Гіпноз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Photographic Studies in Hypnosis, Abnormal Psychology (1938)

Гіпно́з, навіювання (грец. υπνος — «сон») — тимчасовий стан свідомості, що характеризується звуженням її обсягу і різким фокусуванням на утриманні навіювання[прояснити], що пов'язано зі зміною функції індивідуального контролю і самосвідомості. Стан гіпнозу настає в результаті спеціальних впливів гіпнотизера або цілеспрямованого самонавіювання. У загальнішому сенсі, гіпноз це соціально-медичне поняття про комплекс методик цілеспрямованого словесно-звукового впливу на психіку людини, через загальмовану певним способом свідомість.

Згідно сучасних уявлень, на відміну від уявлень І. П. Павлова, гіпнотичний стан або транс відносять до окремого режиму роботи мозку.

Особа-спеціаліст, яка володіє технікою гіпнозу, називається гіпнотизером.

Термінологія[ред.ред. код]

У «Російсько-українському медичному словнику», виданому у 1920 р. під головуванням професора Корчак-Чепурківського, максимально повно подавалася питома народна українська лексика або, в разі відсутності потрібних українських слів, терміни творилися із морфем української мови, максимально уникаючи запозичень. Але в 1930-ті роки з'явилися спеціальні бюлетені, у яких були надруковані цілі низки українських медичних термінів, що підпадали під заборону. Серед інших, з ужитку був вилучений і термін «навіювання»[1], який здавна використовувся для означення гіпнозу[2]. Стилістично збагачена вже на той час українська медична національна лексика була повністю знекровлена і майже зникла з фахового спілкування.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Псі Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Псі Це незавершена стаття з психотерапії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.