Гіпогей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіпогей єгипетського типу

Гіпогей (також іпогей, дав.-гр. ὑπόγαιο — підземний) — кругле у плані з купольним перекриттям підземне приміщення у стародавніх спорудах часів неоліту (о. Мальта), а згодом у егейській і античній архітектурі.

Використовувалось як святилище й поховальний склеп (порівн. колумбарій, крипта).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]