Гімназія товариства «Рідна Школа» (Тернопіль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
приватна
Гімназія товариства «Рідна школа» (Тернопіль)
Гімназія товариства «Рідна Школа» (Тернопіль). Сучасний вигляд, 2016.jpg
Будівля гімназії, сучасний вигляд будинку, в якому у 1930-х знаходилася гімназія товариства «Рідна Школа» (Тернопіль)
геокоординати не задано: пошук у Nominatim
Засновано 1921
Директор Михайло Губчак (перший)

Гімназія товариства «Рідна Школа» — колишній приватний заклад освіти для дівчат Українського товариства «Рідна школа», який став самостійною шкільною одиницею у 1921 році в Тернополі.[1] Діяв у приміщенні колишньої руської бурси на вулиці Качали, 13.[2]

Історія[ред. | ред. код]

У липні 1921 року Українське товариство «Рідна школа» отримало дозвіл на організацію приватної гімназії, яку спочатку відкрили для дівчат.[3] Відтак дівоча гімназія стає самостійною шкільною одиницею. У кінці навчального року учениці першого та другого класів отримували свідоцтво у власній школі, а учениці третього і четвертого класів складали іспит в українській чоловічій гімназії.

Єдиним штатним вчителем після початку діяльності був Никифор Гірняк,[3] усі інші вчителі працювали за сумісництвом. У 1923—1924 навчальному році учительський склад поповнив ще один штатний вчитель математики і фізики та хімії — Осип Хома.

У 1928—1929 навчальному році гімназія стала 6-класною дівочою гімназією з ІV–VІІІ класами, у такому вигляді діяла до 1931. Із закриттям української державної гімназії керівництво товариства «Рідна школа» стало домагатися перетворення дівочої гімназії у змішану (коедукаційну). 27 серпня 1931 було дозволено відкрити перший-другий коедукаційні класи гуманітарного типу. В час перетворення школи на змішану відбувалася реформа. Гімназія стає чотирикласною гуманітарного типу з випускними іспитами — так званою малою матурою і двокласним ліцеєм, що закінчувався іспитом зрілості — матурою. Остання матура давнього типу відбулася у 1938 році. У 1935 році в гімназії сформувався підпільний осередок юнацтва ОУН. Із 1927 по 1939 рік працювала фахово-доповняльна школа для ремісників. Курс навчання тривав три роки. Заняття відбувалися у вечірні години 3-4 рази на тиждень.

Приміщення[ред. | ред. код]

У 1921—1926 роках навчання проводилося у другу зміну в приміщенні Тернопільської української гімназії. З лютого 1926 року навчально-виховний процес здійснювався у приміщенні бурси Андрія Качали (тепер вулиця Степана Качали, 9[4]). Спочатку гімназія займала тільки частину інтернату, а з 1937-го користувалася цілим будинком.

Фінансування[ред. | ред. код]

Гімназія утримувалася за кошти батьків: місячна плата становила 40 злотих. Але у багатьох випадках ця сума була меншою, а певна кількість дітей звільнялася від плати. Дефіцит покривався за рахунок коштів Українського педагогічного товариства «Рідна школа» — власника навчального закладу, а також добровільних пожертвувань. На початку 1930-х створено батьківський комітет, що опікувався діяльністю гімназії, та Марійську дружину, отці редемптористи якої проводили для учнів редколекції. У 1930 році постало питання про будівництво нового приміщення гімназії «Рідної школи». Місцеве «Міщанське братство» організувало великий добродійний ярмарок зі збору коштів на будівництво. 3 листопада 1935 року знову відбувся рідношкільний ярмарок. Закуплено площу, розпочато підготовчі роботи. Початок Другої світової війни перекреслив ці наміри.

Навчально-виховний процес[ред. | ред. код]

Гуртки навчального закладу:

  • україністичний,
  • філологічний,
  • природничий,
  • географічний,
  • історичний,
  • драматичний,
  • Ліга протилетунської оборони,
  • Ліга протигазової оборони.

Також діяли читальня, шкільна каса ощадливості, шкільний кооператив «Самопоміч», музичний гурток, бібліотека, історико-географічний, природничий та фізичний кабінети, майстерня для практичних занять. Здоровому вихованню молоді сприяли спортивно-патріотичне товариство «Пласт» (опікун Никифор Гірняк — сотник Українських січових стрільців). У 1932 році педагоги Яким Ярема та Іван Олексишин заснували краєзнавчий музей (понад 3000 експонатів), який знаходився у будинку т-ва «Просвіта»[5].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Керівники[ред. | ред. код]

Учителі[ред. | ред. код]

Випускники, учні[ред. | ред. код]

Любомира Брикович,[10]

Орган управління[ред. | ред. код]

Шкільна громада, яка мала статус і обиралася на загальних зборах.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія «Рідної школи» http://territoryterror.org.ua/uk/projects/exhibitions/shkola-130/istoria/
  2. Кравченюк О. Середнє шкільництво в Тернополі у передвоєнні роки // Свобода. — 1992. — Ч. 128 (8 липня). — С. 2.
  3. а б в г д Окаринський В. «Рідної Школи» гімназія в Тернополі… — С. 82.
  4. Гугл-мапи
  5. Історія музею http://tokm.com.ua/istoriya-muzeyu
  6. Головин Б., Мельничук Б., Пиндус Б. Боднар Іван Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 62. — ISBN 978-966-528-318-8.
  7. Головин Б. Левенець Л. Брикович Ілярій (Іларіон) Матвійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 186. — ISBN 966-528-197-6.
  8. Вісти з «Рідної Школи» // Діло. — 1929. — Ч. 202 (11 вересня). — С. 3.
  9. Головин Б., Матейко Р., Пиндус Б., Совінська Н. Мушак Юрій Федорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 582. — ISBN 966-528-199-2.
  10. Мельничук Б. Брикович Любомира // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 75. — ISBN 978-966-528-318-8.

Джерела[ред. | ред. код]