Гімн Норвегії
Ja, vi elsker dette landet | ||
---|---|---|
![]() | ||
Країна | ![]() | |
Слова | Б'єрнстьєрне Б'єрнсон, 1868 | |
Мелодія | Рікард Нордрок, 1864 | |
Затверджений | 1864 | |
Музичний приклад | ||
| ||
![]() |
Ja, vi elsker dette landet (укр. Так, ми любимо цей край) — національний гімн Норвегії. Слова гімну написав Б'єрнстьєрне Б'єрнсон у період між 1859 та 1868 роками[1]. У 1864 році музику до гімну написав Рікард Нордрок. Вперше публічно зіграна 17 травня 1864 року з нагоди святкування 50-ї річниці прийняття Конституції. Зазвичай співаються перший та останні два куплети[2].
Влітку 1859 року Бьорнсон провів пару місяців у Вернерсгольмі, маєтку під Бергеном, зі своїм другом Георгом Кроном. Там, крім віршу, він завершив роман «Арне», для якого першопочатково і призначався майбутній гімн[3]. Власне, пісня створювалася в кілька етапів, у ногу з розвитком норвезьких національних і незалежницьких настроїв. Зокрема найранішня версія 1859 року виникла внаслідок кризи у відносинах між Норвегією і Швецією. В той час існувала невизначеність навколо призначення королем обох країн Карла XV. Норвежці не хотіли такого розвитку подій, оскільки він, на їхню думку, підкреслював панівне становище Швеції і неповноцінність їх власної країни.

У той час Б'єрнсон був політичним редактором ліберальної газети Aftenbladet. Коли восени 1859 року король Карл XV приїхав до Крістіанії, щоб відкрити новообраний Стортинг, 1 жовтня Б'єрнсон анонімно опублікував на першій сторінці газети вірш «Norsk Fædrelandssang tilegnet Norges Konge Hans Majestæt Kong Karl»[a]. Там не йшлося про короля Норвегії та Швеції, що підкреслювало погляд поета на незалежність вітчизни. У цій формі вірш містив строфу, в якій Б'єрнсон просив короля захистити незалежність Норвегії в рамках союзу[4].
Невдовзі, у 1864 році, розгорівся старий конфлікт між Данією та Пруссією через данські герцогства Шлезвіг і Гольштейн. Тепер Б'єрнсон переробив вірш і зробив його внесок у дискусію. Серед іншого він видалив строфу про короля Карла, змінив назву на «Fædrelandssang»[b] і додав дві нові строфи про важливість скандинавської єдності та примирення. Вірш було надруковано в Illustreret Nyhedsblad 20 грудня 1863 року, де є рядки «nu vi står tre brødre sammen, / og skal sådan stå»[c][5]. Рукопис, на якому базується ця версія, є єдиною відомою версією державного гімну, сьогодні вона належить бібліотеці Гуннеруса[6], університетській бібліотеці в Тронгеймі.
У 1860-х роках конфлікт у норвезько-шведському союзі спалахнув знову, пов’язаний зі спробами як Швеції, так і Норвегії переглянути норвезьку конституцію в більш сприятливому для себе напрямку. Протест Б'єрнсона проти таких тенденцій був, серед іншого, у формі віршів. Коли він опублікував свою єдину збірку віршів «Digte og Sange» у 1870 році, книжка також містила попередній патріотичний вірш у новій версії. Тут Б'єрнсон ще раз наголошує на бажанні норвежців захищати мир і свободу країни, водночас кажучи, що «ми краще спалимо країну, ніж побачимо її падіння». Саме ця третя основна версія, що складається з восьми строф, стала національним гімном Норвегії. Остання адаптація Б'єрнсона була надрукована в «Digte og Sange» у 1904 році під назвою «Sang for Norge»[d][5].
Сучасна версія гімну дещо відрізняється від оригінальної, адже Б'єрнстьєрне Б'єрнсон написав її норвезькою свого часу, яка мала багато спільного з данською. З того часу букмол пройшов через декілька стадій реформ, тому сучасний варіант має деякі відмінності, хоч і зберігає архаїстичні риси.
1. Ja, vi elsker dette landet, 2. 3. 4. |
5. 6. 7. 8. |
- ↑ Skreien, Norvall, 1999, с. 38.
- ↑ Anne Jorunn Kydland. Ja, vi elsker dette landet. Store Norske Leksikon.
- ↑ Skreien, Norvall, 1999, с. 219-220.
- ↑ Ridderstrøm, Helge. Nasjonalsang (PDF). Bibliotekarstudentens nettleksikon om litteratur og medier.
- ↑ а б Jorunn Kydland, Anne (27.10.2021). Nytt lys på nasjonalsangens historie. Universitetsforlaget: 63—72. doi:10.18261/issn.1504-2960-2021-01-05.
- ↑ Фотокопія рукопису
- ↑ «Норвезька патріотична пісня, присвячена його величності королю Норвегії Карлу»
- ↑ «Гімн»
- ↑ «тепер ми стоїмо, три брати, разом, / і так ми будемо стояти!»
- ↑ «Пісня для Норвегії»
- Skreien, Norvall (1999). Bergen kulturguide: fra A til Å. Осло: Kunnskapsforlag. с. 234. ISBN 8257309893.