Гірник Євген Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гірник Євген Олексійович
Народився 11 січня 1954(1954-01-11) (70 років)
Калуш
Діяльність політик
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Посада народний депутат України[1] і народний депутат України[2]
Партія Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»

Євге́н Олексі́йович Гі́рник (11 січня, 1954, Калуш, Івано-Франківська область) — український політик; колишній народний депутат України; колишній заступник голови КУН.[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Євген Гірник народився 11 січня 1954 року в місті Калуш Івано-Франківської області. Син відомого українського дисидента Олекси Гірника.

Закінчив Львівський політехнічний інститут (1976, нині Національний університет «Львівська політехніка») за спеціальністю інженер-хімік-технолог.

У 19761977 роках працював інженером-технологом на Берегівському заводоуправлінні будматеріалів у місті Берегове Закарпатської області.

19771982 — апаратник цеху, майстер зміни сульфатної збагачувальної фабрики на ВО «Хлорвініл».

У 19821990 роках — старший інженер з техніки безпеки та охорони природи на Калуському заводі калійних добрив.

У 19901991 роках — голова, 19911994 — 1-й заступник голови виконкому Калуської міськради народних депутатів.

19942000 — 1-й заступник голови Калуської райдержадміністрації.

20002002 — начальник управління магістральних трубопроводів, ВАТ «Оріон» (м. Калуш);[4] віце-президент, ЗАТ «Регіональне агентство економічного розвитку» (м. Івано-Франківськ).[5]

Народний депутат[ред. | ред. код]

У березі 1998 року — кандидат в народні депутати України від НУ, № 60 в списку.

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 року, виборчій округ № 89, Івано-Франківська область, висунутий Блоком Віктора Ющенка «Наша Україна». «За» 45.46 %, 12 суперників. На час виборів: віце-президент ЗАТ «Регіональне агентство економічного розвитку», член КУН. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — вересень 2005), член фракції Політичної партії «Реформи і порядок» (з вересня 2005). Член Комітету з питань бюджету (з червня 2002).[3] Заступник члена Постійної делегації в міжпарламентській організації «Постійна делегація у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі». Був членом груп з міжпарламентських зв’язків з наступними країнами: Грузією, Польською Республікою, Турецькою Республікою, Федеративною Республікою Німеччина, Республікою Нігерія, Сполученими Штатами Америки.[6]

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 30 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КУН. Член Комітету з питань бюджету (з липня 2006). Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження 8 червня 2007.

Вересень 2007 — кандидат в народні депутати України від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 91 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, безпартійний.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  3. а б Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  4. Гірник Євген Олексійович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  5. Довідка: Гірник Євген Олексійович. www.dovidka.com.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  6. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  7. Гірник Євген Олексійович — Біографія, Балотування, Фракції, Декларації | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]