Гідростатичний тиск

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Механіка суцільних середовищ
BernoullisLawDerivationDiagram.svg


Illu capillary microcirculation.jpg
Гідростатичний тиск.JPG

Гідростати́чний тиск (рос.гидростатическое давление, англ. hydrostatic pressure, нім. Hydrostatischer Druck m, Wasserdruck m) — тиск рідини в будь-якій точці об'єму цієї рідини. Тиск у рідині, що перебуває у стані спокою, створений сумою тиску газу на її вільній поверхні і зумовленого силою тяжіння тиску стовпа рідини, розташованого над точкою вимірювання. Гідростатичний тиск залежить від глибини занурення. Вимірюється в одиницях висоти стовпа рідини або в одиницях тиску.

В гідрогеології поняття гідростатичного тиску трактується ширше, як тиск рідини (рухомої або нерухомої) у певній точці водоносної системи. Тобто гідростатичний тиск — загальна величина трьох головних напружень в будь-якій точці гірничого масиву, що перебуває в стані спокою. Високий гідростатичний тиск сприяє обваленню порід покрівлі та підйому підошви виробки, де спостерігаються раптові прориви вод і пливунів.

Гідростатичний тиск має такі властивості:

  • Гідростатичний тиск спрямований по внутрішній нормалі до поверхні, на яку він діє.
  • Гідростатичний тиск у точці діє однаково за усіма напрямками і може виражатись співвідношенням px=py=pz=pn.
  • Гідростатичний тиск у точці залежить від її координат у просторі і може бути записаний так: p=f(x,y,z).

Різновиди[ред.ред. код]

Гідростатичний тиск умовний, (рос.гидростатическое давление условное; англ. conventional hydrostatic pressure; нім. konventioneller hydrostatischer Druck m) — тиск, який створюється стовпом прісної води (густина 1000 кг/м3) висотою від гирла свердловини до розглядуваного пласта. Величину цього тиску використовують звичайно для виявлення відповідності або невідповідності пластового тиску гідростатичному.

Гідростатичний тиск діючий – різниця між напорами в двох точках потоку рідини.

Гідростатичний тиск пластовий – пластовий тиск у пласті-колекторі, який характерний для інфільтраційних водонапірних систем і створюється в результаті гідростатичного навантаження пластових вод, які переміщуються в сторону регіонального заглиблення пласта, і зростає пропорційно глибині (ґрадієнт тиску близько 0,01 МПа на 1 м глибини).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]