Гімназія «Світоч»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Pano11.jpg

Гімназія «Світоч» — гімназія Вільнянського району, Запорізька область. Місце розташування — м. Вільнянськ.

Історія[ред. | ред. код]

Вільнянська гімназія «Світоч» заснована спочатку, як загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів 28.12.1977 року. Первинний педагогічний склад: 68 вчителів. Четверо з них працюють і зараз. Це: Стефаненко Т. В., Зарубіна Л. О., Романенко Г. П., Юдицька Л. І. Заклад очолив Шалда Г. М.

Перші дві медалі отримали Груша Таня та Кравченко Лариса в 1978 році. Найбільш «урожайними» на медалі були роки — 1991 — 11 медалістів та 1996 — 14 медалістів.

Найбільших здобутків досягли випускники 2003 року: Супруненко Олександр — 4 роботи стали призерами обласної МАН; Буга Тетяна — 3 роботи стали призерами обласної МАН. Єдині в районі призери МАН з математики: · Ніколенко Олександр, · Пихтєєв Василь, · Панасенко Євген, · Молчанов Олександр. Їх підготувала заслужений учитель України — Хмара Людмила Леонідівна. І місце в обласному турі конкурсу «Краса і біль України» посіла випускниця 2005 року Полевіченко Марія (керівник Вайновська М. К.) Кожного року учні гімназії стають призерами районних олімпіад з базових дисциплін та приносять призові місця району в обласному етапі Всеукраїнських олімпіад.

Найбільша кількість випускників була в 1979 році — 111. За 30 випусків заклад закінчили 2232 учня.

14 вересня 1999 року на базі СШ № 4 був створений НВК «Світоч», до якого входили: д/з «Дзвіночок», загальноосвітня школа І ст., гімназія, філія підготовчого відділення ЗДУ. 14 липня 2004 року на базі НВК «Світоч» та ЗОШ № 4 була створена Вільнянська гімназія «Світоч» Вільнянської районної ради Запорізької області.

Директором закладу нового типу стала Тамара Василівна Стефаненко — Відмінник освіти України, Лауреат міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого.

У 2005 році хор «Світоч» став лауреатом обласного огляду художньої самодіяльності, керівник хору, Микола Митрофанович Юдицький, сам пише пісні, виконує оранжування творів. Серед вокалістів є лауреати обласного огляду — Костенко Анна — гран-прі 2004 року; Атоян Ованес — лауреат 2004 року; ансамбль «Акцент» — лауреат 2004 року. За цей час сотні вихованців «Світоча» та шкіл міста пізнали себе в танцювальному жанрі Зразкового танцювального колективу «Фортуна» (Керівник — Юнацька І. В.) «Фортуна» — учасник та неодноразовий переможець районних, обласних Всеукраїнських конкурсів.

Станом на 2011 р[ред. | ред. код]

Гімназія налічує:

  • -понад 500 учнів.
  • -педагогічний колектив у складі 48 вчителів, з них:

27 спеціалістів вищої категорії; 11 спеціалістів першої категорії; 7 спеціалістів ІІ категорії; 3 спеціалісти; 18 мають звання «Вчитель-методист»; 6 — звання «Старший вчитель»; Заслужений вчитель України, лауреат, к.п.н., доцент — М. К. Вайновська.

Директор закладу — Тамара Василівна Стефаненко, педагог з 36-річним стажем, вчитель вищої категорії, Вчитель-методист, Відмінник освіти України, Лауреат міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого.

Музей освіти (у Вільнянській гімназії «Світоч»)[ред. | ред. код]

Поштовхом для створення такого музею стала краєзнавчо-пошукова експедиція «Земля моя — Вільнянський дивокрай». У результаті було зібрано багатий матеріал, який систематизували по розділах — козацька доба, розвиток освіти в ХІХ–ХХ століття, міжвоєнний період (1918—1941), відродження, розбудова школи, освіта в незалежній державі. Першу кімнату музею було обладнано до 80-річчя утворення Вільнянського району наприкінці 2004 року. В експозиції представлено унікальні експонати, приміром, карта євро- пейської частини Росії 1911 року, де означені освітні заклади того часу; чорнильниця козацької доби, перо зразка 1778 року; ретро-парта; старий дерев'яний пенал; старі зошити і підручники, учнівська форма, а також тво- ри Д. І. Яворницького, Я. П. Новицького та інших авторів; історичні фото- знімки, документи, особисті речі освітян. Пізніше було відкрито й Кімнату Слави, призначення якої яскраво символізує стенд «Їхні імена не повинні розчинитися в часі». Це щемний літопис про освітян — учасників Великої Вітчизняної війни. При музеї діє гурток юних екскурсоводів.[1][2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Короткевич О. Село ти моє колискове…: Публіцистика. — Вільнянськ: Район. друкарня, 2010. — 203 с. — Із змісту: Короткевич О. У музеї освіти Вільнянщини. — С. 116—119.
  2. 1. Короткевич О. Старенька парта і чорнильниця-невиливайка приваблюють і нинішніх учнів // Запоріз. правда. — 2008. — 30 верес. (№ 145). — С. 3. 2. Короткевич О. Створили освітяни свій музей // Запороз. Січ. — 2005. — 23 квітня. — С. 8. 3. Кліковка Г. У Вільнянську відкритий перший в Україні музей освіти //Запоріз. правда. — 2004. — 14 груд. –С. 3.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Сайт гімназії
  • Короткевич О. «Світоч» плекає еліту району // Запоріз. правда. — 2009. — 26 листоп. (№ 175—176). — С. 5.
  • Пихтєєва В. Гімназія «Світоч»: статус і назва закладу зобов'язують // Дніпров. вогні. — 2009. — 16 верес. — С. 2.
  • Левченко В. Гімназія «Світоч»: найперше — якість знань // Дніпров. вогні. — 2005. — 8 жовт. — С. 2.