Гільдеґарда Баварська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гільдеґарда Баварська
Hildegard von Bayern
Гільдеґарда Баварська
Гільдеґарда Баварська
Гільдеґарда бл.1850
22-а герцогиня Тешенська[1]
Початок правління: 30 квітня 1847
Кінець правління: 2 квітня 1864

Попередник: Генрієтта Нассау-Вайлбург
Наступник: Ізабелла де Круа

Дата народження: 10 червня 1825(1825-06-10)
Місце народження: Вюрцбург
Дата смерті: 2 квітня 1864(1864-04-02) (38 років)
Місце смерті: Відень
Поховання Імператорський склеп
Дружина: Альбрехт Австрійський
Діти: Марія Тереза, Карл, Матильда
Династія: Віттельсбахи
Батько: Людвиг I
Мати: Тереза Саксен-Хільдбурґхаузенська
Нагороди:
Благородний орден Зоряного хреста Орден Терезії

Гільдеґарда Баварська (нім. Hildegard von Bayern), повне ім'я Гільдеґарда Луїза Шарлотта Терезія Фредеріка Баварська (нім. Hildegard Luise Charlotte Theresia Friederike von Bayern, 10 червня 1825 — 2 квітня 1864) — баварська принцеса з династії Віттельсбахів, донька короля Баварії Людвига I та принцеси Саксен-Гільдбурґхаузенської Терези, дружина герцога Тешинського Альбрехта.

Біографія[ред. | ред. код]

Гільдеґарда народилась 10 червня 1825 року в Вюрцбурзі, де знаходилась резиденція її батька, кронпринца Людвига Баварського. Вона була сьомою дитиною і четвертою донькою в його родині із Терезою Саксен-Гільдбурґхаузенською. В сім'ї вже виховувались старші діти: сини Максиміліан, Отто та Луїтпольд і доньки Матильда Кароліна та Альдеґунда. Ще одна донька, Теоделінда, померла немовлям, до появи на світ Гільдегарди.

Баварією в той час правив її дід Максиміліан I. За чотири місяці після народження Гільдеґарди він помер, і королем став її батько Людвиг.

Альбрехт Австрійський

У віці 19 років принцеса взяла шлюб із 26-річним ерцгерцогом Австрійським Альбрехтом, сином герцога Тешинського Карла Людвіга. Наречений був вояком австрійської армії, ще до весілля отримав чин фельдмаршал-лейтенанта. Церемонія одруження відбулася 1 травня 1844 року в Мюнхені.

15 січня 1845 року Альбрехт був призначений командуючим військами Верхньої та Нижньої Австрії, а також Зальцбургу.

У подружжя було троє дітей:

  • Марія Тереза (1845—1927) — дружина Філіпа Вюртемберзького, мала трьох синів і двох доньок;
  • Карл (1847—1848) — помер немовлям;
  • Матильда (1849—1867) — була заручена із Умберто Савойським, загинула від нещасного випадку в 18 років від цигарки, що потрапила на сукню, просякнуту легкозаймистою речовиною.

1847 року чоловік успадкував герцогство Тешинське. Наступного року, під час революційних подій, він вирушив добровольцем у австрійські володіння в Італії, де взяв участь у поході Йозефа Радецького.

Після народження молодшою доньки, Гільдегарда, попри тривале лікування, більше не змогла мати дітей.

Померла герцогиня, застудившись на похованні свого брата Максиміліана. Померла Гільдеґарда менш, ніж за місяць після нього. Похована у Капуцинеркірхе.

Генеалогія[ред. | ред. код]

Фрідріх Міхаель Цвайбрюкенський
 
Марія Франциска Зульцбахська
 
Георг Вільгельм Гессен-Дармштадтський
 
Марія Луїза Лейнінгенська
 
Ернст Фрідріх III
 
Ернестіна Саксен-Веймарська
 
Карл II
 
Фредеріка Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан I
 
 
 
 
 
Августа Вільгельміна Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький
 
 
 
 
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людвіг I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тереза Саксен-Хільдбурґхаузенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гільдеґарда
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Якщо враховувати дружину герцога Мешка I, особа якої точно не встановлена, то Хільдегарда була 23 герцогинею Тешинською

Література[ред. | ред. код]

  • Constantin von Wurzbach: Habsburg, Hildegarde. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 6. Verlag L. C. Zamarski, Wien 1860, S. 277f.[1] [Архівовано 14 липня 2007 у Wayback Machine.]
  • Johann Christoph Allmayer-Beck: Der stumme Reiter. Erzherzog Albrecht, der Feldherr «Gesamtösterreichs» (A néma lovas. Albert főherceg, az Osztrák Birodalom hadvezére), Graz, Bécs, Köln, 1997 ISBN 3222124698.

Посилання[ред. | ред. код]