Гіперсомнія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гіперсомнія
Bank-Security-Guard-Sleeping-Cropped.jpeg
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 F51.1, G47.1
eMedicine med/3129
MeSH D006970

Гіперсомнія (патологічна сонливість) — це патологічний стан організму, при якому у пацієнта відзначається підвищена сонливість. Може розвиватися як ускладнення перебігу багатьох хвороб, найчастіше, захворювань нервової системи. [1]

Симптоми[ред.ред. код]

  • тривалість нічного сну більше 10 годин;
  • м'язова слабкість, яка настає після сну; людина не в силах поворухнутися перші кілька хвилин після того, як прокинулась;
  • галюцинації — виникають тільки при нарколептичній гіперсомнії;
  • раптове засинання, нерідко в непризначених для цього місцях;
  • хронічна втома і слабкість;
  • напади головного болю;
  • зниження серцевого ритму;
  • зниження кров'яного тиску;
  • запаморочення різної інтенсивності;
  • судоми;
  • зниження зорових функцій;
  • сонливість в денний час доби;
  • зниження працездатності;
  • загальмованість і уповільнена реакція;
  • відчуття того, що людина не до кінця прокинулась. [2]

Причини виникнення[ред.ред. код]

Факторами виникнення цього захворювання можуть стати як внутрішні обставини, так і зовнішні причини. Таким чином, основними причинами розвитку гіперсомнії є:

  • тривале і регулярне недосипання;
  • фізична перевтома, психічні перевантаження;
  • емоційні потрясіння і стресові ситуації;
  • наркотики та сильнодіючі лікарські препарати (нейролептики, антигістамінні препарати, цукрознижувальні засоби, транквілізатори);
  • травми черепа (струси, удари);
  • пухлини, кісти мозку, внутрішньомозкові гематоми;
  • перенесені інфекційні хвороби (менінгіт, енцефаліт, сифіліс мозку);
  • апное і супутня йому гіпоксія тканин мозку;
  • психічні розлади;
  • ендокринні порушення.

Деякі види гіперсомнії мають невідоме походження.

Види захворювання[ред.ред. код]

Існує декілька видів даного розладу:

  1. Ідіопатична гіперсомнія (психофізіологічна) - розвивається у здорових людей, що живуть в постійних стресових ситуаціях, при хронічному недосипанні вночі.
  2. Патологічна гіперсомнія — розвивається внаслідок нервових розладів, при феноменах сну у пацієнта.
  3. Нарколепсія — притаманний розвиток випадків сновидінь в денний час; сон хворого неспокійний і після нього залишається почуття невиспанності;
  4. Посттравматична гіперсомнія — розвивається після перенесених травм.
  5. Лікарська гіперсомнія — виникає внаслідок вживання лікарських засобів, які викликають сонливість.
  6. Ятрогенна гіперсомнія — може виникати після застосування певних медикаментів (бета-блокаторів, антидепресантів, нейролептиків і т.п.).
  7. Психопатична гіперсомнія — спостерігається у пацієнтів мають неврологічні порушення.
  8. Синдром Клейне-Левіна — при даному синдромі мають місце епізодичні періоди сонливого стану зі зростанням почуття голоду у пацієнта.

Діагностика[ред.ред. код]

Людині, яка не має відношення до медицини, досить складно визначити гіперсомнію, незважаючи на деякі специфічні симптоми. Нерідко вона помилково приймає її за хронічну втому. Тому в медицині існує ряд тестів, спрямованих на діагностику цього порушення сну. До діагностичних заходів відносять:

  • полісомнографію - завдяки чому вдається виміряти час засипання і тривалість фаз сну. Якщо у хворого дійсно гіперсомнія, цей тест покаже короткий період засинання, часті пробудження в нічний час, передчасне настання фази швидкого сну. При ідіопатичному і нарколептичному типі захворювання фази сну будуть в межах норми, а часті пробудження - відсутні;
  • оцінку психічного стану здоров'я;
  • неврологічне обстеження пацієнта;
  • МРТ, КТ та ЕХО-ЕГ — для вивчення структури будови і функціонування головного мозку, а також для визначення наявності злоякісних новоутворень; проведення лабораторного вивчення спинномозкової рідини;
  • додаткові консультації таких фахівців, як офтальмолог, терапевт, ендокринолог, гастроентеролог, нефролог, які проведуть диференційну діагностику.

Лікування[ред.ред. код]

У більшості випадків вдається вилікувати гіперсомнію і головне захворювання, на тлі якого вона виникла. У випадках, коли повністю ліквідувати захворювання неможливо, підбирається найбільш ефективна тактика лікування (для кожного пацієнта індивідуально). У лікуванні гіперсомнії важливу роль відіграє режим сну, для цього пацієнтові необхідно:

  • відмовитися від роботи у вечірній час доби і вночі;
  • лягати і прокидатися бажано в один і той же час кожен день; тривалість нічного сну повинна складати 8-9 годин;
  • переривати будь-яку діяльність для дводенних снів; тривалість одного такого сну не повинна перевищувати однієї години;
  • утриматися від розпивання спиртних напоїв і прийому жирних страв за дві години до сну;
  • для усунення денної сонливості приймати стимулюючі лікарські речовини, але тільки після призначення лікаря.

Профілактика захворювання[ред.ред. код]

Для того щоб у людини ніколи не виникло такого порушення сну, як гіперсомнія, потрібно дотримуватися деяких правил:

  • обмежиться від стресових ситуацій;
  • дотримуватися принципів раціонального режиму сну;
  • вести здоровий спосіб життя;
  • відмовитися від надмірних фізичних навантажень;
  • своєчасно лікувати захворювання, які можуть викликати цю недугу;
  • не приймати ніяких медикаментів без призначення лікаря;
  • при перших порушеннях сну, його тривалої відсутності, або ж навпаки, якщо тривалість досягає 14 годин, необхідно негайно звернутися за консультацією до фахівця;
  • передчасно, на підсвідомому рівні, підготуватися до зміни місця проживання або способу життя;
  • при цукровому діабеті і розладах психіки регулярно спостерігатися в клініці; проходити профілактичний огляд не рідше двох разів на рік.

Джерела[ред.ред. код]