Гіпотиреоїдизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гіпотиреоз)
Перейти до: навігація, пошук
Гіпотиреоїдизм
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 E03.9
DiseasesDB 6558
eMedicine med/1145
MeSH D007037

Гіпотиреоїдизм (також гіпотиреоз) — патологічний стан, клінічний синдром, що виникає у людини при недостатності гормонів щитоподібної залози внаслідок зниження або повного випадіння функції щитоподібної залози, недостатній дозі тироксину при замісній терапії. Цей стан організму протилежний гіпертиреоїдизму. Гіпотиреоїдизм діагностують переважно у жінок 30-60 років, у більшості хворих гіпотиреоз є первинним.

Класифікація гіпотиреоїдизму[ред.ред. код]

Виділяють форми:[1]

Останній, в свою чергу, поділяють на: первинний, вторинний, третинний і периферійний:

  • первинний гіпотиреоїдизм спостерігають при ураженні безпосередньо щитоподібної залози,
  • вторинний є наслідком пошкодження гіпофізу,
  • третинний, пов'язаний із змінами на рівні гіпоталамічних центрів,
  • периферійний є наслідком блокади циркулюючих тиреоїдних гормонів чи резистентності тканин до них.

Етіологія[ред.ред. код]

Причинами розвитку вродженого гіпотиреоїдизму є:

  • аплазія або гіпоплазія щитовидної залози;
  • генетично детерміноване порушення біосинтезу тиреоїдних гормонів.

Первинний гіпотиреоїдизм спостерігається при:

Причинами вторинного і третинного гіпотиреоїдизму є:

Причини периферійного гіпотиреоїдизму вивчені найменше, але вважають, що:

  • це зумовлено нездатністю тканин використовувати тиреоїдні гормони внаслідок сімейної периферійної резистентності до них, яка передається по спадковості за аутосомно-домінантним типом (при цьому відбувається мутація гена, який відповідає за синтез рецептора до тиреоїдних гормонів);
  • зниженням периферійного перетворення Т4 в Т3 в печінці і нирках;
  • виробленням антитіл до тиреоїдних гормонів.

Інколи причину гіпотиреоїдизму виявити не вдається.

Крім вищеперерахованих форм гіпотиреоїдизму розрізняють також:

  • субклінічний (лабораторний) гіпотиреоїдизм;
  • клінічний гіпотиреоїдизм, який поділяється на ступені тяжкості: легку, середню і тяжку, які розрізняють за клінічними проявами, ступенем втрати працездатності, величиною основного обміну, дозою тиреоїдних гормонів.

Клінічні ознаки[ред.ред. код]

Хворі скаржаться на швидку втому, загальну слабкість, набряклість, сухість шкіри, підвищену сонливість, запори, мерзлякуватість, збільшення ваги
Відмічають зміни в нервово-психічній сфері: психічна загальмованість, млявість психічних функцій, бідність психічного сприйняття, зниження пам'яті та концентрації,апатія, головний біль, запаморочення, зниження слуху.
При гіпотеріозі може виникати депресія і невроз. Біль за типом радикуліту, парестезії, корчі, важкість ходи. Відзначають подовження тривалості сухожильних рефлексів.
Зі боку серцево-судинної системи: брадикардія, розширення меж серця, глухість тонів, зниження АТ, систолічний шум на верхівці серця, перикардит. На ЕКГ — зниження вольтажу, подовження інтервалу ST, зниження зубця Т. Зменшення серцевого викиду й швидкості кровотоку, розвиток серцевої недостатності.
Система травлення: диспептичні явища, ахлоргідрія, зниження тонусу й моторної функції кишечника, закрепи, метеоризм.
Ендокринна система: збільшену щитоподібну залозу можна пропальпувати при вторинному гіпотиреоїдизмі.
З боку статевої системи:У жінок — дисменорея, менорагії, аменорея, безпліддя. У чоловіків — імпотенція, розлади сперматогенезу.

Ускладнення[ред.ред. код]

Найбільш важливим, нерідко смертельним ускладненням гіпотиреоїдизму є гіпотиреоїдна кома. Вона виникає, як правило, у людей похилого віку, з не діагностованим, або не лікованим гіпотиреоїдизмом.
Провокуючими факторами є: переохолодження, інфекції, операції тощо.
Клінічні прояви: блідо-жовта, холодна шкіра інколи з геморагічними висипаннями, брадикардія, гіпотонія, олігурія, зниження температури тіла до 34-24 °С, полісерозит, виражені порушення в діяльності серцево-судинної системи. У крові: гіпоглікемія, гіпонатріємія, гіперліпідемія, гіперазотемія, збільшення гематокриту.

Діагностика[ред.ред. код]

При лабораторній діагностиці виявляють

  • зниження рівнів Т3 і Т4, підвищення ТТГ,
  • гіперліпідемію, гіперхолестеринемію;

Дефіцит тиреоїдних гормонів стимулює виділення тиреоліберину, який, в свою чергу, приводить до синтезу і гіперсекреції пролактину.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Gaitonde DY, Rowley KD, Sweeney LB (August 2012). Hypothyroidism: an update. Am Fam Physician 86 (3). с. 244–51. PMID 22962987. 

Посилання[ред.ред. код]