Гільєрмо Варела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Гільєрмо Варела
Гільєрмо Варела
Гільєрмо Варела
Особисті дані
Повне ім'я Гільєрмо Варела Олівера
Народження 24 березня 1993(1993-03-24) (31 рік)
  Монтевідео, Уругвай
Зріст 173 см
Вага 69 кг
Громадянство  Уругвай
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Динамо» (Москва)
Номер 2
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010–2013 Уругвай «Пеньяроль» 1 (0)
2013–2017 Англія «Манчестер Юнайтед» 4 (0)
2014–2015   Іспанія «Реал Кастілья» 33 (1)
2016–2017   Німеччина «Айнтрахт» (Франкфурт) 7 (0)
2017–2018 Уругвай «Пеньяроль» 23 (0)
2019– Данія «Копенгаген» 35 (0)
2020–2021   Росія «Динамо» (Москва) 17 (0)
2021– Росія «Динамо» (Москва) 10 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2008–2010 Уругвай Уругвай U-17 9 (0)
2011–2013 Уругвай Уругвай U-20 26 (0)
2017– Уругвай Уругвай 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 21 жовтня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 20 червня 2018.

Гільє́рмо Варе́ла Оліве́ра (24 березня 1993(1993-03-24), Монтевідео) — уругвайський футболіст, колишній захисник московського «Динамо» (таємно покинув цей клуб[1]) і національної збірної Уругваю.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець уругвайського клубу «Пеньяроль». Дебютував в основі «аурінегрос» 5 червня 2011 року в грі проти «Расінга» з Монтевідео (0:1), вийшовши на заміну на 67-й хвилині[2]. Цей матч так і залишився єдиним у складі рідного клубу.

7 червня 2013 року було офіційно оголошено про його перехід в англійський «Манчестер Юнайтед»[3]. 11 червня він підписав з клубом п'ятирічний контракт[4], ставши першим придбанням нового менеджера «червоних дияволів» Девіда Моєса[5][6].

Не зігравши у сезоні 2013/14 жодного матчу за першу команду «Манчестер Юнайтед», у вересні 2014 року був відданий в оренду в резервну команду клубу «Реал Мадрид»[7], паралельно потрапивши в заявку першої команди на матчі Ліги чемпіонів, отримавши 28 номер[8]. Загалом же за сезон 2014/15 зіграв за дубль 33 матчі і забив 1 гол у Сегунді Б, проте за першу команду не дебютував.

Після повернення в «Манчестер Юнайтед» Варела був включений до заявки команди на груповий етап Ліги чемпіонів 2015/16[9]. 5 грудня 2015 року дебютував в основному складі «Манчестер Юнайтед» у матчі Прем'єр-ліги проти «Вест Гем Юнайтед»[10]. Три дні опісля вийшов у стартовому складі «Юнайтед» у матчі групового етапу Ліги чемпіонів проти «Вольфсбурга», дебютувавши в цьому турнірі[11]. Тим не менш здебільшого гравець продовжував виступати у команді до 21 року, з якою став молодіжним чемпіоном Англії 2015/16[en][12].

Перед початком сезону 2016/17 відправився в оренду в німецький «Айнтрахт (Франкфурт)»[13]. В команді зіграв у 7 матчах Бундесліги і 3 іграх національного кубка, дійшовши у фінал. Перед вирішальним матчем Кубка проти «Боруссії» (Дортмунд) Гільєрмо всупереч рекомендації тренера Ніко Ковача і медиків клубу вирішив зробити татуювання, яке запалилося, через що уругваєць змушений був пропустити фінал і більше за клуб не грав[14].

У серпні 2017 року стало відомо, що Варела підписав контракт з «Пеньяролем»[15]. У першому ж сезоні він виграв Клаусуру і уругвайський чемпіонат, а 26 січня 2018 року виграв з клубом Суперкубок Уругваю, перемігши «Насьйональ» (3:1). Станом на 7 квітня 2018 року відіграв за команду з Монтевідео 10 матчів в національному чемпіонаті.

В ніч проти 25 липня 2022 року Гільєрмо без попередження покинув Росію, де грав на той час за московське Динамо. Агент спортсмена Оскар Бентанкур пояснив російським журналістам, що Варела поїхав підписати контракт із бразильським ФК Фламенгу, а до РФ він може повернутися виключно у випадку отримання значно вигіднішої пропозиції від росіян[16].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2008 року дебютував у складі юнацької збірної Уругваю, взяв участь у 9 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 2011—2013 років залучався до складу молодіжної збірної Уругваю. 2013 року з командою до 20 років став бронзовим призером молодіжного чемпіонату Південної Америки та срібним призером молодіжного чемпіонату світу[17]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 26 офіційних матчах.

10 листопада 2017 року дебютував в національній збірній Уругваю в товариському матчі проти збірної Польщі. Гра завершилася з рахунком 0:0, а Варела відіграв весь матч[18]. У травні 2018 року Гільєрмо включили в розширений список із 26-ти гравців для участі в чемпіонаті світу 2018 року в Росії[19].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Уругвай Уругвай
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
10-11-2017 Варшава Польща Польща 0 – 0 Уругвай Уругвай товариський матч -
23-3-2018 Наньнін Уругвай Уругвай 2 – 0 Чехія Чехія товариський матч -
26-3-2018 Наньнін Уельс Уельс 0 – 1 Уругвай Уругвай товариський матч -
15-6-2018 Єкатеринбург Єгипет Єгипет 0 – 1 Уругвай Уругвай ЧС 2018 - груповий етап -
20-6-2018 Ростов-на-Дону Уругвай Уругвай 1 – 0 Саудівська Аравія Саудівська Аравія ЧС 2018 - груповий етап -
Усього Матчів 5 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Пеньяроль»: 2017
«Пеньяроль»: 2018
«Копенгаген»: 2018-19
«Фламенгу»: 2022
«Фламенгу»: 2022

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екс-захисник Манчестер Юнайтед таємно втік з московського Динамо — росіяни називають його зрадником і покидьком.
  2. Пеньяроль — Расинг — 0:1 (англ.). soccerway.com. 5 червня 2011. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 14 липня 2013.
  3. United agree Varela deal (англ.). ManUtd.com. 7 червня 2013. Архів оригіналу за 7 червня 2013.
  4. Reds complete Varela deal (англ.). ManUtd.com. 11 червня 2013. Архів оригіналу за 12 червня 2013.
  5. David Moyes to make Guillermo Varela his first signing at Manchester United. Express.co.uk. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 6 червня 2013.
  6. United agree Varela deal. ManUtd.com. Manchester United. 7 червня 2013. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
  7. Marshall, Adam (3 вересня 2014). Varela heads to Madrid. ManUtd.com. Manchester United FC. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 3 вересня 2014.
  8. UEFA Champions League – Real Madrid. UEFA.com. Union of European Football Associations. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 6 вересня 2014.
  9. UEFA Champions League – Manchester United. UEFA.com. Union of European Football Associations. Архів оригіналу за 27 серпня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
  10. Man Utd 0-0 West Ham (англ.). BBC Sport. 5 грудня 2015. Архів оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 17 травня 2018.
  11. VfL Wolfsburg 3-2 Man Utd (англ.). BBC Sport. 8 грудня 2015. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 17 травня 2018.
  12. Marshall, Adam (19 квітня 2016). Under-21s win league after 3–2 win at Spurs. ManUtd.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 22 квітня 2016.
  13. Loan move agreed for The Varela (англ.). ManUtd.com. 23 липня 2016. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 17 травня 2018.
  14. Uersfeld, Stephan (24 травня 2017). Man United's Guillermo Varela gets tattoo; Eintracht Frankfurt end interest. ESPN FC. Архів оригіналу за 26 травня 2017. Процитовано 24 травня 2017.
  15. Guillermo Varela firmó contrato con Peñarol por tres años de extensión (ісп.). futbol.com.uy. 11 серпня 2017. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
  16. Екс-оборонець "Манчестер Юнайтед" посеред ночі втік із Росії. РБК-Украина (рос.). Процитовано 25 липня 2022.
  17. Scouting Manchester United's Guillermo Varela at the FIFA U-20 World Cup. Bleacher Report. 29 червня 2013. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 20 червня 2017.
  18. Польща — Уругвай — 0:0 (англ.). soccerway.com. 10 листопада 2017. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
  19. Crawford, Stephen (4 червня 2018). Revealed: Every World Cup 2018 squad - Final 23-man lists. Goal. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 26 березня 2022. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]