Перейти до вмісту

Гільєрмо Арріага

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зображення
Громадянство Мексика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Друге прізвище в іспанському імені Jordánd Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження 13 березня 1958(1958-03-13)[2][3][…] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народження Мехіко Редагувати інформацію у Вікіданих
Брат/сестра Patricia Arriaga-Jordánd Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід діяльності письменник, сценарист, кінорежисер, викладач університету, телеактор Редагувати інформацію у Вікіданих
Заклад освіти Ibero-American Universityd Редагувати інформацію у Вікіданих
Участь у Santiago International Book Fair 2017d[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Отримані відзнаки
Пов'язана категорія d і d Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Гільєрмо Арріага у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Гільєрмо Арріага Хордан (нар. 13 березня 1958 року в Мехіко) — мексиканський прозаїк, сценарист, режисер і продюсер. Він отримав нагороду за найкращий сценарій на Каннському кінофестивалі 2005 року за сценарій до фільму «Три поховання Мелькіадеса Естради».

Біографія

[ред. | ред. код]

Арріага народився в Мехіко в 1958 році і провів дитинство в одному з найбрутальніших районів міста. У 13 років після жорстокої вуличної бійки він втратив нюх.

Арріага закінчив Ібероамериканський університет зі ступенем бакалавра з комунікацій та ступенем магістра з історії та викладав курси з медіадосліджень, перш ніж перейти до ITESM. Арріага описує себе як «мисливець, який працює як письменник» («hunter that works as a writer»).

Арріага в Гвадалахарі

Гільєрмо Арріага планував зняти одинадцять короткометражних фільмів про контрасти й протиріччя Мехіко разом з Алехандро Гонсалесом Іньярріту. Однак після трьох років і 36 чернеток вони відмовилися від початкового плану і розвинули три сюжетні лінії в сценарій для фільму «Сука-любов» (Amores Perros, 1999). Фільм отримав номінацію на премію «Оскар» за найкращий іноземний фільм, а також нагороду BAFTA за найкращий фільм іноземною мовою, головний приз «Тижня критики» та нагороду молодих критиків на Каннському кінофестивалі 2000 року, а також багато інших нагород.

Успіх фільму «Сука-любов» приніс Арріагу та Іньярріту запрошення до Сполучених Штатів для зйомок фільму «21 грам» для Focus Features, де серед інших знялися Бенісіо дель Торо, Наомі Воттс і Шон Пенн. За свої ролі у фільмі «21 грам» Дель Торо та Воттс були номіновані на «Оскар», а Арріага отримав номінацію на BAFTA за свій сценарій.

У 2006 році Іньярріту та Арріага закінчили свій третій спільний фільм «Вавилон». З Amores Perros і 21 Grams твір завершує трилогію на теми насильства та смерті. Однак між Арріагою та Іньярріту під час зйомок виникла сварка; Арріазі довелося відмовитися від участі у зйомках, йому також не було дозволено відвідати прем'єру на Каннському кінофестивалі.[5] Та попри все фільм приніс Арріазі номінацію на «Оскар» у 2007 році за найкращий оригінальний сценарій.

У 2008 році Арріага отримав запрошення на 65-й Венеційський кінофестиваль з фільмом «На палаючій землі», своїм дебютом в ролі режисера повнометражного фільму.[6] ВІн був членом журі 67-го Венеціанський міжнародний кінофестиваль 2010 року. Він також написав сценарій та був співпродюсером відзначеного нагородами повнометражного дебюту Лоренцо Вігаса «Каракас, одне кохання» (2015), прем'єра якого відбулася на 72-му кінофестивалі. Цей фільм отримав Золотого лева на Венеціанському міжнародному кінофестивалі.

Його роман Salvar el fuego отримав премію Premio Alfaguara de Novela у 2020 році.[7]

Арріага є членом Академії мистецтв у Мехіко.[8]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Сценарист

[ред. | ред. код]
  • 2000: Сука-любов
  • 2003: 21 грам (21 грам)
  • 2005: Три поховання — Три поховання Мелькіадеса Естради (The Three Burials of Melquiades Estrada)
  • 2006: Бабель
  • 2008: На палаючій землі (The Burning Plain)

Режисер

[ред. | ред. код]
  • 1997: Campeones sin límite (короткометражний документальний фільм)
  • 2000: Рохеліо (короткометражний фільм)
  • 2008: На палаючій землі (The Burning Plain)

Книги

[ред. | ред. код]
  • Солодкий аромат смерті (Un dulce olor a muerte)
  • Retorno 201: Cuentos, ISBN 978-84-96326-20-0
  • Нічний буфало, ISBN 84-96326-18-7
  • Дикий (оригінальна назва: El salvaje)
  • Врятувати вогонь (Salvar el fuego)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Invitados de FILSA 2017: Internacionales — Cámara Chilena del Libro.
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ Guillermo Arriaga
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ Mexican wave goes on after clash of auteurs
  6. ↑ vgl. Vivarelli, Nick: [Архівовано [Дата відсутня], у www.variety.com], 29. Juli 2008 (aufgerufen am 30. Juli 2008)
  7. ↑ GUILLERMO ARRIAGA Premio Alfaguara de Novela 2020, epicuro.es, abgerufen am 19. April 2020
  8. ↑ Academia de Artes-Artes Escénicos

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гільєрмо_Арріага&oldid=42822660