Гіперборея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гіперборе́я (дав.-гр. Ὑπερβορεία — «за Бореєм», «за північним вітром») — у давньогрецькій міфології легендарна країна, місце проживання блаженного народу гіпербореїв.

Розташування[ред.ред. код]

Арктичний континент на карті Герарда Меркатора 1595 року

Гіпербореї присвячено значну кількість інформаційних джерел, в основному паранаукового чи окультного спрямування. За найбільш розповсюдженою версією, Гіперборея розташована на острові (материку), що затонув. Цей острів знаходився у Північному Льодовитому океані (на малюнку).

Інші автори визначають знаходження Гіпербореї:

Є також версія, що визначає розташування Гіпербореї на території сучасної України. На користь цієї версії виступають наступні факти: «Гіперборея» фактично перекладається, як «за Бореєм», стародавні греки вважали місцем перебування Борея древню Фракію, за Фракією знаходиться територія сучасної України. Давньоримський учений Пліній Старший у своїй «Природній історії» визначав розташування Гіпербореї за ріфейськими горами, по той бік Аквілона. Більшість дослідників вважають Ріфейськими горами Карпати. Геракл приніс оливу від гіпербореїв біля витоків Істра в Олімпію. Істр — давньогрецька назва Дуная. Корінь Бор також зберігається у стародаввній назві Дніпра — Борисфен.

Міфи[ред.ред. код]

За Ференіком, вони виросли з крові стародавніх титанів. Гіпербореїв згадує Алкей у гімні Аполлону. Про них ішла мова в поемі Симія Родоського «Аполлон». За Мнасеєм, сьогодні вони називаються дельфами.

У країні гіпербореїв час від часу з'являється і сам покровитель — Аполлон у колісниці, що запряжена лебедями, щоб у визначений час літньої спеки повернутися до Дельф. Гіпербореї, разом із ефіопами, феаками, лотофагами належать до народів, що близькі до богів. Так само як їхній покровитель Аполлон, гіпербореї художньо обдаровані. Блаженне життя в гіпербореїв супроводжується піснями, танцями, музикою та бенкетами; постійні веселощі та побожні молитви характерні для цього народу — жреців і слуг Аполлона. Геракл приніс оливу від гіпербореїв біля витоків Істра в Олімпію.

За Діодором Сицилійським, гіпербореї в гімнах постійно оспівують Аполлона, коли він з'являється в них кожні 19 років. Гіпербореї могли б жити й тисячу років, але коли хтось утомлювався від життя, він міг його вкоротити, кидаючись зі скелі в море.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]