Гірнича промисловість Марокко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гірнича промисловість Марокко

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

У 1990-і роки частка гірничодобувної промисловості у ВВП становить бл. 3%. М. поряд зі США займає провідне місце по видобутку фосфоритів, продукує свинець і барит в концентратах, срібло і флюорит. Промислове значення мають родовища залізняку, свинцю, марганцю, кобальту, міді, цинку. В кінці ХХ ст. на гірничодобувну пром-сть припадало бл. 25% загального обсягу пром. продукції країни. У М. є підприємства гірничорудної, гірничохімічної і паливної галузей, підприємства по видобутку неметалічної сировини і буд. матеріалів. Частка фосфоритових підприємств в гірн. пром. 70-90%. Гірн. пром-сть забезпечує внутр. потреби країни своєю продукцією, крім нафти, азбесту, графіту, каоліну і деяких буд. матеріалів. Значна частина продукції експортується (бл. 1/3 всіх валютних надходжень від експорту), осн. експорт — фосфати, концентрати руд кольорових металів.

Окремі галузі[ред. | ред. код]

Фосфорити. Марокко є провідним виробником фосфоритів (3-є місце у світі з виробництва і 1-е з експорту, головний імпортер — США). Фосфорити, що розробляються в районі Юсуфії і Хурібги, розташованому в зоні «фосфоритного плато», відрізняються дуже високою якістю, як і фосфорити родовища Бу-Краа на території Західної Сахари. Таким чином, основу гірничохімічного виробництва країни складають саме фосфорити (табл. 1). Загальний річний видобуток фосфоритів планується збільшити до 63,5 млн т у 2003. Найбільший район по видобутку фосфоритів — Улад-Абдун (родов. Хурібга, 17,6 млн т). Розробка в основному ведеться відкритим способом.

Таблиця 1. — Динаміка видобутку і виробництва фосфоритових продуктів в Марокко, тис.т

Продукт

1998

1999

2000

Фосфатна руда

22 644

22 163

21 628

Фосфорна кислота

2 668

2 696

2 736

Потроєний суперфосфат

542

485

630

Моноамоній фосфат

84

198

348

Діамоній фосфат

1 278

1 205

1 238

З паливних корисних копалин М. видобуває нафту (з 1924), природний газ, вугілля.

Нафта і газ. Так як широкомасштабна нафтогазорозвідка привела до виявлення лише декількох незначних родовищ, і країні доводиться заповнювати внутрішні потреби в нафті і природному газі за рахунок імпортної закупівлі. Газопровід Магриб — Європа для подачі газу в Іспанію дозволяє користуватися багатими ресурсами природного газу Алжиру. Проте пошуки нафти продовжуються, при цьому особлива увага приділяється прибережному шельфу Атлантичного океану. Нафтопереробні заводи побудовані в Касеме і Мохаммедії.

Вугілля. З 1940-х років ведеться розробка родовищ кам'яного вугілля в районі Джерада, але внаслідок виснаження вугільних пластів обсяги вуглевидобутку постійно знижуються.

Золото і срібло. Пром. видобуток Au і Ag в концентратах ведеться з 1920. Бл. 2/3 благородних металів отримують з руд мідних, мідно-поліметалічних і свинцево-цинкових родов., понад 1/3 — із золото-срібних і власне срібних руд.

Мідь. Видобуток мідних руд і виробництво мідного концентрату ведеться з часу освоєння родов. Азгур. Спочатку (1923–1940) розроблялися молібден-вольфрамові, а потім (1940–1971) міднорудні поклади цього родовища. На півдні країни розроблялися родов. Бу-Скур, Талаат-Нуаман, Джебель-Клах, Вансимі, але виробництво міді в концентратах не перевищувало 8,3 тис.т на рік (1970–1981) і різко збільшилося після освоєння родов. групи Бу-Гаффер, Блейда, Тіззерт, Тазалагт (1982–1984). М. експортує мідні концентрати в Бельгію, Фінляндію, ФРН та Іспанію.

Поліметали. Пром. видобуток свинцево-цинкових руд в М. ведеться з 1920. У кінці ХХ ст. працювало бл. 15 рудників. Найбільші — «Беддіан» (Туїссит) і «Уед-Мокта» розташовані в районі Уджда в Зоні Горстів, «Зейда», «Аулі» і «Мібладен» — в районі Мідельт у верхів'ях р. Мулуя; «Джебель-Авам» — в Центр. Марокко.

Флюорит. Осн. видобуток флюориту зосереджено в Центральному М. Найбільше родов. Ель-Хаммам розробляється з 1960-х р. Видобуток руди здійснюється підземним способом. Руда збагачується, концентрат містить 98% CaF2. Експлуатується також родов. Джебель-Зрахіна в пров. Хеміссет. Концентрат експортується в осн. в Канаду, США, ФРН.

Металічні корисні копалини. Залізняк видобувають на родов. Віксан (бл. 1 млн т руди на рік), Сетолазар і в пров. Хеніфра. Руди збагачують. Марганцеві руди добуваються на півдні країни в районі Іміні (Антиатлас). Переважають низькосортні руди. Руди стибію видобувають на родов. району Кеф-Нсур в Центр. М. У незначних кількостях добувають руди молібдену, вольфраму і олова. Видобуток бариту ведеться в центр. і півд. районах країни. Найбільшим є рудник «Джебель-Зельму» (250 тис.т руди на рік). Баритовий концентрат експортується в осн. в США, Велику Британію, Нідерланди.

На початку XXI ст. провідним продуцентом металічних к.к. та флюориту в Марокко є гірничодобувна фірма Managem (табл. 2).

Таблиця 2. — Динаміка виробництва деяких металів та флюориту провідної фірми Managem в Марокко, т.

Продукт

1998

1999

2000

Кобальтові катоди, кг

241 681

472 196

1 206 716

Кобальтовий концентрат

729

4 588

11 378

Мідь

31 719

25 170

23 150

Золото, кг

53?25

406

505

Свинець

35 635

35 140

30 470

Срібло, кг

240 412

226 642

246 204

Цинк

210 936

208 056

191 128

Флюорит

-

83 100

76 991

Managem володіє (або має частку): • кобальтовою компанією CTT (100%), металургійним виробництвом Bou Azzer (CMBA); • сріблодобувною компанією Soc. Metallurgique d'Imiter — SMI (73,4%); • фірмою Cie Minière de Guemassa (CMG); • золотодобувною компанією Akka Gold Mining (AGM): CMG (60.38%) і Managem (23.56%); • частково — геологорозвідувальною компанією Semafo, яка є провідною в пошуках на золото в Зах. Африці.

Інші корисні копалини. Розробляються родов. кам'яної солі в районах Тадла і Зіма (на схід від м. Сафі). Нерудна індустріальна сировина представлена сукновальною глиною (р-н Таурірт), кварцовими пісками (р-н Мекнес), гіпсом (р-ни Юсуфія, Муассат і Сіді-Ахмед-Тіджі). На родов. Кеттара добувають кускову червону вохру та лімоніт, які збагачують гравітацією. Добувають також пуцолани пемзи, доломіт, мармур, слюду, пірофіліт, азбест, перліт, польові шпати, керамічні глини, графіт.

Гірничо-геологічна служба. Підготовка кадрів. Друк[ред. | ред. код]

Розвитком гірн. промисловості в нац. масштабі керує Міністерство енергетики і рудників (засновано в 1977). Діють два інженерних навчальних заклади, нац. школи гірничодоб. промисловості (мм. Рабат, Мохаммедія, Марракеш, Туїссіт), які випускають гірничих інженерів і енергетиків. Проблеми розвитку гірн. промисловості висвітлюються в техн. журн. «Аль-Хандаса аль-Ватанійя». Матеріали з геології родов. нафти, природного газу і твердих к.к. публікуються в журналах «Mines, Geologic et Energie» (з 1978), «Notes et Mémoires du Service les mines et de la carte géologique».

Контактна інформація[ред. | ред. код]

Morocco. Direction de la Géologie, Ministère de l'Énergie et des Mines (Geological Survey of Morocco) B.P. 6208, Rabat — Instituts; Phone: +212-7-77-28-24; Fax: +212-7-77-79-43. Bureau de Recherches et de Participation Minières (B.R.P.M), Rue My El Hassane, Rabat; Phone: +212-7-70-50-05; Fax: +212-7-70-94-11. Office national de recherches et d'exploitations pétrolières (O.N.A.R.E.P.), Quartier Industriel, Charii El Majid, C.Y.M., Rabat; Phone: +212-7-28-16-34; Fax: +212-7-28-16-26.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.