Гіллер Соломон Аронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіллер Соломон Аронович
латис. Solomons Hillers
Народився 14 січня 1915(1915-01-14)[1]
Рига, Ліфляндська губернія, Російська імперія[1]
Помер 7 червня 1975(1975-06-07)[1] (60 років)
Рига, Латвійська РСР, СРСР[1]
Країна  Латвія
 СРСР
Діяльність хімік
Alma mater Латвійський університет
Галузь хімія
Заклад Латвійський університет
Ризький технічний університет
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Відомі учні Ivars Kalviņšd
Jānis Polisd
Regīna Žukad
Edgar A. Silinshd
Аспіранти, докторанти Jānis Polisd
Regīna Žukad
Членство Леопольдина
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Сталінська премія

Соломон Аронович Гіллер (латис. Solomons Hillers, 14 січня 1915, Рига — 7 червня 1975, там же) — латвійський радянський хімік-органік, академік АН Латвійської РСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Соломон Гіллер народився 14 січня 1915 року у місті Ризі. Закінчив Латвійський університет (1941). У 1946—1957 працював в Інституті лісогосподарських проблем АН Латвійської РСР.

Засновник і директор (1957—1975) Інституту органічного синтезу АН ЛРСР.

Одночасно був професором Ризького політехнічного інституту (з 1964) і Латвійського університету (з 1973). Академік-секретар Відділення хімічних і біологічних наук АН Латвійської РСР (1963—1975).

Головний редактор журналу «Chemistry of Heterocyclic Compounds» (1965—1975).

Соломон Аронович Гіллер помер 7 червня 1975 року в рідному місті.

Автор робіт в області хімії піримідинів і азиридинів, розробив промислові способи отримання ряду фізіологічно активних препаратів. Співавтор препарату фторафур, автор фурациліну, PASK і фурагіна. Автор 80 патентів на винаходи в СРСР і 40 патентів інших країн.

Підприємство Olainfarm і Академія наук Латвії вручає премію імені С. Гіллера.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1043841547 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. A/s «Olainfarm» pasniedza Solomona Hillera stipendijas. Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 13 січня 2023.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]