Гінзбург Юрій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гінзбург Юрій Павлович
Народився 23 листопада 1927(1927-11-23)
м. Одеса, УСРР, СРСР
Помер 6 лютого 2004(2004-02-06) (76 років)
м. Одеса, Україна
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність математик
Alma mater Одеський університет
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Вчене звання професор
Заклад Одеський педагогічний інститут ім. К. Д. Ушинського, Одеська академія харчових технологій

Юрій Павлович Гінзбург (23 листопада 1927, Одеса — 6 лютого 2004, Одеса) — український математик, професор.

Біографія[ред. | ред. код]

Юрій Павлович Гінзбург  народився 23 листопада 1927 року в Одесі.

У 1950 році закінчив фізико-математичний факультет Одеського державного університеу імені І. І. Мечникова.

В 1950—1951 роках працював у закритому науково-дослідному інституті Міністерства оборони СРСР у м. Зеленодольськ, РРФСР, а в 1951—1954 роках викладав у Челябінському політехнічному інституті, загалдьноосвітніх школах міста.

В 1954—1957 роках навчався в аспірантурі Одеського педагогічного інституту. Науковим керівником був В. П. Потапов.

В 1959 році захистив дисертацію на здобуттяна науквого ступеня кандидата фізико-математичних наук. В 1962 році було присвоєно вчене звання доцента.

У 1957—1979 роках обіймав посади доцента, професора  в Одеському педагогічному інституті ім. К. Д. Ушинського, а в 1977—1979 роках завідував кафедрою геометрії.

Після захисту дисертації у 1971 році здобув науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. У 1974 році присвоєно вчене звання професора.

Протягом 1979—1996 років  був професором кафедри вищої математики Одеського технологічного інституту харчової промисловості.

Помер 6 лютого 2004 року в Одесі.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджував питання теорій аналітичної оператор-функції обмеженої характеристики; лінійних операторів у просторах Гілберта і Крейна, Бляшке — Ріска — Хергольтца — Потапова: лінійних просторів  з індефінітною метрикою; типових спектральних властивостей аналітичних багатопараметрових сімей операторів.

Опублікував навчальні посібники для студентів педагогічних ВНЗ (наприклад, «Факультативний курс з геометрії у 7 класі», 1976 р., разом з М. С. Бродським)

З 1981 року був членом Спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій в Одеському університеті імені І. І. Мечникова.

Є автором біля 60 опублікованих праць.

Окремі праці[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • История отечественной математики: В 4 т. — Т. 4, кн.1. 1917—1967. — К., 1970. — С. 676—677.
  • Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського. 1817-2007: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє / О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса : Фаворит, 2007. — С. 83. — ISBN 978-966-389-096-8.
  • Наукові школи Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. — Одеса: Фаворит, 2007. — С. 85.
  • Випускники Одеського (Новоросійського) університету: енциклопедичний словник: у 2 вип. Вип. 2 / В. А. Сминтина (наук. ред.), М. О. Подрезова (відп. ред.), В. П. Пружина, В. В. Самодурова, В. С. Єлпатьївська (упоряд. та бібліогр. ред.). — Одеса : Астропринт, 2010. — С. 61. — ISBN 978–966–190–299–1.
  • Вчені вузів Одеси: Біобібліографічний довідник. — Вип. ІІ: Природничі науки. 1946—2010. — Ч. 2. математики. Механіки./ Упорядник І. Е. Рікун. — Одеса: ОННБ, 2010. — С. 50 — 52..

Посилання[ред. | ред. код]