Гіпотиреоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гіпотиреоз
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 E03.9
DiseasesDB 6558
eMedicine med/1145
MeSH D007037

Гіпотиреоз — патологічний стан, що виникає у людини при недостатності гормонів щитоподібної залози внаслідок зниження або повного випадіння функції щитоподібної залози, недостатній дозі тироксину при замісній терапії. Цей стан організму протилежний тиреотоксикозу. Гіпотиреоз діагностують переважно у жінок 30-60 років, у більшості хворих гіпотиреоз є первинним.

Класифікація гіпотиреозу[ред.ред. код]

Виділяють форми:[1]

Останній, в свою чергу, поділяють на: первинний, вторинний, третинний і периферійний:

  • первинний гіпотиреоз спостерігається при ураженні безпосередньо щитовидної залози,
  • вторинний є наслідком пошкодження гіпофізу,
  • третинний, пов'язаний із змінами на рівні гіпоталамічних центрів,
  • периферійний є наслідком блокади циркулюючих тіреоїдних гормонів чи резистентності тканин до них.

Етіологія[ред.ред. код]

Причинами розвитку вродженого гіпотиреозу є:

  • аплазія або гіпоплазія щитовидної залози;
  • її аберантне розміщення, наприклад, біля кореня язика (коли відбувається її швидке виснаження, а також спостерігається часта трансформація в рак);
  • генетично детерміноване порушення біосинтезу тіреоїдних гормонів.

Первинний гіпотиреоз спостерігається при:

Причинами вторинного і третинного гіпотиреозу є:

Причини периферійного гіпотиреозу вивчені найменше, але вважають, що:

  • це зумовлено нездатністю тканин використовувати тиреоїдні гормони внаслідок сімейної периферійної резистентності до них, яка передається по спадковості за аутосомно-домінантним типом (при цьому відбувається мутація гена, який відповідає за синтез рецептора до тиреоїдних гормонів);
  • зниженням периферійного перетворення Т4 в Т3 в печінці і нирках;
  • виробленням антитіл до тиреоїдних гормонів.

Інколи причину гіпотиреозу виявити не вдається.

Крім вищеперерахованих форм гіпотиреозу розрізняють також:

  • субклінічний (лабораторний) гіпотиреоз;
  • клінічний гіпотиреоз, який поділяється на ступені важкості: легку, середню і важку, які розрізняють за клінічними проявами, ступенем втрати працездатності, величиною основного обміна, дозою тиреоїдних гормонів.

Діагностика[ред.ред. код]

Клінічні ознаки[ред.ред. код]

Хворі скаржаться на швидку втому, загальну слабкість, набряклість, сухість шкіри, підвищену сонливість, запори, мерзлякуватість, відмічаються зміни в нервово-психічній сфері: психічна загальмованість, млявість психічних функцій, бідність психічного сприйняття, апатія, головний біль, запаморочення, зниження слуху. Біль за типом радикуліту, парестезії, корчі, важкість ходи. Відзначають подовження тривалості сухожильних рефлексів.

Зміни у організмі[ред.ред. код]

У жінок — дисменорея, менорагії, аменорея, безпліддя. У чоловіків — імпотенція, розлади сперматогенезу.

При лабораторній діагностиці виявляють

  • зниження рівнів Т3 і Т4, збільшення ТТГ,
  • гіперліпідемію, гіперхолестеринемію;
  • плоску цукрову криву,
  • анемію,
  • підвищення титру антитіл до тиреоглобуліну.

Дефіцит тиреоїдних гормонів стимулює виділення тиреоліберину, який, в свою чергу, приводить до синтезу і гіперсекреції пролактину.

Ускладнення[ред.ред. код]

Найбільш важливим, нерідко смертельним ускладненням гіпотиреозу є гіпотиреоїдна кома. Вона виникає, як правило, у людей похилого віку, з не діагностованим, або не лікованим гіпотиреозом. Провокуючими факторами є: переохолодження, інфекції, операції тощо.

Клінічні прояви: блідо-жовта, холодна шкіра інколи з геморагічними висипаннями, брадикардія, гіпотонія, олігурія, зниження температури тіла до 34-24 °С, полісерозит, виражені порушення в діяльності серцево-судинної системи. В крові: гіпоглікемія, гіпонатріємія, гіперліпідемія, гіперазотемія, збільшення гематокриту.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Gaitonde DY, Rowley KD, Sweeney LB (August 2012). Hypothyroidism: an update. Am Fam Physician 86 (3). с. 244–51. PMID 22962987.