Вільям Браун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гільєрмо Браун)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Браун
William Brown
Гільєрмо Браун, портрет 1865 року
Псевдо Ґільєрмо Браун
Народився 22 червня 1777(1777-06-22)
Фоксфорд, Ґрафство Мейо, Ірландське королівство
Помер 3 березня 1857(1857-03-03) (79 років)
Буенос-Айрес, Аргентина
Поховання Цвинтар Реколета
Країна Ірландія Ірландія
Аргентина АргентинаАргентина Аргентина ВМФ Аргентини
Велика Британія Велика Британія Королівський флот (супроти його волі)
Національність Ірландець
Діяльність військовослужбовець, адмірал
Знання мов іспанська і англійська
Учасник Війна за незалежність Аргентини, Наполеонівські війни і Аргентино-бразильська війна
Військове звання
Родичі Guillermo Brown y Blancod
Брати, сестри Miguel Brownd
Діти Guillermo Brown y Chittyd, Eduardo Ignacio Brown y Chittyd і Elisa Brownd

Адмірал Ві́льям Бра́ун (англ. William Brown), також відомий іспанською як Ґільє́рмо Бра́ун (ісп. Guillermo Brown) або Альміранте Браун (ісп. Almirante Brown); 22 червня 1777 — 3 березня 1857) — адмірал Аргентини ірландського походження, засновник ВМФ Аргентини. Вільяма Брауна вважають національним героєм в Аргентині, більш ніж 1200 вулиць названо на його честь[1].

Перемоги Брауна у війні за незалежність Аргентини, Аргентино-бразильській війні та британсько-французькій блокаді Ріо-де-ла-Плата забезпечили йому повагу та вдячність аргентинського народу. Творець і перший адмірал військово-морських сил країни, він широко відомий як «батько аргентинського флоту»[2][3][4][5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

Останні роки[ред. | ред. код]

1847 року Адмірал Браун відвідав свій рідний Фоксфорд[en] разом із донькою.

Після падіння режиму Росаса, багато офіцерів флоту були звільнені з посад, але не командувач флоту. Браун залишився з почестями за свою довгу та вірну службу нації. Вийшовши на пенсію та переїхавши на свою віллу, Каса Амарілья[es] у Баракасі[en], Браун прийняв у себе адмірала Ґренфела[en], колишнього опонента у Бразильській війні, котрий зазначав, якою невдячною була Республіка щодо її добрих слуг; старий Адмірал відповів: «Пане Ґренфел, не є для мене тягарем те, що я був корисний Батьківщині своїх дітей; я вважаю почесті й багатство надлишковими тоді, коли лише шість футів землі достатньо, щоб припинити стільки складнощів та болю».

3 березня 1857 року адмірал Браун помер. Аргентинський уряд випустив комюніке, в якому було зазначено: «Його життя було присвячене державній службі у національних війнах, котрі наша батьківщина вела від початку незалежності, Вільям Браун символізував міць військово-морського флоту Аргентинської Республіки»[6]. Він був похований з усіма військовими почестями. Під час його похорону генерал Бартоломе Мітре сказав відомі слова: «За життя Браун, стоячи на кормі свого корабля, був вартий цілого флоту»[7]. Його могила зараз розташована у Буенос-Айресі на цвинтарі Реколета.

Вшанування[ред. | ред. код]

Ірландські марки до сотої річниці смерти (1957)

Пам'ятні марки з його зображенням видавалися урядом Ірландії 1957 року[8], а також у 1891, 1935 і 1956 роках урядом Аргентини.

Від середини 1980-х років адмірали Аргентинського флоту носять копію меча Вільяма Брауна. Одна така копія наявна на виставці у Національному морському музеї Ірландії[en]. Оригінал знаходиться у Національному історичному музеї Аргентини[9].

Статуя Вільяма Брауна у Дубліні, Ірландія

Статуї та меморіали, присвячені битвам Вільяма Брауна розташовані як у Буенос-Айресі, так й у Фоксфорді, його рідному місті в Ірландії[10]. У Фоксфорді відкрили музей на його честь, що розташований на Ловер Мейн-стріт[11]. У квітні-червні 2006 року патрульний катер Ірландської морської служби «LÉ Eithne[en]» відплив до Буенос-Айреса у першому в історії розгортанні ірландського військового корабля в південній півкулі, аби взяти участь у вшануванні 150-ї річниці смерті Вільяма Брауна, а також, аби привезти до Дубліна статую адмірала[12]. Під час подорожі «LÉ Eithne» зупинився у місті Мар-дель-Плата, де команда відвідала Площу Адмірала Брауна та віддали честь ірландському герою флоту та його колегам з аргентинських військово-морських сил[13].

Прем'єр-міністр Ірландії Берті Агерн 27 вересня 2006 року з приводу відкриття нового пам'ятника Брауна на Набережній Адмірала Брауна у Дубліні сказав: «Тоді у 2001-му я мав честь покласти вінок до пам'ятника адміралу Брауну у Буенос-Айресі, а також відкрити почесну табличку, що відзначала мій тодішній візит. Звідти я привіз із собою чітке розуміння того, наскільки важливою фігурою є Вільям Браун для аргентинської історії та наскільки міцними є зв'язки, колишні й нинішні, між нашими двома країнами»[14].

У буенос-айреському районі Ла Бока розташована копія дому адмірала Брауна. Брауновий національний інститут (ісп. Instituto Nacional Browniano) був створений 1948 року для «вивчення та дослідження морської історії нації та військово-морських інтересів, а також для співпраці з аргентинським й ірландським урядами у вивченні життя та військових досягнень Вільяма Брауна». Центр базується в Буенос-Айресі, але має філії по всій країні[15].

Аргентинський есмінець «ARA Almirante Brown (D-10)[en]», названий на честь Вільяма Брауна[16].

На честь Брауна було названо декілька міст в Аргентині, багато різноманітних установ і більше 1200 вулиць. Також велика кількість аргентинських військових кораблів і політичних організацій були названі його ім'ям, як-от:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Irish Independent, National News, Capital idea... hero to have street named after him. [Архівовано 31 жовтня 2015 у Wayback Machine.] URL accessed on 15 October 2006.
  2. ісп. El padre de la Armada Argentina. Переважно в Аргентині, але подекуди й в інших країнах, зокрема Сполученому Королівстві, див. BBC статтю. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  3. іспанська Guillermo Brown чи Almirante Brown, див. його біографію [Архівовано 20 листопада 2014 у Wayback Machine.] у Planeta Sedna
  4. ірл. Béal Easa, див. статтю [Архівовано 3 червня 1997 у Wayback Machine.] на фоіційному сайті графства Мейо
  5. ірл. Contae Mhaigh Eo, згідно сайту [Архівовано 13 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  6. іспанська simboliza las glorias navales de la República Argentina y cuya vida ha estado consagrada constantemente al servicio público en las guerras nacionales que ha sostenido nuestra Patria desde la época de la Independencia. Уряд провінції Буенос-Айрес Almirante Guillermo Brown. [Архівовано 27 квітня 2007 у Wayback Machine.]
  7. іспанська Brown en la vida, de pie sobre la popa de su bajel, valía para nosotros por toda una flota. Уряд провінції Буенос-Айрес, Almirante Guillermo Brown. [Архівовано 27 квітня 2007 у Wayback Machine.]
  8. Gibbons, Edward Stanley (2004). Stanley Gibbons Stamp Catalogue Ireland (вид. 2nd). London & Ringwood: Stanley Gibbons. с. 30—31. ISBN 0-85259-583-2.
  9. Aversa, Santiago. Admiral Brown. Admiral Brown's Saber. Maritime Institute of Ireland. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 18 серпня 2011.
  10. Див. наприклад North Atlantic Skyline Blog, Statue of Admiral William Brown in Buenos Aires. [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  11. Foxford honours famous son. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 22 червня 2015.
  12. Cmdr Mark Mellett (February 2006). Voyage diary: L.É. Eithne departs for Buenos Aires, Argentina. Irish Naval Service. Архів оригіналу за 28 квітня 2006. Процитовано 16 грудня 2006.
  13. Homenaje de la República de Irlanda a la ciudad de Mar del Plata на сайті Wayback Machine.
  14. Див. статтю [Архівовано 10 березня 2011 у Wayback Machine.] на офіційному сайті голови ірландського уряду. Повна назва: speech by the Taoiseach, Mr. Bertie Ahern T.D., at the Unveiling of a Monument to Admiral Brown and the naming of 'Admiral Brown Way', at Sir John Rogersons Quay on Wednesday, 27 September 2006 at 7.00 pm
  15. Instituto Nacional Browniano. Архів оригіналу за 11 жовтня 2006. Процитовано 22 червня 2015.
  16. а б Maritime Archeology and History, Navy of the Argentine Republic, ARA Almirante Brown (D-10). [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  17. Destructores Clase «Almirante Brown (Meko 360)», Technical specifications. [Архівовано 13 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
  18. Maritime Archeology and History, Navy of the Argentine Republic, ARA Almirante Brown [Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine.]
  19. Вища школа комерції імені Карлоса Пеллегріні[en], Університет Буенос-Айреса, Estación Científica Almirante Brown. [Архівовано 8 липня 2007 у Wayback Machine.]
  20. Уряд провінції Чако, секретаріат аналізу і планування, Región Centro Oeste. [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  21. Уряд провінції Буенос-айрес, Municipalidad de Almirante Brown. [Архівовано 2 листопада 2006 у Wayback Machine.]
  22. іспанська Club Atlético Almirante Brown de Arrecifes, див. сторінку [Архівовано 20 липня 2012 у Archive.is] в Аргентинській футбольній базі даних (BDFA).
  23. іспанська Club Atlético Almirante Brown de Isidro Casanova, див. сторінку [Архівовано 29 грудня 2012 у Archive.is] в Аргентинській футбольній базі даних (BDFA).
  24. іспанська Club Atlético Brown de Adrogué, див. сторінку [Архівовано 21 липня 2012 у Archive.is] в Аргентинській футбольній базі даних (BDFA)