Гіповолемія
Зовнішній вигляд
Гіповолемія (від дав.-гр. ὑπό — «під, знизу, менше», лат. volumen — «об'єм» та дав.-гр. αἷμα — «кров») — патологічний стан, що відзначається зменшенням загального об'єму циркулюючої крові (ОЦК) та/або позаклітинної рідини в організмі. Є протилежним до стану гіперволемії.
Залежно від зміни співвідношення між клітинами крові (еритроцитами) та плазмою, виділяють три форми гіповолемії:
- Проста гіповолемія — пропорційне зменшення об'єму як плазми, так і кров'яних тілець. Спостерігається безпосередньо після гострої крововтрати (до того, як увімкнеться компенсаторний пристосовний механізм надходження рідини з тканин). Показник гематокриту залишається в нормі.
- Олігоцитемічна гіповолемія — зменшення об'єму крові відбувається переважно за рахунок клітин крові. Розвивається у людей з хронічними анеміями або коли пригнічено кровотворення. Гематокрит знижений.
- Поліцитемічна гіповолемія — зменшення об'єму крові відбувається через нестачу плазми (рідкої частини) зі збереженням або збільшенням концентрації клітин. Супроводжується згущенням крові. Гематокрит підвищений. Виникає у разі загального зневоднення організму.
До розвитку гіповолемії призводять стани, пов'язані із втратою рідини або крові:
- Пряма крововтрата — великі зовнішні або внутрішні кровотечі внаслідок нівечень, хірургічних втручань або розриву судин.
- Втрата шлунково-кишкових рідин — тривале та нестримне блювання, тяжка діарея (наприклад, у разі холери чи харчових токсикоінфекцій).
- Ниркові втрати — надмірне виведення рідини нирками під час безконтрольного прийому діуретиків, також у людей з цукровим або нецукровим діабетом.
- Втрати крізь шкіру — значне потовиділення у разі тривалої гарячки чи напруженої праці за високих температур, а також рясне випаровування плазми крізь шкіру коли наявні обширні опіки.
Основними ознаками гіповолемії є:
- виражена спрага;
- блідість та сухість шкірних покривів;
- тахікардія (прискорене серцебиття) — відновлювальна відповідь організму для підтримки тиску;
- артеріальна гіпотензія (зниження артеріального тиску);
- зменшення виділення сечі (олігурія).
Надмірне зниження об'єму крові призводить до розвитку гіповолемічного шоку, що супроводжується поліорганною недостатністю і загрожує життю недужого.
- Патофізіологія : підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів IV рівня акредитації. У 2 т. Т. 2. Патофізіологія органів і систем / О. В. Атаман. — 3-тє вид. — Вінниця : Нова Книга, 2019. — 448 с. ISBN 978-966-382-751-3
- Гіповолемія / Настанови на засадах доказової медицини. Державний експертний центр МОЗ України. URL: https://moz.gov.ua
- Внутрішні хвороби: Підручник / За ред. Якименка О. О. — Одеса: ОНМедУ, 2012. — 340 с.
| Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |