Гідрографія Польщі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В країні густа річкова мережа. Головні річки — Вісла з притоками Сян, Вепш, Буг і Одра (Одер). Багато озер. Єдине море Балтійське.

Гідрографічна мережа Польщі

Балтійське море[ред. | ред. код]

Довжина берегової лінії - 491 км, площа пр. 8200 км2. Найбільші затоки: Віслинська затока, Гданська затока, Пуцька затока, Щецинська затока.

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Польщі

Найдовша річка країни — Вісла довжиною 1030 км; Одер, яка є складовою частиною західного кордону Польщі — 854 км. Значні річки країни: Варта — 808 км (притока Одри), Буг і Сян (притока Вісли) 772 і 443 км, відповідно. Вісла і Одер впадають у Балтійське море, як і численні малі річки в Померанії. Лина і Анграпа впадають до Преголя, а Чарна-Ханьча — в Німан, які несуть свої води теж до Балтійського моря. Хоча переважна більшість річок в Польщі, течуть у напрямку до Балтійського моря, натомість в польських Бескидах беруть свій початок верхні притоки річки Орава, яка впадає до Вагу і несе потім свої води до Дунаю і в Чорне море. На краю Східних Бескидів беруть свій початок потоки, які впадають в Дністер басейну Чорного моря.

Річки Польщі, використовувалися з давніх часів для навігації, вікінги плавали по Віслі та Одеру на своїх човнах. У середньовіччі і на початку Нового часу, коли Річ Посполита була житницею Європи, відвантаження зерна та іншої сільськогосподарської продукції вниз Віслою до Гданська і далі в Західну Європу мало велике значення для цих територій.

Топ-10 найдовших річок[ред. | ред. код]

   Назва Назва польською мовою Загальна довжина (км) на території Польщі (км) Водозбірна площа (км²) на території Польщі (км²)
1 Вісла Wisła 1047 1047 194.424 168.699
2 Одра Odra 854 742 118.861 106.058
3 Варта Warta 808 808 54.529 54.529
4 Західний Буг Bug 772 587 39.420 19.284
5 Нарев Narew 484 448 75.175 53.873
6 Сян San 443 443 16.861 14.390
7 Нотець Noteć 391 391 17.330 17.330
8 Пилиця Pilica 319 319 9.273 9.273
9 Вепш Wieprz 303 303 10.415 10.415
10 Бубр Bóbr 272 270 5.876 5.830

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Польщі

Озера Польщі за походженням — льодовикові (здебільшого, окрім гірських) та розташовані загалом в північній частині країни, згруповані у районах, так званих озерних краях. У Польщі налічується майже 10 000 закритих водойм, що охоплюють більше 1 га (2,47 акри) кожне. Польща відноситься до країн з великою кількістю озер (на одиницю площі, розташовані восновному, в північній частині країни. ). У Європі лише Фінляндія має більшу щільність озер. Найбільші озера (з площею понад 100 км²): Снярдви і Мамри в Мазурії, а також Лебсько та Дравсько в Померанії. На додаток до цих озер є цілі озерні краї (у Вармінсько-Мазурському, Поморському, Любуському, Великопольському воєводствах), існує також велика кількість гірських озер в Татрах, наприклад Морське Око. Озеро з найбільшою глибиною (понад 100 м) — озеро Ханьча в Вігри озерному краї, на схід від Мазурії в Підляському воєводстві.

Здавна народності, що населяли Польщу обживали озера, використовуючи їх в народному господарстві та з захисною метою. Серед перших таких археологічних знахідок є поселення в Великопольському озерному краї. В будинках на озерах в Біскупіне мешкали більш ніж тисячу жителів, вони були датовані VII століттям до н. е. й належали народностям Лужицької культури. Предки сьогоднішніх поляків, будували свої перші фортеці на островах в навколишніх озерах. Так, легендарний князь Попель нібито заклав залогу Крушвіца на озері Ґорло. Перший історично зафіксований правитель Польщі, князь Мешко I, заклав й мешкав в палаці на острові на річці Варта поблизу Познані.

Перше дослідження про кількість і розподіл озер в Польщі була робота Вінсента Поля з 1875 [1], який дослідив 5673 озер між Одером і Дніпром. У 1925 з'явилися роботи С. Lencewicza, який склав список 6659 озер. Порівняно з 1954 р. кількість озер знизилася приблизно до 2215. Це було пов'язано з швидким зникненням маленьких озер. Польські озера складають всього 0,9% території країни[2]. Для порівняння, у Швеції озера займають більше 8,5% площі, а в Канаді, близько 7,6 відсотків.

Найбільші озера[ред. | ред. код]

Назва озера Назва польською Назва воєводство Площа (км²) Басейн Висота на рівнем моря, м Фото
Снярдви Śniardwy Вармінсько-Мазурське воєводство 113,8 Піса 117 м Poland Sniardwy Lake.jpg
Мамри Mamry Вармінсько-Мазурське воєводство 104,4 Анграпа 116,2 м Dargin.jpg
Лебсько Łebsko Поморське воєводство 71,4 Леба 0,3 м Łebsko jezioro.jpg
Домб'є Dąbie Західнопоморське воєводство 56,0 [3] Одра 0,1 м Szczecin jezioro Dąbie zachód.jpg
Мєдвє Miedwie Західнопоморське воєводство 35,3 Плоня 14,1 Jezioro Miedwie.jpg
Єзьорак Jeziorak Вармінсько-Мазурське воєводство 34,6 Дрвенца 99,4 м Duży jeziorak.JPG
Негоцін Niegocin Вармінсько-Мазурське воєводство 26,0 Піса 116 м Niegocin Lake from Water Tower in Giżycko.jpg
Гардно Gardno Поморське воєводство 24,7 Лупава 0,3 м POL JEZIORO GARDNO DSC00257 (2).JPG
Ямно Jamno Західнопоморське воєводство 22,4 вливається у Балтійське море 0,1 м Jezioro.Jamno.widok.na.Gore.Chelmska.JPG
Віґри Wigry Підляське воєводство 21,8 Чорна Ганча 131,9 Wigry - panorama.JPG

Примітки[ред. | ред. код]

  1. W. Pol, Północny wschód Europy pod względem natury, 1875.
  2. Jan Mordawski: Geografia 3: geografia Polski: podręcznik dla liceum ogólnokształcącego, liceum profilowanego i technikum: zakres podstawowy. Operon, 2003, s. 43,45. ISBN 83-7390-004-7.
  3. Bernard Wiśniewski, Tomasz Wolski. Changes in Dąbie Lake bathymetry in the period 1962–1996. „Limnological Review”. 5, s. 258, 2005. Polskie Towarzystwo Limnologiczne. ISSN 1642-5952 '.

Джерела[ред. | ред. код]

,