Перейти до вмісту

Гімнура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Гімнура

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Ссавці (Mammalia)
Ряд:Їжакоподібні Erinaceomorpha
Родина:Їжакові (Erinaceidae)
Рід:Гімнура (Echinosorex)
Вид:Гімнура велика (Echinosorex gymnura)
Посилання
Вікісховище:Echinosorex gymnura
EOL:1178689
ITIS:633549
МСОП:40603
NCBI:162630

Гімнура, щуроїжак[1] (Echinosorex) — центральний рід підродини гімнурових, або гімнур (Galericinae) з родини їжакових (Erinaceidae) ряду їжакоподібні (Erinaceiformes).

Включає лише один вид гімнуру велику (Echinosorex gymnura).

Відрізняється від інших гімнур великими розмірами (довжина тіла до 40 см) та доволі довгим хвостом (до 50 % довжини тіла). Колір хутра світлий.

«Гімнури» як загальна назва підродини

[ред. | ред. код]

Первинно назва гімнура (можливо, правильно позначати в чол. роді — «гімнур»?) з'явилася як власна назва згаданого виду (Echinosorex gymnura). Після опису інших видів «напівїжаків», або «їжачих землерийок» (дослівно з Echinosorex) було з'язовано, що гімнури поширені не тільки в Африці, але у інших субтропічних і тропічних районах Старого Світу. Понад те, було виявлено кілька нових видів, переважно дрібнорозмірних.

Hylomys, або гімнура мала (Hylomys) описана з Китаю (Юннань), Індокитаю, Таїланду, Малаки тощо і представлена принаймні 3-ма видами — короткохвостою (Hylomys suillus) та двома близькими видами Hylomys parvus та Hylomys megalotis.

Podogymnura. Зоологами описано з Філіппін обидва види окремого роду «філіпінських їжаків» Podogymnura truei та Podogymnura aureospinula.

Neotetracus. Рід «землерийкових їжаків» Neotetracus — з одним видом (Neotetracus sinensis) описано з Китаю, Бірми та Північного В'єтнаму. Вирізняється дрібними розмірами тіла (10-15 см) і довгим хвостом (6-6 см). Загалом подібний до гімнури малої, але довгохвостість і наявність уздовж спини довгою чорної смуги є надійною діагностичною ознакою цього виду.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 163.