Гінзбург Євгенія Соломонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євгенія Гінзбург
Евгения Гинзбург
Народилася 20 грудня 1904(1904-12-20)[1][2][3]
Москва
Померла 25 травня 1977(1977-05-25)[1][4][…] (72 роки)
Москва
Поховання Кузьмінське кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Місце проживання
Діяльність журналіст, мемуарист
Alma mater Татарський державний гуманітарно-педагогічний університет[d] і Казанський державний університет
Мова творів російська
Партія КПРС
Діти Аксьонов Василь Павлович

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Євге́нія Соломо́нівна Гі́нзбург (рос. Евгения Соломоновна Гинзбург; 20 грудня 1904, Москва — 25 травня 1977, Москва) — журналістка, мемуаристка, кандидат історичних наук. Мати письменника Василя Аксьонова.

Біографія[ред. | ред. код]

Євгенія Гінзбург народилася в Москві, у єврейській родині уродженця Гродно, фармацевта Соломона Абрамовича (Натановича) Гінзбурга (18761938) і його дружини Ревекки Марківни (18811949), уродженки Вільно[5][6][7].

З 1920 по 1922 рік Євгенія Гінзбург навчалася в Казанському університеті, на факультеті суспільних наук, після чого перевелася на 3-й курс суспільного відділення Казанського Східного педагогічного інституту, який закінчила в червні 1924 року (спеціальність історія, надалі захистилася як кандидат історичних наук). Член ВКП(б) з 1932 року, працівник освіти в Казані, співробітник обласної газети «Червона Татарія» (рос. Красная Татария).

Була репресована в 1937 році, засуджена до тюремного ув'язнення Воєнною колегією Верховного суду за статтею 58, пункт 8, 11, звинувачена за участь в троцькістській терористичній організації. Вирок: 10 років тюремного ув'язнення з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна[8]. У серпні того ж року як «батько і мати ворога народу» були заарештовані її батьки. Провела 10 років у тюрмах (у тому числі в Бутирках і Ярославському політізоляторі) і колимських таборах (Ельген, Таскан), 8 років у «безстроковому» засланні.

У засланні в Магадані Євгенія Гінзбург вийшла заміж за ув'язненого доктора Антона Яковича Вальтера. Пара удочерила дівчинку, повну сироту Антоніну Хінчинську (згодом актриса Антоніна Павлівна Аксьонова[9][10]).

Домігшись часткової реабілітації, Гінзбург майже 10 років провела у Львові, де жила за адресою вулиця Шевченка, 8, разом з третім чоловіком Антоном Вальтером. Після його смерті в 1966 році знову переїхала до Москви, на вулицю 1-а Аеропортівська, працювала в журналістиці. У Львові Гінзбург створила і альтернативний варіант «Крутого маршруту», що відрізнявся куди більш різкою і послідовною антисталінською риторикою. За деякими відомостями, він називався «Під покровом Люциферового крила». Але в 1965 році, побоюючись нового арешту й заслання у зв'язку з посиленим переслідуваннями українських націоналістів, Гінзбург знищила цей рукопис і всі його чернетки[11].

Похована в Москві на Кузьмінському кладовищі.

Мати письменника Василя Аксьонова, дружина голови Казанського міськради Павла Аксьонова. Старший син Олексій — від першого шлюбу з доктором Дмитром Федоровим, викладачем Першого ленінградського медінституту, загинув під час блокади Ленінграда, де його з батьком застала війна. Сестра — Наталія Соломоновна Гінзбург, соціолог, співробітник лабораторії економічної соціології в Ленінградському фінансово-економічному інституті.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор книги спогадів «Крутий маршрут» (1967, друга частина — 19751977), одного з перших літературних творів, що розповідають про сталінські репресії в СРСР. Перша публікація відбулася в Мілані (видавництво «Мандадорі», 1967 рік), куди вона була вивезена у вигляді аудіозапису. Вивезення і подальша публікація були зроблені без відома автора. У СРСР «Крутий маршрут» уперше виданий у 1988 році, до цього поширювався у самвидаві.

У 1989 році Галина Волчек поставила в театрі «Современник» п'єсу «Крутий маршрут» в інсценуванні О. Гетьмана. У ролі Євгенії Семенівни — головної героїні п'єси і спогадів — була Марина Нейолова[12].

У 2009 році на основі книги «Крутий маршрут» було відзнято фільм У вихорі (англ. Within the Whirlwind)[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118539418 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Internet Broadway Database — 2000.
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Гинзбург Соломон Абрамович (Натанович): С. А. Гінзбург був заарештований 20 серпня 1937 року і засуджений 17 жовтня 1937 року як «батько ворога народу».
  6. Списки жертв: Гинзбург С. А.
  7. Гинзбург Ревекка Марковна: Р. М. Гінзбург була заарештована 21 серпня 1937 і засуджена 17 жовтня того ж року як «мати ворога народу».
  8. Гинзбург Евгения Семеновна. // sakharov-center.ru. Архів оригіналу за 2013-08-01. Процитовано 2012-2-27. 
  9. А. Аксёнова О матери, Сахаров Центер Архив проверено 2013-05-12
  10. Интервью с Антониной Аксеновой, katussja.livejournal 1 апр, 2010, проверено 2013-05-12
  11. МИ ПАМ'ЯТАЄМО. Крутий маршрут Євгенії Гінзбург Архівовано 7 вересень 2010 у Wayback Machine. (укр.)
  12. КРУТОЙ МАРШРУТ — О спектакле. Архів оригіналу за 28 вересень 2007. Процитовано 8 червень 2014. 
  13. Within the Whirlwind: Stalin's Great Terror and a big question mark. By Bernd Reinhardt. 13 June 2011(англ.)


Посилання[ред. | ред. код]