Гідроксид рубідію
Гідроксид рубідію | |
---|---|
Систематична назва | Рубідій гідроксид |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 1310-82-3 |
Номер EINECS | 215-186-0 |
KEGG | C13515 |
ChEBI | 32108 |
RTECS | VL8750000 |
SMILES | [OH-].[Rb+][1] |
InChI | InChI=1S/H2O.Rb/h1H2;/q;+1/p-1 |
Номер Гмеліна | 100502 |
Властивості | |
Молекулярна формула | RbOH |
Молярна маса | 102,475 г/моль |
Зовнішній вигляд | біло-сірі кристали |
Густина | 3,20 г/см³ |
Тпл | 301 °C (за іншими даними 382 °C) |
Розчинність (вода) | 173 г/100 г H2O (30 °C) |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Гідрокси́д рубі́дію, рубі́дій гідрокси́д — неорганічна сполука ряду гідроксидів складу RbOH. За звичайних умов є біло-сірими кристалами, як активно вбирають вологу з повітря. Проявляє дуже сильні осно́вні властивості.
Застосовується як каталізатор в органічному синтезі, а також у виготовленні низькотемпературних акумуляторів.
Основним методом синтезу гідроксиду рубідію є реакція обміну між гідроксидом барію та солями рубідію (сульфатом або карбонатом ):
Після відокремлення малорозчинного сульфату барію, розчин із гідроксидом повільно нагрівають при 300 °C у платиновій чашці у струмені чистого водню.
Рідше застосовується отримання RbOH електролізом водного розчину хлориду рубідію , аналогічно до методу отримання інших лугів:
Зазвичай електроліз проводить із використанням ртутного катоду, на якому іони рубідію утворюють рідкі амальгами:
Амальгами виділяються з реакційної системи та переводяться в іншу, де відбувається розкладання їх водою з утворенням гідроксиду рубідію:
За цим методом утворюється розчин RbOH концентрацією близько 50% та практично чистий від забруднюючих домішок (хлору, хлориду рубідію). Подальше концентрування розчину відбувається шляхом упарювання у вакуумі за високої температури.
Особливо чистий гідроксид рубідію отримують дією води на металевий рубідій в інертному середовищі:
Гідроксид рубідію добре дисоціює у воді:
При поглинанні вологи з повітря утворює гідрати різного складу, які розкладаються при нагріванні:
Він проявляє сильні лужні властивості, активно реагуючи із кислотами і кислотними оксидами:
При окисненні гідроксиду рубідію киснем та озоном утворюються супероксид та озонід рубідію відповідно:
Реакції розчинення рубідію та гідроксиду рубідію у воді відбуваються із виділенням великої кількості тепла, що може призвести до перегрівання та вибуху.
Гідроксид рубідію є токсичною речовиною, при контакті зі шкірою спричинює появу серйозних опіків.
Гідроксид рубідію є прекурсором для отримання інших сполук рубідію. Використовується у виготовленні низькотемпературних акумуляторів, а також як каталізатор в органічному синтезі.
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / G. Brauer. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — Vol. 1. — 1859 p. (англ.)
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
- Химический энциклопедический словарь / И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)
Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ RUBIDIUM HYDROXIDE