Гірнича промисловість Іспанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гірнича промисловість Іспанії

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Структурно у 1990-х рр. переважала вугільна (бл. 40%) промисловість, на 2-у місці була гірничорудна (бл. 25%). На межі ХХ-XXI ст. видобували ртуть, пірити, калійні солі, свинцево-цинкові, вольфрамові, уранові руди, залізняк, вугілля (табл. 1-3). Гол. імпортні товари — вугілля, фосфати, зал. руда, боксити і глинозем, мідний концентрат і азбест. Загалом імпорт у 1990-х рр. досягав 40% необхідної гірничої сировини. З мінеральної сировини І. експортує г.ч. ртуть, свинець, цинкові руди і концентрати, вольфрамовий концентрат, барит, бентоніт, каолін, флюорит, кам'яну сіль, срібло. Осн. ринки збуту — країни Західної Європи і Японія.

Вся мінеральна продукція до 2010 р. буде продаватися швейцарській компанії Glencore International AG [Mining Journal. 2003. V.340]. Ртуть видобувають на тер. І. декілька тисячоліть. Особливо інтенсивно її видобували з XV ст. Основний р-н розробки — пров. Сьюдад-Реаль. Основу ртутної промисловості складає унікальне за масштабами та якістю руд родов. Альмаден (на його частку у 1990-х припадало понад 30% світового видобутку ртуті).

На початку XXI ст. видобуток ртуті ведеться на найбільшому у світі родовищі Альмаден шахтним способом. Система розробки стелеуступна з селективною виїмкою. У 1981 поблизу Альмадену почала діяти відкрита копальня Ентредічо (продуктивність до 1 тис. т металу на рік). Забезпеченість загальними запасами ртуті максимального рівня її виробництва, досягнутого в 1995–1997 рр., з урахуванням 5%-них втрат при металургійному переділі складає в Іспанії 48 років.

Таблиця 1. — Динаміка видобутку паливно-енергетичних мінералів у Іспанії, тис.т.

Мінерали

1999

2000

2001

Антрацит

5436

5160

4694

Вугілля

6295

6173

5798

Чорний лігніт

3695

3630

3475

Коричневий лігніт

8831

8103

8718

Нафта

306

233

344

Природний газ, Mm3

112

179

556

Таблиця 2. — Динаміка видобутку металічних мінералів у Іспанії, тис.т.

Таблиця 3. — Динаміка видобутку металічних мінералів у Іспанії, тис.т.

Мінерали

1999

2000

2001

Мідь

3,5

23,6

10,9

Цинк

153

200

160,7

Свинець

28

58,5

35,5

Золото, кг

5 200

4 310

4 400

Срібло (т)

129

221

89

Ртуть (т)

433

236

524

Олово (т)

11

1

0,5

Пірит

853

206

152

Магнетит

64

67

55

Таблиця 3. — Динаміка видобутку неметалічних мінералів у Іспанії, тис.т.

Мінерали

1999

2000

2001

Флюорит, CaF2

133

135

126

Оксид калію, К2О

656

653

569

Сіль

3 620

5 500

3 900

Кремнезем

250

300

350

Глини спеціальні

1 030

1 000

900

Магнезит, MgO

183

160

214

Барит, BaSO4

60

22

44

Тальк

111

121

115

Лепідоліт

10

10

10

Діатоміт

55

55

57

Сульфат натрію, Na2SO4

1 000

1 000

1 065

Целестин

110

130

134

Каолін

350

450

460

Польовий шпат

430

550

650

Карбонат кальцію

1 880

2 000

2 200

Окремі галузі[ред. | ред. код]

Нафта і газ. Промисловий видобуток нафти в І. ведуть з 1967 р. До 1974 найбільшим було родовище Айолуенго. У 1970-75 рр відкриті і стали до ладу морські родовища Ампоста-Маріно, Дорадо та Касабланка. Це обумовило збільшення видобутку до 2 млн т у 1975. Одним з найбільших у 1980-х роках було родовища Касабланка, за ним — родов. Таррако в пров. Костельон-де-ла-Плана. У 1983 р видобували 3 млн т нафти. Надалі видобуток нафти суттєво скоротився, зокрема в наслідок вичерпання запасів.

В перші роки XXI ст. видобуток нафти дещо зростає, що зумовлено розробкою родовищ в Середземному морі (переважно Casablanca, Chipiron, Boqueron, Rodaballo). На Іберійському п-ові (поле Ayolenguo) видобувають бл. 2% нафти.

В країні у 1990-х роках діяло 10 нафтопереробних заводи загальною потужністю 7,6 млн т/рік.

Видобуток природного газу на початку XXI ст. стійко зростає, г.ч. за рахунок розробок родовищ Guadalquivir Valley і Huelva.

Вугілля. Видобуток вугілля в Іспанії почався у XIX ст., в 1860 видобуток склав 0,45 млн т, у 1984 — 40 млн т. Приріст видобутку забезпечено г.ч. за рахунок бурого вугілля, яке видобували відкритим способом. Основні р-ни видобутку бурого вугілля — Галісія, Арагона та Каталонія. Найбільшим у 1990-х роках був кар'єр на родов. Пуентес-де-Гарсія-Родрігес.

Основні р-ни видобутку кам. вугілля — пров. Астурія, Леон, Паленсія, Кордова. Шахтним способом розроблялися пласти кам. вугілля потужністю 0,5-3,0 м. Бл. 90% пластів — крутого падіння (70-80о). Глибина розробки 400–500 м.

На початку XXI ст. загальний видобуток вугілля скоротився приблизно в 2,2-2,4 разів (табл. 2), динаміка видобутку кам. вугілля по країні негативна.

Залізні руди. Видобуток зал. руд в І. почався в кінці XIX ст. для експорту в країни Західної Європи. Осн. залізорудний р-н — Більбао в пров. Біскайя. Зал. руди видобувають комбінованим способом.

Свинець і мідь. Іспанія на межі ХХ-XXI ст. — один з найбільших у ЄС виробників свинцю і міді. Бл. 50% мідної руди в 1990-х роках видобували на родов. Серро-Колорадо. В країні застосовували як відкритий так і підземний спосіб видобутку мідних руд. На межі ХХ-XXI ст. видобуток міді нестабільний (див. табл. 1).

У 2-й половині XIX ст. І. відігравала головну роль світовій свинцеводобувній промисловості. У 1975 р почали відкритим способом розробляти родовище Асналь-Кольяр (продуктивність ГЗК — понад 3 млн т руди на рік). З 1980 великим свинцево-цинковим рудником стає «Руб'ялес» (проектна потужність 1 млн т руди на рік). Розробку поліметалічних руд здійснюють г.ч. шахтним способом. Збагачення руд здійснюють за гравітаційно-флотаційними схемами з отриманням селективних концентратів. У 1983 р. видобували металу: Pb — 82 тис. т, Zn — 175 тис. т. На межі ХХ-XXI ст. ці показники нижчі, особливо по свинцю.

На єдиному відомому в Іспанії сульфідному мідно-нікелевому родовищі Агуабланка в 2002 р. була закінчена детальна розвідка зі складанням ТЕО освоєння родовища, підтверджені запаси якого становлять 15.7 млн т руди з середнім вмістом нікелю 0,66%, міді — 0,46%, МПГ і золота — 0.47 г/т. Родовище буде відпрацьовуватися відкритим способом. Проектна потужність гірничо-збагачувального підприємства по видобутку руди — 1.5 млн т, виробництву нікелю — 9 тис. т, міді — 7 тис. т, благородних металів в концентратах 0.6-0.8 т на рік.

Уран. Видобуток уранової руди розпочато у 1950-і роки. У 1982 р одержано бл. 175 т уранового концентрату. В кінці XX ст. розробляли такі уранові родовища: Сьюдад-Родріго (пров. Саламанка), Ель-Педрегаль (пров. Бадахос). Надалі спостерігалася негативна динаміка видобутку уранової руди. На межі ХХ-XXI ст. зі згортанням потужностей Майна Fe (Mina Fe) в пров. Саламанка, традиційне виробництво уранової руди в Іспанії припинилася.

Золото та срібло вилучають попутно при переробці поліметалічних руд. Єдиний продуцент золота в Іспанії — компанія Rio Narcea Gold Mines. Бл. 50% золота в країні видобувають в пров. Уельва. У 1983 р. видобуток золота становив 3,8 т, срібла — 184,7 т. На межі ХХ-XXI ст. видобуток золота зріс, а срібла — знизився (табл. 1).

Рідкісні та розсіяні елементи вилучають як попутні компоненти при переробці сульфідних руд.

Стронцій. Найбільше в країні родовище — Моктевівес біля Ґранади. На ньому в 1990-х роках видобували щорічно бл. 40 тис. т руди.

Гірничохімічна сировина. Пірит з метою вилучення з нього золота та срібла видобували в країні ще в VI ст. до н. е. У XIX ст. поклади піриту в Іспанії стали одним з найважливіших джерел сировини в Європі для виробництва сірчаної кислоти, заліза, міді, цинку, золота та срібла. В 1990-х роках розробку піриту вели відкритим та частково шахтним способом 6 компаній. На межі ХХ-XXI ст. динаміка видобутку піриту різко негативна.

Калійні солі. Найбільший рудник з видобутку калійних солей в країні — «Памплона» в пров. Наварра. Застосовують камерно-стовпову систему з гідрозакладенням. За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) у Іспанії видобуто 450(656) тис. т калійних солей в перерахунку на K[2]О (9-е місце після Канади, Бєларусі, Росії, ФРН, Ізраїлю, США, Йорданії), у світі — 25,552(25,239) млн т.

Кухонну сіль видобувають як кам'яну, з підземних розсолів та шляхом випарювання морської води. На родов. Піносо та Поланко застосовують підземне вилуговування. Родов. Торрес-де-Беррельєн розробляють шахтним способом, застосовують камерно-стовпову систему. Найбільший в Зах. Європі солевидобувний комплекс з підземним видобутком — Піносо.

Сульфат натрію. Іспанія — єдиний в Зах. Європі виробник природного сульфату натрію, який одержують з ґлаубериту. У 1983 р. одержано 180 тис. т сульфату натрію. На межі ХХ-XXI ст. його видобуток перевищив 1 млн т/рік.

Флюорит видобувають в пров. Жерона, Овьєдо, Кордова та Ґранада. Виробляють кислотний та металургійний сорти флюориту. Забезпеченість країни загальними і підтвердженими запасами флюориту при рівні виробництва 1997 р. складає, відповідно (років) — 67 і 50.

Боксити видобувають відкритим способом в пров. Астурія, Наварра, Арагон, Каталонія. Магнезит видобувають в пров. Наварра, Луго та Мадрид. У 1983 р. видобуто 170 тис. т магнезиту. Цей же рівень видобутку має місце і на 1999–2000 рр, при позитивній динаміці на початку XXI ст.

Нерудна індустріальні сировина. Каолін, бентоніт, сепіоліт, аттапульгіт видобувають в пров. Галісія, Астурія, Валенсія, Сорія, Гвадалахара, Теруель (всього бл. 200 родовищ). Видобуток ведуть г.ч. відкритим способом, застосовують гідромонітори.

Нерудні будівельні матеріали. Вапняк, мармур та крейду інтенсивно видобувають з 1980-х років. Вапняк видобувають у пров. Валенсія, Барселона, Малага. Мармур — в пров. Жерона, Аліканте, Ґранада, Малага. Високоякісну крейду — в пров. Таррагона.

Мінеральні води. На базі бікарбонатних, залізистих, хлоридно-натрієвих, сульфідних та сульфатно-кальцієвих вод в країні діє ряд курортів.

Наукові установи. Геологічна служба. Підготовка кадрів. Друк[ред. | ред. код]

Наук. дослідження в галузі геології в І. організує і координує Вища рада наук. досліджень (з 1939). З нею пов'язані Ін-т геології і гірництва (Мадрид), Ін-т геол. досліджень (Барселона), ун-ти Овьєдо, Ґранади, Саламанкі, Мадриду; Нац. ін-т геофізики (1941), Нац. ін-т нафти і газу (1981). Наук. дослідження в галузі гірництва проводить також держ. підприємство «Empresa Nacional de Investigaciones Mineras, S. А.» («ADARO»). Освіту в галузі геології і гірн. справи в І. отримують перев. в ун-тах і в спец. школах при ун-тах. Осн. періодичні видання в галузі геології і гірн. справи: «Boletin Geologico у Minero» (з 1874), «Mineria у Metalurgia» (з 1941), «Metal» (з 1942), «Revista de Geofisica» (з 1942), «Industria Minera» (з 1958), «Acta Geologica Hispanica» (з 1966), «Rocas у Minerales» (з 1972), «Tecniterrae Revista espańola de geologia у mineria Tecniterrae» (з 1974).

Контактна інформація[ред. | ред. код]

Spain. Servicio Geolo'gico (GSE), Avda de Portugal, 81, 28071 Madrid; Phone: +34-1-464-2371; Instituto Tecnolo'gico y Geominero de Espania (ITGE), Rios Rosas, 23, 28003 Madrid, Phone: +34-1-349-5700; Fax: +34-1-442-5834. Instituto Espaniol de Oceanografia, Avda. del Brazil, 31, Madrid; Phone: +34-1-597-4443; Fax: +34-1-597-4770.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]