Гіпотеза циклічного перенаселення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гіпотеза циклічного перенаселення: за певних (особливо сприятливих) умов популяції виявляються в стані перенаселення, тобто їх чисельність виходить за межі, визначувані ємністю середовища; причому такі «прориви» деяких популяцій відбуваються через регулярні проміжки часу. Прикладом можуть служити спалахи чисельності сарани (Chortoicetes terminifera) у сухих злаковниках Південної Австралії (кожні 30-40 років; перший спалах зареєстровано в 1845 р.). На сході Австралії нашестя сарани ще більш часті — тут антропогенна діяльність людини (особливо випас овець) створює умови, де поєднання ґрунту і рослинності сприяє розмноженню та росту популяції сарани, що відзначав у 1957 р. Б. П. Уваров.

В Альпах у модринової листовійки (Zeiraphera griseana) цикл зростання чисельності популяції (до 10 тисяч раз) спостерігається раз на 10 років (Baltensweiler, 1938[1]). Максимум чисельності шишкарів (Loxia curvirostra) спостерігається у Фінляндії приблизно раз на 3 роки і збігається з урожаєм ялинових шишок, насінням яких цей вид харчується.

Ще одним прикладом можуть служити циклічні сукцесії. Так, поблизу берегів Перу спостерігається трансгресія теплих вод на південь, відома під назвою «Ніньо». При цьому теплі води витісняють з поверхні холодні раз на 7 років[2], температура води підвищується в середньому на 5 °С, змінюється солоність, відбувається «по ланцюжку» загибель планктону, риб, морських птахів (особливо бакланів), що призводить до циклічних сукцесійних змін.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Біологічний словник / За ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — 2-ге вид. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. — 679 с.
  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
  • Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с.
  • Кондратюк Е. М., Хархота Г. І. Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 147 с.
  • Bennett R.J., Chorley R.J. Environmental systems: Philosophy, analisis and control. — London : Methuen and C Ltd., 1978. — 624 p.
  • McIntosh Robert P. The Background of Ecology: Concept and Theory. Cambridge University Press. Cambridge. — London, N.-Y., New Rochelle, Sydney, Melbourne, 1985. — 383 p.
  • Watt К. Е.F. Principles of Environmental Science. — McGraw-Hill Inc., 1973. 319 p.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Bodenheimer F.S. Problems of Animal Ecology. — London, 1938. — 486 p.
  2. Никольский Г. В. Экология рыб. — М., 1963. — 368 с.