Перейти до вмісту

Гіподинамія

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гіподинамія
Тривале сидіння — основна причина гіподинамії
Інші назвиМалорухливий спосіб життя, дефіцит рухової активності
СпеціальністьТерапія, кардіологія, реабілітологія
СимптомиЗагальна слабкість, швидка втомлюваність, безсоння, емоційна нестабільність, зниження працездатності
УскладненняОжиріння, атеросклероз, гіпертонія, остеохондроз, депресія, атрофія м'язів
ПричиниАвтоматизація праці, сидячий спосіб життя, тривале використання гаджетів, вимушений ліжковий режим
Фактори ризикуСерцево-судинні захворювання, діабет 2 типу, метаболічний синдром
Метод діагностикиАналіз анамнезу, оцінка рівня фізичної активності, антропометрія (ІМТ)
ПрофілактикаРанкова гімнастика, ходьба (не менше 10 000 кроків), активний відпочинок, плавання
ЛікуванняПоступове збільшення фізичних навантажень, ЛФК, фізіотерапія, корекція раціону
ЧастотаДуже поширена (понад 60-85% дорослого населення світу)
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11QE20 Редагувати інформацію у Вікіданих
МКХ-10Z72.3
MeSHD057185

Гіподинамі́я (від hypo — під, dynamis — сила) — це спосіб життя, при якому людина фізично неактивна і мало або взагалі не виконує фізичної активності та фізичних вправ.

Поширеність гіподинамії зростає у зв'язку зі збільшенням обсягів офісної роботи та зменшенням рухової активності. Гіподинамія з часом може призводити до порушення функцій організму (опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення), яке сталося через обмеження рухової активності, зниження сили скорочення м'язів. Є синдромом деяких хвороб. Може виникати через розвиток хвороби, яка призводить до гіподинамії.[1][2][3][4]

Гіподинамія є наслідком зміни способу життя в сучасному світі. Іноді називається «хворобою цивілізації». Особливо впливає на серцево-судинну систему: слабшає сила скорочень серця, зменшується працездатність, знижується тонус судин. Негативний вплив виявляється і на обмін речовин та енергії, зменшується кровопостачання тканин. У результаті неповноцінного розщеплення жирів кров повільно тече по судинах і постачання живильними речовинами, киснем зменшується. Наслідком гіподинамії можуть стати ожиріння і атеросклероз.

Основною профілактикою є рух, фізична активність та вправи, здоровий спосіб життя.

Причини гіподинамії

[ред. | ред. код]

Основні причини гіподинамії[5][6]:

  • Сучасна культура праці;
  • Розвиток технологій які полегшують життя і викликають залежність;
  • Урбанізація;
  • Нераціональне використання вільного часу.

Досягнення технічного прогресу роблять більш комфортним життя людини, однак мало хто замислюється, що зниження фізичної активності, наприклад, при використанні особистого автомобіля, негативно позначається на здоров'ї. Крім того, гіподинамія незмінний супутник людей, так званих, сидячих професій (програмісти, менеджери і т. д.). Не обходить стороною ця проблема і дітей, особливо шкільного віку, які після занять (під час яких вони також сидять) воліють провести вільний час у будинку за комп'ютером, а не на вулиці.

Звичайно, існують причини, через які людина вимушено обмежена в русі, наприклад - при важких захворюваннях або в результаті травм. Але й у таких випадках пацієнтам необхідний рух. Не даремно ще прадавні цілителі говорили: «Рух – це життя».

Екранний час

[ред. | ред. код]

Екранний час — це термін, який позначає час, який людина проводить, дивлячись на екран телевізора, монітора комп’ютера чи мобільного пристрою. Надмірний час перед екраном пов’язаний із негативними наслідками для здоров’я.[7][8][9][10]

Прояви гіподинамії

[ред. | ред. код]

Гіподинамія — це стан, який супроводжується величезною кількістю симптомів, більшість із яких — це і є наслідок недостатньої фізичної активності. Можна виділити наступні основні ознаки:

  • млявість, сонливість;
  • поганий настрій, дратівливість;
  • загальне нездужання, утома;
  • зниження апетиту;
  • порушення сну, зниження працездатності.

Подібні ознаки періодично може відчувати практично кожна людина, але мало хто зв'язує їх з гіподинамією. Тому з появою таких ознак слід задуматися, чи досить часу ви приділяєте фізичним тренуванням.

Наслідки гіподинамії

[ред. | ред. код]

Тривале зниження фізичної активності приводить до атрофічних змін у м'язах, кістковій тканині, порушується обмін речовин, знижується синтез білка.

Гіподинамія вкрай несприятливо позначається на роботі головного мозку, виникають головні болі, безсоння, люди стають емоційно неврівноваженими. Ще одна з ознак гіподинамії — підвищення апетиту, у результаті чого збільшується кількість споживаної їжі. Знижена фізична активність і надмірне харчування можуть досить швидко привести до розвитку ожиріння, що сприяє виникненню порушень жирового обміну й атеросклерозу. Відомо, що наявність атеросклерозу значно підвищує ризик виникнення серцево-судинних захворювань. Цьому сприяє й підвищення ламкості кровоносних судин, що також є наслідком порушення обміну речовин.

Чимала увага повинна приділятися фізичній активності в дітей, особливо - шкільного віку. При тривалому сидінні за партою відбувається застій крові в судинах нижніх кінцівок, що приводить до збідніння кровопостачання інших органів, у тому числі й головного мозку. У результаті погіршуються розумові процеси, пам'ять і концентрація уваги.

Крім того, у малорухомих дітей слабка м'язова система. Через слабість м'язів спини в них формуються порушення постави.

Остеосаркопенічне ожиріння

[ред. | ред. код]

Малорухливий спосіб життя є ключовим фактором способу життя для розвитку та прогресування остеосаркопенічного ожиріння, оскільки він створює петлю зворотного зв’язку, яка посилює та підтримує цей патологічний стан, приєднуючись також до інших патофізіологічних механізмів, пов’язаних з ожирінням, таких як хронічне запалення, гормональний дисбаланс, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія та інші фактори способу життя. Фізична неактивність та малорухливий спосіб життя одночасно призводять до зниження механічного подразника на кістки, що є вирішальним для підтримки щільності кісток, а також до прискореного зниження м’язової маси, що безпосередньо сприяє остеосаркопенії.[11][12]

Роль ожиріння в цьому шляху є особливо негативною через прозапальні цитокіни, що виробляються жировою тканиною, і, зокрема, запаленим вісцеральним жиром, які перешкоджають ремоделюванню кісток та синтезу м'язового білка. Крім того, ожиріння погіршує кардіореспіраторну активність і пов'язане з остеоартритом, посилюючи обмеження рухливості, що, у свою чергу, сприяє більш сидячій поведінці.[13]

Профілактика та лікування

[ред. | ред. код]
Діти грають в футбол
Діти грають в футбол
Аеробнe тренування — Біг
Силові тренування

Стратегії, які можуть допомогти запобігти малорухливому способу життя та контролювати його, включають:

  • Рекомендації щодо фізичної активності: всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дорослим принаймні 150 хвилин аеробної фізичної активності середньої інтенсивності або 75 хвилин аеробної фізичної активності високої інтенсивності на тиждень. Це може включати такі види діяльності, як ходьба, їзда на велосипеді, плавання та силові тренування. Дотримуючись цих рекомендацій, люди можуть зменшити ризик проблем зі здоров’ям, пов’язаних із сидячим способом життя, і покращити загальний стан здоров’я та самопочуття.[14] (Детальніше — Фізична активність)
  • Втручання на робочому місці: багато робіт вимагають від працівників сидіти протягом тривалого періоду часу, що може ускладнити виконання вказівок щодо фізичної активності. Проте є кілька втручань на робочому місці, які можуть допомогти стимулювати більше руху протягом дня. Наприклад - роботодавці можуть надати столи для роботи стоячи або столи для бігових доріжок, заохочувати пішохідні зустрічі та заохочувати фізичну активність.[15][16][17]
  • Політичні заходи: уряди та політики також можуть зіграти певну роль у зниженні сидячого способу життя. Наприклад, міста можуть створити інфраструктуру, зручну для велосипедистів, щоб заохочувати активний транспорт, а школи можуть включити фізичну активність у навчальний день. Крім того, можливо запровадити політику для сприяння фізичній активності на робочому місці, наприклад - дозволити працівникам робити перерви для фізичної активності.[18][19][20][21]
  • Освітні та просвітницькі кампанії: можуть допомогти заохотити людей зменшити сидячий спосіб життя. Ці кампанії можуть надати інформацію про ризики малорухливого способу життя, а також поради щодо збільшення фізичної активності в повсякденному житті. Вони можуть бути націлені на окремих осіб, родини, школи, робочі місця та громади.[22][23]

Загалом, запобігання сидячому способу життя та боротьба з ним потребує багатогранного підходу. Включаючи фізичну активність у повсякденне життя та просуваючи політику та ініціативи, які заохочують рух, окремі люди та громади можуть зменшити ризик проблем зі здоров’ям, пов’язаних із сидячим способом життя, і покращити загальний стан здоров’я та самопочуття.

Глобальний план дій щодо фізичної активності

[ред. | ред. код]
Літня жіна виконує вдома просту силову вправу з консервними банками.
Жінка виконує вдома просту силову вправу з консервними банками.

У 2018 році Всесвітня асамблея охорони здоров'я схвалила новий Глобальний план дій щодо фізичної активності на 2018–2030 роки.

У рамках резолюції держави-члени звернулися до ВООЗ з проханням оновити Глобальні рекомендації щодо фізичної активності для здоров'я,які були прийняті 2010 р.[24]

Вагітні та жінки після пологів

[ред. | ред. код]

Рекомендації полягають у наступному:для жінок фізична активність під час вагітності та в післяпологовому періоді позитивно впливає на здоров'я матері та плода: знижується ризик прееклампсії, гестаційної гіпертензії, гестаційного діабету, надмірного збільшення ваги під час вагітності, ускладнень пологів та післяпологової депресії, а також не збільшується ризик мертвонародження, ускладнень у новонароджених або несприятливого впливу на вагу при народженні. Усім вагітним жінкам та жінкам у післяпологовому періоді без протипоказань рекомендується егулярно займатися фізичною активністю протягом усієї вагітності та після пологів, виконувати щонайменше 150 хвилин аеробних фізичних вправ помірної інтенсивності протягом тижня для суттєвої користі для здоров'я; включати різноманітні аеробні та м’язово-зміцнювальні вправи. Додавання легкої розтяжки також може бути корисним.

Крім того:

Жінки, які до вагітності регулярно займалися аеробними навантаженнями високої інтенсивності або були фізично активними, можуть продовжувати ці заняття під час вагітності та в післяпологовий період.[24]

Додаткові міркування безпеки під час фізичної активності для вагітних жінок:

  • Необхідно уникати фізичної активності під час надмірної спеки, особливо при високій вологості;
  • Необхідно підтримувати водний баланс, вживаючи воду до, під час та після фізичної активності;
  • Необхідно уникати участі в діяльності, яка передбачає фізичний контакт, створює високий ризик падіння або може обмежувати насичення киснем(наприклад, діяльність на великій висоті, коли ви зазвичай не проживаєте на висоті);
  • Необхідно уникати занять лежачи на спині після першого триместру вагітності;
  • Вагітним жінкам, які планують участь у спортивних змаганнях або займаються спортом з інтенсивністю, що значно перевищує рекомендовані норми, слід звернутися за наглядом до спеціаліста з охорони здоров'я;

Вагітним жінкам лікар повинен повідомити про небезпечні ознаки, коли слід припинити або обмежити фізичну активність, а також негайно звернутися до кваліфікованого медичного працівника, якщо вони виникнуть.

Рекомендації для людей, які живуть із хронічними захворюваннями

[ред. | ред. код]

Фізична активність вважається безпечною для дорослих, які живуть із вибраними хронічними захворюваннями без протипоказань і загалом перевагипереважають ризики. Були розглянуті докази щодо таких хронічних захворювань — рак, гіпертонія, діабет 2 типу та ВІЛ. Більша фізична активність пов'язана з покращенням стану здоров'я людей, які живуть з ішемічною хворобою серця. Серед дорослих з діабетом 2 типу існують докази з високою достовірністю того, що фізична активність пов'язана зі зниженням ризику смертності від серцево-судинних захворювань та зниженням рівня гемоглобіну A1c, артеріального тиску, індексу маси тіла та ліпідів. Серед дорослих з гіпертонією існують докази з високою достовірністю того, що фізична активність знижує ризик прогресування серцево-судинних захворювань та знижує артеріальний тиск, тоді як існують докази з помірною достовірністю того, що фізична активність знижує ризик смертності від серцево-судинних захворювань. Докази з високою достовірністю показують, що фізична активність, яка виконується після постановки діагнозу раку, пов'язана з нижчими ризиками смертності від усіх причин та смертності від раку у жінок, які пережили рак молочної залози, та жінок, які пережили рак прямої кишки.[24]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Alkhatib, Ahmad (2016). Sedentary lifestyle: predictive factors, health risks and physiological implications. Hauppauge, New York. ISBN 978-1-63484-683-7.
  • Sitt, Tim (2017). Move or die: how the sedentary life is killing us and how movement, not exercise, can save us (1st edition). North Vancouver, BC, Canada. ISBN 978-1-77040-281-2.
  • Soehngen, Eric (2018). Death by sitting. ISBN 978-1-9830-7918-4.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Owen, Neville; Healy, Genevieve N.; Dempsey, Paddy C.; Salmon, Jo; Timperio, Anna; Clark, Bronwyn K.; Goode, Ana D.; Koorts, Harriet; Ridgers, Nicola D. (2 квітня 2020). Sedentary Behavior and Public Health: Integrating the Evidence and Identifying Potential Solutions. Annual Review of Public Health (англ.). Т. 41, № 1. с. 265—287. doi:10.1146/annurev-publhealth-040119-094201. ISSN 0163-7525. Процитовано 5 квітня 2023.
  2. ↑ Sitting Disease: How a Sedentary Lifestyle Affects Heart Health. www.hopkinsmedicine.org (англ.). 8 серпня 2021. Процитовано 5 квітня 2023.
  3. ↑ Park, Jung Ha; Moon, Ji Hyun; Kim, Hyeon Ju; Kong, Mi Hee; Oh, Yun Hwan (19 листопада 2020). Sedentary Lifestyle: Overview of Updated Evidence of Potential Health Risks. Korean Journal of Family Medicine (англ.). Т. 41, № 6. с. 365—373. doi:10.4082/kjfm.20.0165. ISSN 2092-6715. PMC 7700832. PMID 33242381. Процитовано 5 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  4. ↑ Sedentary Behavior - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 5 квітня 2023.
  5. ↑ Ng, S. W.; Popkin, B. M. (2012–08). Time use and physical activity: a shift away from movement across the globe: Declines in movement across the globe. Obesity Reviews (англ.). Т. 13, № 8. с. 659—680. doi:10.1111/j.1467-789X.2011.00982.x. PMC 3401184. PMID 22694051. Процитовано 5 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  6. ↑ Nowak, Paweł F.; Bożek, Agnieszka; Blukacz, Mateusz (18 грудня 2019). Physical Activity, Sedentary Behavior, and Quality of Life among University Students. BioMed Research International (англ.). Т. 2019. с. e9791281. doi:10.1155/2019/9791281. ISSN 2314-6133. PMC 6942714. PMID 31930143. Процитовано 5 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  7. ↑ Mark, A. E.; Janssen, I. (2 квітня 2008). Relationship between screen time and metabolic syndrome in adolescents. Journal of Public Health. Т. 30, № 2. с. 153—160. doi:10.1093/pubmed/fdn022. ISSN 1741-3842. Процитовано 5 квітня 2023.
  8. ↑ Laurson, Kelly R.; Eisenmann, Joey C.; Welk, Gregory J.; Wickel, Eric E.; Gentile, Douglas A.; Walsh, David A. (1 серпня 2008). Combined Influence of Physical Activity and Screen Time Recommendations on Childhood Overweight. The Journal of Pediatrics (англ.). Т. 153, № 2. с. 209—214. doi:10.1016/j.jpeds.2008.02.042. ISSN 0022-3476. PMID 18534231. Процитовано 5 квітня 2023.
  9. ↑ Domingues-Montanari, Sophie (2017–04). Clinical and psychological effects of excessive screen time on children: Effects of screen time on children. Journal of Paediatrics and Child Health (англ.). Т. 53, № 4. с. 333—338. doi:10.1111/jpc.13462. Процитовано 5 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  10. ↑ Sweetser, Penelope; Johnson, Daniel; Ozdowska, Anne; Wyeth, Peta (2012–12). Active versus Passive Screen Time for Young Children. Australasian Journal of Early Childhood (англ.). Т. 37, № 4. с. 94—98. doi:10.1177/183693911203700413. ISSN 1836-9391. Процитовано 5 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  11. ↑ https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=A%20comprehensive%20meta-analysis%20of%20risk%20factors%20associated%20with%20osteosarcopenic%20obesity%3A%20a%20closer%20look%20at%20gender%2C%20lifestyle%20and%20comorbidities&publication_year=2024&author=Y.%20Liu&author=Q.%20Hao&author=J.%20Zhou&author=J.%20Wu
  12. ↑ https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Sarcopenia%20and%20sarcopenic%20obesity%20and%20osteoarthritis%3A%20a%20discussion%20among%20muscles%2C%20fat%2C%20bones%2C%20and%20aging&publication_year=2023&author=M.%20Spanoudaki&author=C.%20Giaginis&author=M.%20Mentzelou&author=A.%20Bisbinas&author=E.%20Solovos&author=K.%20Papadopoulos
  13. ↑ https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0939475325001255#bib64
  14. ↑ Physical activity. www.who.int (англ.). Процитовано 5 квітня 2023.
  15. ↑ Promoting moving and exercise at work to avoid prolonged standing and sitting - OSHwiki | European Agency for Safety and Health at Work. oshwiki.osha.europa.eu. Процитовано 5 квітня 2023.
  16. ↑ Shrestha, Nipun; Kukkonen-Harjula, Katriina T; Verbeek, Jos H; Ijaz, Sharea; Hermans, Veerle; Pedisic, Zeljko (20 червня 2018). Cochrane Work Group (ред.). Workplace interventions for reducing sitting at work. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). doi:10.1002/14651858.CD010912.pub4. PMC 6513236. PMID 29926475. Процитовано 5 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  17. ↑ Ryde, Gemma C.; Atkinson, Patricia; Stead, Martine; Gorely, Trish; Evans, Josie M. M. (6 квітня 2020). Physical activity in paid work time for desk-based employees: a qualitative study of employers’ and employees’ perspectives. BMC Public Health. Т. 20, № 1. с. 460. doi:10.1186/s12889-020-08580-1. ISSN 1471-2458. PMC 7137494. PMID 32252715. Процитовано 5 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  18. ↑ Stappers, N. E. H.; Van Kann, D. H. H.; Ettema, D.; De Vries, N. K.; Kremers, S. P. J. (1 вересня 2018). The effect of infrastructural changes in the built environment on physical activity, active transportation and sedentary behavior – A systematic review. Health & Place (англ.). Т. 53. с. 135—149. doi:10.1016/j.healthplace.2018.08.002. ISSN 1353-8292. Процитовано 5 квітня 2023.
  19. ↑ Donaire-Gonzalez, David; Nazelle, Audrey de; Cole-Hunter, Tom; Curto, Ariadna; Rodriguez, Daniel A.; Mendez, Michelle A.; Garcia-Aymerich, Judith; Basagaña, Xavier; Ambros, Albert (1 грудня 2015). The Added Benefit of Bicycle Commuting on the Regular Amount of Physical Activity Performed. American Journal of Preventive Medicine (англ.). Т. 49, № 6. с. 842—849. doi:10.1016/j.amepre.2015.03.036. ISSN 0749-3797. PMID 26228005. Процитовано 5 квітня 2023.
  20. ↑ van, den Noort Pascal J. W. (1 січня 2007). Marshall, Stephen; Banister, David (ред.). Promoting Cycling for Public Health. Land Use and Transport. Emerald Group Publishing Limited. с. 105—132. doi:10.1108/9780080549910-006. ISBN 978-0-08-044891-6.
  21. ↑ Devarajan, Raji; Prabhakaran, Dorairaj; Goenka, Shifalika (2020–01). Built environment for physical activity—An urban barometer, surveillance, and monitoring. Obesity Reviews (англ.). Т. 21, № 1. doi:10.1111/obr.12938. ISSN 1467-7881. PMC 6916279. PMID 31701653. Процитовано 5 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  22. ↑ Manini, Todd M.; Carr, Lucas J.; King, Abby C.; Marshall, Simon; Robinson, Thomas N.; Rejeski, W. Jack (2015–06). Interventions to Reduce Sedentary Behavior. Medicine & Science in Sports & Exercise (амер.). Т. 47, № 6. с. 1306. doi:10.1249/MSS.0000000000000519. ISSN 0195-9131. PMC 4362870. PMID 25222818. Процитовано 5 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  23. ↑ Tuso, Phillip (2015–12). Strategies to Increase Physical Activity. The Permanente Journal (англ.). Т. 19, № 4. с. 84—88. doi:10.7812/TPP/14-242. ISSN 1552-5767. PMC 4626000. PMID 26517440. Процитовано 5 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  24. ↑ а б в https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7719906/

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гіподинамія&oldid=47884566