Перейти до вмісту

Гімн Норвегії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Так, ми любимо цей край
Ja, vi elsker dette landet
КраїнаНорвегія Норвегія
СловаБ'єрнстьєрне Б'єрнсон, 1868
МелодіяРікард Нордрок, 1864
Затверджений1864
Музичний приклад

Ja, vi elsker dette landet у Вікісховищі

Ja, vi elsker dette landet (укр. Так, ми любимо цей край) — національний гімн Норвегії. Слова гімну написав Б'єрнстьєрне Б'єрнсон у період між 1859 та 1868 роками[1]. У 1864 році музику до гімну написав Рікард Нордрок. Вперше публічно зіграна 17 травня 1864 року з нагоди святкування 50-ї річниці прийняття Конституції. Зазвичай співаються перший та останні два куплети[2].

Історія тексту

[ред. | ред. код]

Влітку 1859 року Бьорнсон провів пару місяців у Вернерсгольмі, маєтку під Бергеном, зі своїм другом Георгом Кроном. Там, крім віршу, він завершив роман «Арне», для якого першопочатково і призначався майбутній гімн[3]. Власне, пісня створювалася в кілька етапів, у ногу з розвитком норвезьких національних і незалежницьких настроїв. Зокрема найранішня версія 1859 року виникла внаслідок кризи у відносинах між Норвегією і Швецією. В той час існувала невизначеність навколо призначення королем обох країн Карла XV. Норвежці не хотіли такого розвитку подій, оскільки він, на їхню думку, підкреслював панівне становище Швеції і неповноцінність їх власної країни.

Вернерсгольм під Бергеном

У той час Б'єрнсон був політичним редактором ліберальної газети Aftenbladet. Коли восени 1859 року король Карл XV приїхав до Крістіанії, щоб відкрити новообраний Стортинг, 1 жовтня Б'єрнсон анонімно опублікував на першій сторінці газети вірш «Norsk Fædrelandssang tilegnet Norges Konge Hans Majestæt Kong Karl»[a]. Там не йшлося про короля Норвегії та Швеції, що підкреслювало погляд поета на незалежність вітчизни. У цій формі вірш містив строфу, в якій Б'єрнсон просив короля захистити незалежність Норвегії в рамках союзу[4].

Невдовзі, у 1864 році, розгорівся старий конфлікт між Данією та Пруссією через данські герцогства Шлезвіг і Гольштейн. Тепер Б'єрнсон переробив вірш і зробив його внесок у дискусію. Серед іншого він видалив строфу про короля Карла, змінив назву на «Fædrelandssang»[b] і додав дві нові строфи про важливість скандинавської єдності та примирення. Вірш було надруковано в Illustreret Nyhedsblad 20 грудня 1863 року, де є рядки «nu vi står tre brødre sammen, / og skal sådan stå»[c][5]. Рукопис, на якому базується ця версія, є єдиною відомою версією державного гімну, сьогодні вона належить бібліотеці Гуннеруса[6], університетській бібліотеці в Тронгеймі.

У 1860-х роках конфлікт у норвезько-шведському союзі спалахнув знову, пов’язаний зі спробами як Швеції, так і Норвегії переглянути норвезьку конституцію в більш сприятливому для себе напрямку. Протест Б'єрнсона проти таких тенденцій був, серед іншого, у формі віршів. Коли він опублікував свою єдину збірку віршів «Digte og Sange» у 1870 році, книжка також містила попередній патріотичний вірш у новій версії. Тут Б'єрнсон ще раз наголошує на бажанні норвежців захищати мир і свободу країни, водночас кажучи, що «ми краще спалимо країну, ніж побачимо її падіння». Саме ця третя основна версія, що складається з восьми строф, стала національним гімном Норвегії. Остання адаптація Б'єрнсона була надрукована в «Digte og Sange» у 1904 році під назвою «Sang for Norge»[d][5].

Сучасна версія гімну дещо відрізняється від оригінальної, адже Б'єрнстьєрне Б'єрнсон написав її норвезькою свого часу, яка мала багато спільного з данською. З того часу букмол пройшов через декілька стадій реформ, тому сучасний варіант має деякі відмінності, хоч і зберігає архаїстичні риси.

Текст гімну

[ред. | ред. код]
1.

Ja, vi elsker dette landet,
som det stiger frem,
furet, værbitt over vannet,
med de tusen hjem.
Elsker, elsker det og tenker
på vår far og mor.
Og den saganatt som senker
drømme på vår jord.
Og den saganatt som senker,
senker drømme på vår jord.

2.
Dette landet Harald berget
med sin kjemperad,
dette landet Håkon verget
medens Øyvind kvad;
Olav på det landet malte
korset med sitt blod,
fra dets høye Sverre talte
Roma midt imot.

3.
Bønder sine økser brynte
hvor en hær dro frem,
Tordenskiold langs kysten lynte,
så den lystes hjem.
Kvinner selv stod opp og strede
som de vare menn;
andre kunne bare grede,
men det kom igjen!

4.
Visstnok var vi ikke mange,
men vi strakk dog til,
da vi prøvdes noen gange,
og det stod på spill;
ti vi heller landet brente
enn det kom til fall;
husker bare hva som hendte
ned på Fredrikshald!

5.
Hårde tider har vi døyet,
ble til sist forstøtt;
men i verste nød blåøyet
frihet ble oss født.
Det gav faderkraft å bære
hungersnød og krig,
det gav døden selv sin ære -
og det gav forlik.

6.
Fienden sitt våpen kastet,
opp visiret for,
vi med undren mot ham hastet,
ti han var vår bror.
Drevne frem på stand av skammen
gikk vi søderpå;
nu vi står tre brødre sammen,
og skal sådan stå!

7.
Norske mann i hus og hytte,
takk din store Gud!
Landet ville han beskytte,
skjønt det mørkt så ut.
Alt hva fedrene har kjempet,
mødrene har grett,
har den Herre stille lempet
så vi vant vår rett.

8.
Ja, vi elsker dette landet,
som det stiger frem,
furet, værbitt over vannet,
med de tusen hjem.
Og som fedres kamp har hevet
det av nød til seir,
også vi, når det blir krevet,
for dets fred slår leir.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Skreien, Norvall, 1999, с. 38.
  2. Anne Jorunn Kydland. Ja, vi elsker dette landet. Store Norske Leksikon.
  3. Skreien, Norvall, 1999, с. 219-220.
  4. Ridderstrøm, Helge. Nasjonalsang (PDF). Bibliotekarstudentens nettleksikon om litteratur og medier.
  5. а б Jorunn Kydland, Anne (27.10.2021). Nytt lys på nasjonalsangens historie. Universitetsforlaget: 63—72. doi:10.18261/issn.1504-2960-2021-01-05.
  6. Фотокопія рукопису

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. «Норвезька патріотична пісня, присвячена його величності королю Норвегії Карлу»
  2. «Гімн»
  3. «тепер ми стоїмо, три брати, разом, / і так ми будемо стояти!»
  4. «Пісня для Норвегії»

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]