Гірнича промисловість Грузії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гірнича промисловість Грузії

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Гірнича промисловість – одна з перспективних галузей господарства Грузії, але станом на початок XXI ст. вона розвинута слабко. У 1930-1980 рр. до експлуатації залучено понад 200 родов. різних видів мінеральної сировини, в т.ч. вугілля, арсену, кольорових металів, золота, нерудних к.к. – бариту, бентоніту, діатоміту, цеоліту та ін. У недавньому минулому в Грузії добувалося на рік: нафти до 3 млн т, вугілля до 3,2 млн т, марганцевої руди до 5,2 млн т, мідної руди до 1,5 млн т, баритових руд до 500 тис. т. Навіть у 1989 р, коли гірничодобувні галузі увійшли в смугу затяжної багаторічної кризи, тут була видобута сировина, яка у вигляді фактично реалізованої продукції оцінюється в 370 млн дол. США, з яких на експорт склав 180 млн дол. США.

На 2000 р з числа розвіданих родовищ в експлуатацію залучено 257, в резерві 259 родовищ. В Г. видобувають нафту, вугілля, марганцеву руду, золото, барит, андезит, бентоніт, діатоміт, літографський камінь, вапняк, буд. та виробний камінь. В останні роки згідно з Законом Грузії “Про надра” видано бл. 250 ліцензій користувачам надр на геологічні дослідження, розвідку та розробку родовищ. В цілому гірничодобувна промисловість Грузії має перспективи подальшого розвитку, однак масштаби виробництва залежатимуть від внутрішнього і зовнішнього ринків збуту.

Окремі галузі[ред. | ред. код]

Нафтодобувна промисловість (родовища в Кахетії) розвинута слабко: у 1997 р. видобуто лише 120 тис. тонн нафти. Місцева нафта забезпечує всього 4% потреб країни; інша частина імпортується з Росії та Азербайджану. У 2000-2002 рр. Грузія видобувала по 110 тис. т нафти на рік. Крім державних структур працюють компанії Georgian-German Georgoil Servis, Georgian-US Frontera Eastern, Georgia and AndArco Georgia, Georgian-UK Ramco Kakhed O.L. та інші.

Станом на 2003 р. найбільшим в Грузії залишається нафтове родовище Ніноцмінда, що експлуатується компаніями Frontera і CanArgo. Річний видобуток нафти тут становить 170 т/добу (близько 60 тис. т на рік). (RIGZONE). Нафтопереробний завод і нафтосховища в Батумі, що забезпечуються бакинською нафтою – перспективні об'єкти нафтового господарства кавказького регіону.

Природний газ що забезпечує 44% потреб країни з палива, імпортують г.ч. з Туркменістану.

Вуглевидобуток. В кінці ХХ ст. видобуток вугілля скорочувався. Вугільні шахти, розташовані поблизу міст Ткварчелі і Ткібулі на заході Грузії, забезпечували лише половину коксу, необхідного для Руставського металургійного заводу, їх внесок у виробництво електроенергії незначний. На початку XXI ст. відновлюється видобуток енергетичного вугілля Ткібулі-Шаорського родовища. Грузинський технічний університет розробив технологію брикетування вугілля Г., яку планують покласти в основу на новій брикетній фабриці в Ткібулі.

Марганеворудна підгалузь – одна з провідних в кінці “радянського періоду” економіки країни. Рудники Чиатурі у 1970-х роках давали 25% всього видобутку марганцю в СРСР. В середині 1990-х років запаси марганцю в Грузії становили 200 млн тонн. На початку XXI ст. поновлено видобуток марганцевих руд на Чиатурському родовищі і переробка марганцевих концентратів на Зестафонському феросплавному заводі. Як і раніше важливою проблемою залишається те, що карбонатні і окиснені марганцеві руди Чиатури добуваються, але практично не використовуються. Відходи збагачення марганцевої руди придатні для використання в будівництві для виробництва силікатних стінових матеріалів, монолітних і збірних бетонних конструкцій, скла. Перспективним є будівництво на базі Чиатурського родовища нового підприємства з переробки пероксидних концентратів для одержання електролітичного діоксиду марганцю і гальванічних елементів з нього. Поле Чиатури на 2001 р за даними [Mining Annual Review 2002] містить видобувних бл. 200 млн т руди, з яких 60% придатні для підземного видобутку і 40% – відкритого.

Мідно- і золотодобувна індустрія представлена Маднеульським ГЗК. На межі ХХ-XXI ст. створено умови для поновлення діяльності Маднеульського гірничо-збагачувального комбінату. У 2001 Маднеулі оброблено близько 1.5 млн т мідної руди і вироблено 57 000 т мідного концентрату. Динаміка позитивна. Покупець концентрату – Switzerland’s Glencore.

Розвідана золоторудна база Маднеульського ГЗК і в рамках комбінату діє золотозбагачувальне підприємство, побудоване спільною грузино-австралійською фірмою «Кварцит». Австралійська компанія Bolnisi Gold має на цьому підприємстві 50% акцій. Золото видобувають зі складованого матеріалу на гірничозбагачувальному підприємстві Маднеулі (Madneuli) в районі Казреті. В I кварталі 2002 р. вилучення Au становило 683 кг [World Gold (Gr. Brit.). - 2002. - 5, № 6. - Р. 7.].

Нерудна сировина. Станом на 2000 р. почато впровадження сучасних зарубіжних технологій видобутку і переробки нерудної сировини, що є важливою ланкою у відродження гірничої промисловості Грузії. Перспективною є розробка Південногрузинського (Джавахетського) родов. вулканічних шлаків і перліту, які за оцінками експертів можуть стати базою будівельної індустрії Закавказзя, виробництва фільтруючих матеріалів, тепло- і звукоізоляційних виробів. Цьому в значній мірі сприяє розташування цих родовищ безпосередньо вздовж траси Південногрузинської залізниці.

Грузія увійшла до складу міжнародних транспортних коридорів, зокрема «TRASECA», що сприяє експлуатації старих і спорудженню нових магістральних нафто- і газопроводів через її територію, а також в цілому розвитку гірничодобувної галузі.

Наукові установи. Підготовка кадрів. Періодична преса[ред. | ред. код]

У області геології і гірн. науки в Г. ведуть дослідження: Геол. інститут ім. А.І. Джанелідзе НАН; Держ. інститут з проектування вугільних шахт; Політехн. інститут; Інститут геофізики НАН; Інститут гірн. механіки ім. М.А.Цулукідзе НАН; Інститут неорганіч. хімії і електрохімії НАН; Інститут металургії НАН; Інститут будів. механіки і сейсмостійкості НАН; Інститут фізич. і органіч. хімії ім. П.М.Мелікішвілі НАН; Інститут мінеральної сировини ім. А.А.Твалчрелідзе та ін. У 1999 р. був завершений перший етап реорганізації структури геологічної служби: в системі Департаменту геології створені і вже функціонують підприємства, наділені широкими повноваженнями і покликані не тільки вести геологорозвідувальні роботи, але і експлуатувати невеликі родовища.

Підготовка кадрів для геол. служби і гірн. промисловості[ред. | ред. код]

Здійснюється Політехнічним інститутом та Тбіліським університетом, Кутаїським гірн. технікумом. Праці в галузі геол. і гірн. наук видаються в журналах: “Повідомлення НАН Грузії" (з 1940); реферативний зб. “Марганець" (6 разів в рік, з 1963); “Вісті Геологічного товариства Грузії" (з 1959).

Контактна інформація[ред. | ред. код]

Georgia. Geological Institute, Georgian Academy of Sciences, 1/9 M. Aleksidze str., 380093, Tbilisi; Phone: +995-32-293941; E-mail: ROOT@geology.acnet.ge

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]