Гідроксид літію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гідроксид літію
Lithium hydroxide.jpg
Lithium-hydroxide-xtal-3D-SF.png
Будова кристалічної ґратки
Назва за IUPAC Літій гідроксид
Ідентифікатори
Номер CAS 1310-65-2
PubChem 3939
Властивості
Молекулярна формула LiOH
Молярна маса 23,9 г/моль
Зовнішній вигляд білі кристали
Густина 1,46 г/см³
Тпл 462 °C [1]
Ткип 925 °C [1]
Розчинність (вода) 124,8 г/л
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo298
-484,90 кДж/моль
Ст. ентропія So298 42,76 Дж/(моль·К)
Теплоємність, cop 49,58 Дж/(моль·К)
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Гідрокси́д лі́тію, лі́тій гідрокси́д — гідроксид лужного металу літію, який має формулу LiOH. Поглинаючи воду з повітря, може утворювати моногідрат LiOH·H2O. Проявляє сильні осно́вні властивості.

Застосовується для очищення повітря у приміщеннях від вуглекислого газу та для синтезу стеарату літію — поширеного компоненту мастил.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Гідроксид літію при стандартних умовах є безбарвною кристалічною речовиною з тетрагональною кристалічною ґраткою[2]. При роботі з ним слід бути обережним, уникати потрапляння на шкіру та слизові оболонки.

Розчинність LiOH у воді
Температура, °C 0 10 20 25 30 40 50 60 70 80 90 100
Розчинність, %[3] 10,8 10,8 11,0 11,1 11,3 11,7 12,2 12,7 13,4 14,2 15,1 16,1

Отримання[ред.ред. код]

Основним методом отримання гідроксиду літію є взаємодія сульфату літію і гідроксиду барію (у формі гідрату):

Утворений гідрат LiOH дегідрують протягом кількох днів у присутності P2O5:

Також дегідратацію проводять незначним нагріванням речовини до 140 °C у струмені чистого водню. У випадку, якщо температура стрімко підвищуватиметься, при 445 °C моногідрат розплавиться і перейде у форму 8LiOH·H2O, з якої виділити чистий гідроксид значно складніше.

Аналогічною до реакції з гідроксидом барію є взаємодія карбонату літію з гідроксидом кальцію:

Менш поширеними є методи синтезу LiOH, засновані на взаємодії із водою металічного літію та оксиду літію:

Хімічні властивості[ред.ред. код]

Гідроксид літію є сильним гідроксидом (лугом), який добре дисоціює у воді:

При нагріванні понад 660 °C гідроксид дегідратується із утворенням оксиду літію:

Взаємодіючи з кислотами та кислотними оксидами, проявляє сильні осно́вні властивості та утворює відповідні солі (реакція нейтралізації):

При взаємодії зі спиртами (які мають кислотні властивості), утворює алкоголяти:

Холодний та гарячий розчини LiOH реагують із галогенами:

У підігрітому спиртовому розчині сполука може відновлюватися пероксидом водню із утворенням пероксиду літію (після дегідратації у вакуумі в присутності P2O5):

Застосування[ред.ред. код]

Гідроксид літію використовується в космічних місіях та в підводних човнах, для очищення повітря, оскільки він поглинає вуглекислим газом із повітря:

LiOH застосовується в отриманні стеарату літію — одного з найпоширеніших компонентів для мастил, який має переваги у стійкості в широкому діапазоні температур (від -20 до 150 °C)

Також використовується при синтезі полімерів як каталізатор та як електроліт в акумуляторах.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Гидроксид лития на XuMuK.Ru
  2. Описание гидроксида лития на XuMuK.Ru (рос.)
  3. Значення розчинності у відсотках розраховується як відношення маси розчиненої речовини до маси усього розчину

Джерела[ред.ред. код]

  • Greenwood N. N., Earnshaw A. Chemistry of the Elements. — 2nd. — Oxford : Butterworth-Heinemann, 1997. — 1341 p. — ISBN 0-7506-3365-4. (англ.)
  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / G. Brauer. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — 1859 p. (англ.)
  • Рипан Р., Чертяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)