Гірнича промисловість Південно-Африканської Республіки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
South Africa sat.jpg
Геологія ПАР
Геологія
Гідрогеологія
Корисні копалини
Гірнича промисловість
Економіка
Історія освоєння мінеральних ресурсів
Провідна алмазна копальня, Cullinan, Gauteng, ПАР

Гірни́ча промисло́вість Півде́нно-Африка́нської Респу́бліки — велика галузь господарства країни, на яку в кінці ХХ століття припадало близько 25 % валової промислової продукції. У 1997 продукція гірничодобувної промисловості становила 8 % ВВП і близько 67 % загальної суми експортних надходжень.

ПАР — провідний продуцент золота, алмазів, металів платинової групи, ванадію, феросплавів, марганцевої і хромової руд, один з найбільших постачальників урану, вугілля, свинцевих концентратів, стибію, вермікуліту, цирконію. У країні у великих масштабах добувають також залізні, мідні, кобальтові і поліметалічні руди, азбест, слюду, фосфорити, флюорит (та близько 2). На початку XXI століття спостерігається тенденція до деякого зниження видобутку золота і водночас збільшення виробництва платини і МПГ, вугілля, титану. Основний гірничопромисловий район — Вітватерсранд на півдні провінція Трансвааль, де на 1 % території країни сконцентровано близько 50 % промислового потенціалу. У структурі гірничодобувній промисловості домінує видобуток гірничорудної сировини (золотих і уранових руд, руд чорних металів) — близько 74 % від вартості всієї продукції галузі.

ПАР повністю задовольняє власні потреби у багатьох видах мінеральної сировини і є великим їх експортером. Експортується близько 85 % сировини близько 40 видів (2/3 всього експорту країни). З 1998 в ПАР здійснюється програма DEEPMINE, направлена на підвищення безпеки, ефективності і рентабельності провадження гірничих робіт на глибинах 3—5 км.

Окремі галузі[ред. | ред. код]

Вугільна промисловість[ред. | ред. код]

видобуток кам'яного вугілля у ПАР
Рік На-гора, млн. т
1990 175
1994 196
1998 206
1999 223
2000 223
2001 225

Вугільна промисловість ПАР займає 5-е місце з видобутку і 3-є місце у світі за обсягом експорту вугілля (2001). ПАР — один з провідних експортерів кам'яного вугілля в країни Європи і Азії. Вугільна промисловість знаходиться на підйомі[1]. Видобуток кам'яного вугілля у 1990 становив 175 млн т, у 1994 — 196, 1998 — 206, 1999 та 2000 — по 223, 2001 — 225 млн т. Південна Африка має вугільні резерви, достатні для 40 років видобутку. Експорт вугілля становить у 2001 приблизно 30 % від видобутку або 20 % від світової торгівлі.

Основні райони розробки: Вітбанк — Мідделбурґ і Ермело — Брайтен, а також провінції Трансвааль, Наталь і Оранжева.

Видобуток ведеться підземним і відкритим способами.

Найбільше вугледобувне підприємство в кінці ХХ століття — комплекс «Секунда» (вугленосна площа Фірініхінг — Сасолбурґ, басейн Вітбанк).

Максимальна глибина розробки близько 300 м.

Розкриття шахтних полів — похилими і вертикальними стовбурами.

Переважають системи розробки короткими вибоями, застосовуються також довгі комплексно-механізовані лави.

Середній вміст метану у вихідному загальношахтному струмені 0,1 %.

На вугільних кар'єрах потужність розкриву 30—60 м. Використовують драґлайни, максимальна місткість ковша до 62,5 м³. Основна частина вугілля споживається електростанціями (60 %), коксохімічними заводами і заводом зрідження вугілля. Частина вугілля йде на експорт (головним чином в Японію, Францію, Італію). Побудовано потужний вугільний портовий термінал Річардс-Бей пропускною спроможністю 10 млн т. У країні діє програма COALTECH-2020 направлена на створення технічних засобів і технологій, що забезпечують конкурентоспроможність вугільної промисловості ПАР, стабільність і безпеку провадження добувних робіт.

Вугільна промисловість за внеском у економіку країни перевершила золотодобувну промисловість. Вугілля складає основу хімічної промисловості. Компанія Sasol забезпечує вугіллям заводи синтетичного палива.

Уранова промисловість[ред. | ред. код]

Уран

Видобуток урану U3О8 у ПАР
Рік На-гора, т
1997 1 198,7
1998 1 061,5
2002 823

За видобутком і переробкою уранових руд ПАР займає 8-е місце у світі — 1,1 тис. т/рік урану (після Канади, Австралії, Нігеру, Намібії, США, РФ, Узбекистану, 1997). В кінці ХХ століття спостерігалася тенденція на скорочення видобутку уранових руд. Виробництво U3О8 у 1998 становило 1 061,5 т у порівнянні з 1 198,7 т за 1997 р. Виробництво урану в ПАР у 2002 р. становило 823 т[2].

Головні підприємства: Hartebeestfontein, Vaal Reefs і Western Areas[3].

Видобуток природного урану у ПАР
Рік На-гора, т
1996 1 436
1997 1 100
1998 994
1999 950

Виробництво природного урану в 1999 склало 950 т, спостерігається тенденція до його скорочення (у 1996 — 1 436 т, 1997 — 1 100 т, 1998 — 994 т). Практично весь уран (96-98 %) вилучають як побічний продукт при переробці золотоноснихконґломератів в басейні Вітватерсранд. Розробляють уранові родовища підземним способом. Розкриття — вертикальними стовбурами. Система розробки суцільна із закладенням виробленого простору.

Середній вміст U3О8 в переробленій руді 0,175 кг/т.

Уранові концентрати експортують в країни Західної Європи, головним чином Великою Британію.

Залізорудна промисловість[ред. | ред. код]

Промисловий видобуток залізних руд почалася після1-ї світової війни 191418. Залізорудна галузь розвинулася в середині ХХ століття (центри — Преторія і Фандербейлпарк). Родовища розробляють переважно відкритим, рідше підземним способами. Перспективне освоєння родовищ титанистих магнетитів Бушвелдського комплексу (із вмістом до 56 % заліза, 8—15 % титану і 1,6 % ванадію). Частину залізної руди експортують через порт Салданья.

Основні ринки збуту — Японія і ФРН.

Видобуток Fe-руд провідною компанією Iscor в кінці ХХ століття (1998 р.) становив 26,2 млн т (24,2 млн т за 1997), в тому числі на підприємстві Sishen відповідно 23,4 і 21,4 млн т. Експорт руди склав відповідно 18,3 і 15,8 млн т. На підприємствах компанії Assmang в 1997—1998 звітному році на 30 червня в порівнянні з попереднім роком видобуток Fe-руд збільшився на 29 % до 5,1 млн т [Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 59]. Надалі ця тенденція зберігається. Видобуток Fe — руд в ПАР в 2001 р. (в дужках за 2000 р.) склав (в млн т): 34,8 (33,7).[4].

Найбільшим залізорудним виробником в ПАР є компанія Iscor. У її веденні знаходяться гірничорудні підприємства Sishen і Thabazimbi і 4 металургійних заводи, на яких в 1998 р. було виплавлено 6,5 млн т сирої сталі. Мінерально-сировинна база компанії представлена 3-а головними родовищами: Сішен, Табазімбі і Постмасбурґ з ресурсами 1 600, 87 і 200 млн т багатої гематитової рудиіз вмістом понад 60 % Fe. Крім того, вона має ще 5 родовищ магнетитової руди із загальними ресурсами понад 2 млрд т при вмісті 32—36 % Fe. Розробка їх ймовірно можлива в майбутньому при вичерпанні запасів багатих руд. У кінці ХХ століття (1999) видобуток ведеться тільки на двох родовищах — Сішен і Табазімбі. На підприємстві Sishen з 1953 по 1998 відкритим способом добули 589 млн т сирої Fe-руди, з якої отримали 474 млн т товарної продукції. близько 600 млн т руди на цьому родов. будуть добувати підземним способом. На іншому підприємстві Thabazimbi протягом 1933—1998 рр. добули 132 млн т сирої руди, з якої отримали 104 млн т товарної продукції. Спочатку відробляння родовищ велося кар'єром, а в подальшому підземним способом системою підповерхового обвалення. З 1960-х робота кар'єру поновилася[5].

Марганцеворудна промисловість[ред. | ред. код]

В кінці ХХ століття всі родовища марганцю в ПАР крім родовища Маматван розроблялися підземним способом. На початку XXI століття основні виробники марганцю — компанії Associated Manganese (Assmang) і Samancor. При відкритій розробці основне обладнання — екскаватори, ківшеві навантажувачі, автотягачі. При підземній застосовується головним чином камерно-стовпова система розробки, відбійка порід буропідривним способом. Переважають металургійні сорти марганцевих руд.

ПАР експортує марганцеворудну продукцію.

Основні ринки збуту — Японія, Франція, Італія. Виробництво металічного марганцю також орієнтовано на зовнішні ринки.

Метал експортують головним чином в ФРН, Велику Британію, Канаду.

Ванадій[ред. | ред. код]

В кінці ХХ століття ПАР — найбільший серед промислово розвинених країн продуцент ванадієвої сировини. Родовища ванадієвих руд розробляють відкритим способом в провінції Трансвааль (Мапахс та інші). Руду переробляють і отримують ванадієносні шлаки (25–28 %V2O5, 10—13 % TiO2, 20—42 % FeO і 15—20 % SiO2) і пентоксид ванадію, що використовується для отримання ферованадію. Провідною компанією Highveld виробництво ванадієвих шлаків в 1998 р. становило 17,16 тис. т. Тоді ж компанія ввела в експлуатацію третю піч на підприємстві Vanchem продуктивністю 6 тис. т Va2O5 на рік.

Титан[ред. | ред. код]

Видобуток титанових руд ведеться драгами з прибережно-морських розсипів, що містять ільменіт і рутил. Руду збагачують гравітаційними та магнітними методами. Ільменітовий концентрат використовується для виплавки чавуну і виробництва титанових шлаків, що містять 85 % діоксиду титану. Титанові шлаки, рутиловий концентрат і пігментний діоксид титану експортують (головним чином в США і ФРН). Перспективи розвитку видобутку титанової сировини пов'язують з освоєнням титаномагнетитових родовищ Бушвелдського комплексу.

На підприємствах провідної компанії Richards Bay Minerals в 1998 р. виробництво важких мінералів становило 1,2 млн т, титанових шлаків 1 млн т. Компанія Namakwa Sands на межі ХХ-XXI століття збільшила продуктивність з важких мінералів до 530 тис. т/рік.

Хромітова промисловість[ред. | ред. код]

Хромітова промисловість в ПАР виникла у 1921. Розвиток отримала після 2-ї світової війни, особливо швидкі темпи зростання характерні для 1970-х. Максимальний рівень видобутку зареєстрований у 1986, в подальші роки обсяг видобутку скоротився, але ПАР забезпечує близько 1/2 сукупного обсягу хромітів країн Заходу. Видобуток руд ведеться в провінції Трансвааль (Бушвелдський комплекс) підземним способом (похилими шахтними стовбурами з використанням конвеєрних підйомників). З руди одержують концентрат, високовуглецевий ферохром, її використовують також для одержання феросплавів і неіржавіючих сталей.

ПАР — провідний світовий експортер хромітів. Концентрат експортується США, Японію, Нідерланди.

Основні ринки збуту ферохрому — Японія, США, ФРН і Франція.

У кінці XX століття (1998) виробництво ферохрому становило 4,4 млн т (3,74 млн т у 1997), в тому числі на підприємствах компанії Samancor 1,1 млн т. Швейцарська компанія Sudelektra виробляє ферохрому до 1,0 млн т/рік, компанія Hernic Ferrochrome — 260 тис. т/рік.[6]

Компанія Samancor в кінці XX століття експлуатує 2 гірничих підприємства з видобутку Mn-руд в Північній Капській провінції продуктивністю 1,9 млн т/рік з використанням 60 % видобутку для виробництва феромарганцю. Динаміка — на збільшення видобутку руд до 3,8 млн т/рік і виробництва феромарганцю на 40 %. В кінці XX століття (1998) на підприємствах компанії Highveld виробництво феросплавів становило 226,4 тис. т. На підприємствах компанії Assmang в 1998 р. виробництво ферохрому 151,2 тис. т/рік, видобуток Mn-руд 1,5 млн т і виробництво феромарганцю дочірньою компанією Ferralloy 152,5 тис. т[6].

Видобуток руд кольорових металів[ред. | ред. код]

У ПАР розробляються родовища мідних, нікелевих, олов'яних, свинцево-цинкових та інших руд кольорових металів. Експлуатуються родовища відкритим і підземним способами. Стибієві руди добувають у північному-сході Трансваалі (родовище Ґравелот) підземним способом. Монопольний виробник стибію в країні — Consolidated Murchison.

Виробництво Cu в концентратах провідною компанією Palabora Copper за 1998 р. становило 148 тис. т. Компанією O'okiep Copper в 1997—1998 звітному році видобуток і переробка Cu-руд становила 1,4 млн т з виробництвом 20,32 тис. т концентратів. На металургійному заводі компанії з власних і давальницьких концентратів було виготовлено 36,10 тис. т чорнової Cu.

Виробництво Ni в ПАР в кінці ХХ століття здійснювалося переважно попутно при переділі Pt-руд і в 1998 р. становило 33 тис. т в порівнянні з 27 тис. т за 1997 р. На підприємствах компанії Amplats виробництво Ni збільшилося від 14,6 до 21,2 тис. т. Продуктивність підприємства Nkomati компанії Avmin і Anglo American 3 тис. т Ni-концентратів на місяць.

Видобуток і переробка Zn-руд проводиться на 3 гірничозбагачувальних підприємствах з металургійним переділом концентратів на комплексі компанії Zincor, де за 1998 р. отримано 110,0 тис. т рафінованого Zn. Загальне виробництво Pb за 1998 р. становило 90 тис. т. Компанія Anglo American планує будівництво ГМК продуктивністю 200 рафінованого Zn на рік на родовищі Гамсберґ, запаси якого оцінюються в 90 млн т руди із сер. вмістом Zn 6,4 % [Mining J. — 1999. — Annual Rev.].

Південна Африка не має власних бокситових резервів. Виробництво алюмінію країни базується на імпортному глиноземі (головним чином з Австралії).

Видобуток рідкісних і рідкісноземельних руд[ред. | ред. код]

ПАР займає одне з провідних місць у світі з виробництва цирконію.

Основний район видобутку — провінція Натал (розсипне родовище Річардс-Бей). Крім того, баделеїт добувають попутно з мідними рудами на родовищі Пхалаборва і при переробці фосфатів.

Збагачення — гравітацією з подальшим вилуговуванням і магнітною сепарацією. Концентрат містить 99,5 % ZrO2.

Цирконієва сировина експортується головним чином у ФРН, Японію і Велику Британію.

Літієві руди видобувають на родовищах Норіссеп і Пофаддер, літієво-тантало-берилієві руди — на родовищах Хрундурн та Сподуменкоп (на заході країни).

Сурма[ред. | ред. код]

Південна Африка є головним всесвітнім виробником сурми, експортуючи 7 055 т (2000) концентрату від фірми Consolidated Murchison mine в Мпумаланґа (Mpumalanga). Забезпеченість сурмової промисловості ПАР загальними і підтвердженими запасами металу, розрахована за максимальним рівнем його виробництва в концентратах в 1993—1997 рр. (з урахуванням 25%-них втрат при видобутку і збагаченні), становить, відповідно, 34 і 32 роки.

Золотодобувна промисловість[ред. | ред. код]

Видобуток золота в ПАР
Рік Видобуто, т
1997 492.5
1998 464.4
1999 449.5
2000 428.3

ПАР займає 1-е місце у світі за видобутком золота, хоча спостерігається зниження виробництва золота: в 1997 р видобуто 492.5 т, в 1998 — 464.4 т, 1999 — 449.5 т, 2000 — 428.3 т. Частка ПАР у світовому золотовидобутку скоротилася з 30 % в 1993 р. до 15 % в 2000 р.

У 1996 частка золота у вартісному обсязі продукції гірничодобувної промисловості становила близько 42 %. З початку 1970-х років відбувалося скорочення обсягів видобутку золота, що частково пояснювалося виснаженням найбагатших родовищ. Якщо в 1991 частка золота в експорті становила приблизно 30 %, то у 1996 вона скоротилася до 20 %. Різке падіння світових цін на золото неминуче веде до скорочення прибутків ПАР від його експорту.

Видобуток руд золота станом на кінець ХХ — початок XXI століття — найважливіша галузь гірничої промисловості, на частку якої припадає близько 2/3 вартості всієї мінеральної сировини, що видобувається в ПАР. У галузі діє понад 40 золотодобувних підприємств.

Основний район видобутку — Вітватерсранд, де діє 36 рудників, декілька підприємств — у східній частині Трансвааля. Розкриття родовищ здійснюється похилими і вертикальними стовбурами. Переважаючі системи розробки: суцільна (із закладенням виробленого простору) і довгими лавами з ціликами.

Середня глибина розробки 2,5 км, максимальна — 4 км (найглибша у світі шахта — «Вестерн-Діп-Левелс»).

Середній вміст Au в рудах — близько 4—6 г/т. Нарівні з підземним видобутком золотих руд істотна кількістьть золота (500 кг) вилучається шляхом переробки відвалів, з яких вилучають також срібло (16 т), пірит, осмій, іридій. Руду збагачують на 80 збагачувальних фабриках.

Вилучення золота становить 98 %.

Розвиток золотодобувної промисловості в кінці ХХ століття регулювався державою шляхом видачі компаніям ліцензій на розробку золотоносних ділянок і системи оподаткування видобутку. Остання побудована на базі показника «окупної межі» вмісту золота в рудах, що розробляються.

За станом на 1998 р. загальний видобуток Au скоротився до 473 т (493 т за 1997 р) внаслідок реструктуризації і оптимізації виробництва.

Найбільші золотодобувні підприємства ПАР у кінці ХХ століття (1998 р., видобуток Au, в кг):

  • Driefontein компанії Gold Fields 46 717;
  • Kloof компанії Gold Fields 42 642;
  • Great Noligwa компанії AngloGold 33 498;
  • Randfontein компанії Randfontein 26 344;
  • Tau Tona компанії AngloGold 22 550;
  • Harmony компанії Harmony 18 475;
  • Bambanani компанії AngloGold 17 200;
  • Hartes компанії Avgold 16 796;
  • Matjhabeng компанії AngloGold 15 645;
  • Beatrix компанії Gold Fields 14 961;
  • Elandsrand компанії AngloGold 14 961;
  • Kopanang компанії AngloGold 14 401;
  • Mponeng компанії AngloGold 12 970;
  • ERGO компанії AngloGold 12 255;
  • Evander компанії Harmony 12 130;
  • Western Areas компанії JCI Gold 11 695;
  • Libanon компанії Gold Fields 9 735;
  • Tshepong компанії AngloGold 9 455;
  • Tau Lekoa компанії AngloGold 8 367;
  • Savuka компанії AngloGold 8 336[7]

За результатами реструктуризації, в ПАР на межі ХХ—XXI століття сформувалося 3 компанії із видобутком понад 31,1 т Au на рік: Harmony, Gold Fields і AngloGold. Остання, внаслідок придбання у кінці ХХ століття золотодобувних підприємств компанії Minorco в Америці із загальною продуктивністю 24 100 кг Au на рік, збільшила видобуток Au до 236,4 т.

В умовах низьких світових цін на золото на межі ХХ—XXI століття (в 1999—2000 рр. середньорічні ціни не перевищили рівня 8.98 дол./г) виробництво золота в країні, основну частину якого складав малоприбутковий видобуток глибокими шахтами, продовжувалося завдяки цілеспрямованому зниженню витрат: собівартість добування золота в 1997 р. склала 9.6 дол./г, в 1998 — 8.2 дол./г, 1999 — 7.5—7.9 дол./г. Для зниження витрат відробляли багатші руди, у районі Вітватерсранд закрили нерентабельні рудники з собівартістю близько 10 дол./г.

В період 1997—2000 рр. проведена кардинальна реорганізація золотодобувної галузі країни. Вона включала вдосконалення управління підприємствами, раціоналізацію виробництва, впровадження нових технологій видобутку з великих глибин, підвищення кваліфікації гірників і значне скорочення малокваліфікованого персоналу. Структурна перебудова золотодобувної галузі країни привела до укрупнення компаній. У 1998 р. дві найбільші компанії ПАР: Gold Fields of South Africa і Gencor об'єдналися в корпорацію Gold Fields Ltd. з річним обсягом видобутку близько 120 т золота і з 2 644 т запасів, підготовлених до експлуатації. В 1997 р. найбільша південноафриканська компанія Anglo American Corp., виділивши власність золотодобувного сектора, сформувала групу AngloGold, яка стала найбільшим у світі виробником золота (225.3 т за 2000 р.) з експлуатаційними запасами 4 360 т металу. У липні 1998 р. група AngloGold ліквідувала громіздкі дочірні структури: Vaal Reefs, Free State, Western Holdings, HJ Joel і West Wits, що експлуатували родовища групи Вітватерсранд, і на їх основі утворила окремі рентабельні рудники, що отримали нові імена: Ґрейт-Ноліґва, Тау-Тоні, Копананґ і інші. Велика корпорація Anglovaall Ltd. також виділила свою золотодобувну власність в самостійну компанію Avgold. Корпорація Gold Fields Ltd., третій у світі продуцент золота, обмінявши частину активів на активи групи AngloGold, отримала в повне розпорядження найпродуктивніший в країні рудник Драйненфонтейн; продовжували успішно працювати і базові підприємства компанії: рудники Клаф, Беатрікс, Лідурн і інші. Нова корпорація Rand Gold and Exploration, що заснована 1997, провела перерозподіл власності і з своїх дочірніх підрозділів Harmony і Durban Roodepoort Deep сформувала дві самостійні компанії, зберігши при цьому їх назви. Обидві ці компанії з власників 2—3 підприємств перетворилися у великих світових продуцентів золота, придбавши цілий ряд підприємств, в тому числі рудники Евандер, Рандфонтейн, Хартебістфонтейн і інші. У 2000 Harmony зайняла з видобутку золота 11-е місце у світі — 66.8 т золота (проти 41.4 т в 1999 р.), а Durban Roodepoort Deep — 12-е місце — 35.7 т (в 1999 р. — 27.7 т).[8] Золотодобувна компанія JCI Gold, що виділилася з найстарішої південноафриканської фірми JCI Ltd., в 1998 р. створила три окремі компанії: Consolidated African, Randfontein Eastes (надалі перекуплену компанією Harmony) і Western Areas Ltd., що експлуатує підприємства Саут-Діп на заході групи Вітватерсранд із добувними запасами в 905 т. У листопаді 1998 р. канадська компанія Placer Dome Inc. придбала 50 % участі в підприємствах Western Areas Ltd.

У результаті перебудови золотодобувної галузі в ПАР складно побудовані пірамідальні структури, що довгий час панували в цій галузі, пішли в минуле. Перетворені і знову створені компанії AngloGold, Gold Fiels Ltd., Harmony, Durban Roodeport Deep, JCI Gold і Avgold утворили ефективну корпоративну структуру, яка діє під контролем головних фінансових і холдингових компаній («будинків»): Anglo American Corp., Consolidated African Mines, Anglovaall Mining і Gold Fields of South Africa. Водночас у золотодобувну галузь ПАР проникли великі північноамериканські компанії, зокрема Placer Dome.

За станом на I квартал 2002 р. на найбільших золотодобувних компаніях ПАР видобуток Au (в дужках загальні виробничі витрати на 1 г Au в дол.) склав (в кг):

  • AngloGold 42 829 (6,04);
  • Durban Deep 7 752 (6,59);
  • Gold Fields 33 622 (5,92);
  • Harmony 20 936 (5,98);
  • Western Areas 1 412 (6,30);

всього 106 551 (в середньому 6,04)[9] .

Провідна золотодобувна компанія ПАР Gold Fields у 2002 р здійснює оптимізацію гірничих робіт на своїх підприємствах. По відділенню Kloof запаси Au оцінюються в 622,1 т і ресурси — 1835,1 т. По відділенню Driefontein запаси Au в 1 586,2 т і ресурси — 933,1 т. По відділенню Free State запаси Au 435,4 т і ресурси — 466,5 т.[10]

Компанія Avgold відновила рудник Таргет (Target) і глибоку шахту, що розкрили золоторудний пласт Elsburg Reef в золоторудному районі Велкам (провінція Фрі-Стейт). Рудник почав роботу навесні 2002 р. Північніше знаходиться перспективна площа Paradise. Шахта Таргет має глибину 2 500 м і розташована за 6 км північніше за шахту Лорейн (1 500 м). Шахта Таргет — похила система, що поступово занурюється під кутом 9.5 градусів до відмітки 2 500 м. Подача руди і породи «на-гора» здійснюється монорейковою транспортною системою. Передбачається щорічний видобуток 11 т золота з руд (вміст Au 9 г/т). Видобуток і переробка руд — 1.26 млн т/рік. Рудник забезпечений рудою на 12 років (шахтними виробками розкрито близько 140 т золота в надрах — підтверджені запаси).[11]

Платиноїди[ред. | ред. код]

Див. Платина Південно-Африканської Республіки

За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в ПАР видобуто 114(121) т Pt (1-е місце), у світі — 161(168) т Pt. Найбільший виробник платини та МПГ, — компанія Anglo Platinum(Angloplat), — планує вкласти R12.6 млрд для збільшення видобутку платини з 2.1 млн унцій (Moz) in 2001 до 3.5 млн унцій (Moz) в 2006. Impala, — другий виробник платини в ПАР, — за той же період 2001—2006 планує збільшити виробництво МПГ з 1,1 млн унцій до 1,6 млн унцій.[12]

Платинова промисловість розвинулася швидкими темпами після 2-ї світової війни. У другій половині ХХ століття країна вийшла на 1-е місце серед країн світу (у 1987 р — 90 % світового виробництва платини).

Основний район видобутку — власне платинові родовища Бушвелдського комплексу. Розробляють 2 платиноносних горизонти (рифи Меренського та IU-2). На рифі Меренського (в районі Рюстенбурґа, Преторії і Лейденбурґа) поряд з платиною добувають паладій, рутеній, родій, осмій, іридій. Руди горизонту IU-2 мають високий вміст хрому, що утруднює вилучення МПГ. Платинові руди добувають підземним способом. Розкриття родовищ похилими стовбурами в основному на глибині понад 400 м, далі — вертикальні стовбури на глибину 900—1 000 м. Система розробки суцільна із закладенням виробленого простору. Руду збагачують поблизу рудників. Попутно з неї вилучають нікель і мідь. Афінаж платинових металів проводиться на заводах в ПАР і у Великій Британії. Крім того, з руд отримують штейн, що містить кольорові і дорогоцінні метали. Вилучення зі штейну кольорових металів і переробку шламу з метою отримання з нього платинових металів здійснюють на ряді підприємств. Штейн містить 1,2—1,7 кг платиноїдів і золота на 1 т.

Вилучення металів зі штейну в середньому 98 %.

ПАР — найбільший експортер платинових металів.

Експортують: платину, паладій, родій, іридій, осмій, рутеній.

Основні ринки збуту — США і Японія.

Видобуток платиноїдів в ПАР в кінці ХХ століття (1998) становив 118,2 т, Pd 56,6 т і Rh 11,788 т. На підприємствах провідної компанії Amplats видобуток Pt становив 59,10 т, Pd 29,55 т і Rh 5 443 кг. Запаси платиноїдів в надрах, що контролюються компанією, оцінюються в 8 398 т. Компанія здійснює реконструкцію підприємства PP Rust і будівництво підприємства Batokeng Rasimone із збільшенням видобутку Pt у 2002 р. до 68,4 т. На підприємствах компанії Impala видобуток Pt становив 32,66 т, Pd 17,11 т і Rh 4 043 кг. Компанія здійснює ряд реконструкцій наявних підприємств і планує поновлення експлуатації законсервованого Crocodile River із збільшенням видобутку Pt на 6 220 кг/рік. На підприємствах компанії Lonplats за 1998 р. видобуток Pt становив 19 905 кг.[13]

В 1999 р. у Західному секторі Бушвелда австралійська компанія Aquarius Platinum NL почала відпрацьовувати нове родовище платиноїдів Крундал (риф Меренського), розташоване поблизу однойменного хромітового родовища. Його розвідка була завершена в кінці 1995 р. У межах шахтного поля запаси становили 8.9 млн т руди з середнім вмістом МПГ 5.6 г/т, або 50 т МПГ. Для кар'єру глибиною 30—40 м підраховане 4.3 млн т руди. Пройдена похила шахта, що розкрила руди на горизонтах до 200 м, побудовано два кар'єри і ГЗК. На руднику добувають 950 тис. т руди підземним і 250 тис. т кар'єрним способом. Добувають річно 3.4 т платини, 1.9 т паладію і 0.5 т родію.

На початку XXI століття в ПАР спостерігається пожвавлення видобутку платиноїдів, що обумовлено зростанням цін на паладій і платину. У Західному секторі Бушвелду завершена розвідка і побудований рудник на родовищі Крундал, відновлений рудник на родовищі Крокодайл-Рівер, розвідано родовище Марікана, на якому вже закінчується будівництво добувного підприємства. У Східному секторі Бушвелду будуються рудники на нових родовищах Мессіна і Віннархук, а також освоюється площа Мандагхук. Все це повинно привести до значного зростання виробництва платиноїдів в ПАР; в 2000 р. воно перевищило 202 т (в тому числі платини — 118.2 т).

У 1999—2000 рр. на родовищі Мессіна компанією SouthernEra Resources Ltd. побудована шахта до глибини 250 м. У 2001 р. видобута перша руда. На початковій стадії роботи рудника і цеху збагачення намічено щорічно добувати до 200—250 тис. т руди і вилучати з неї в концентрат до 0.9-1.1 т МПГ і золота. У 2003 р. компанія має намір довести річну продуктивність рудника до 950 тис. т руди і до 5.0—5.5 т МПГ і золота.[14]

З 2001 року на родовищі Марікана, що в 10—12 км східніше родовища Крундал, австралійською компанією Aquarius Platinum NL будується рудник (похила шахта і кар'єр глибиною 180 м). Запаси для підземного видобування становлять 15.5 млн т руди із вмістом МПГ 3.53 г/т, або 55 т МПГ, для відкритих робіт — 18.2 млн т руди з вмістом МПГ 3.94 г/т (в тому числі платини — 2.58 г/т, паладію — 1.32 г/т), або 71 т МПГ; всього 126 т платиноїдів. Руди родовища містять також попутні золото, нікель, мідь і кобальт. Рудник стає до ладу в 2002 р. Спершу тут добуватимуть щорічно до 2.9 т платини, 1.5 т паладію і 0.5 т родію — разом близько 5 т платиноїдів.[15] Рудник Крундал, що належить тій же компанії, до 2002 р. збільшив свою продуктивність з 5 до 7.7 т платиноїдів на рік. При цьому 80 % платиноїдів компанія Aquarius Platinum видобуває підземним способом. Загалом рудник забезпечений запасами на 13 років. Запаси руди для підземної відробки становлять 15.5 млн т із вмістом МПГ 3.53 г/т, або 55 т МПГ, для відкритих робіт — 18.2 млн т руди з вмістом МПГ 3.94 г/т (в тому числі платини — 2.58 г/т, паладію — 1.32 г/т), або 71 т МПГ; всього 126 т платиноїдів. Руда, як і з родовища Крундал, після збагачення переробляється на плавильно-афінажному заводі «Implats Refining Services» поблизу м. Рюстенбурґ.[16]

Компанія Aquarius Platinum Ltd. в 2002 р. почала будівництво рудника Саут (Everest South), який буде розробляти платиноїдні руди бушвелдського комплексу і за планом буде пущений в експлуатацію в кінці 2004 року. Рудник розташований на Східному лімбі Бушвелдського лополіту. Підприємство буде відпрацьовувати пласт UG-2. Це третій (після Крундала і Марікани) рудник для видобутку руд МПГ в межах Бушвелдського масиву. Підтверджені запаси категорії measured (категорія С1) становлять 17.1 млн т руди із змістом МПГ 4.44 г/т, або 76 т МПГ; передбачувані запаси категорії indicated (С2) — 15 млн т руди з таким же вмістом МПГ, або 66.5 т МПГ; загальні запаси МПГ — 142.5 т. Ресурси становлять 2.8 млн т руди, або 12.4 т МПГ. Рудний пласт UG-2 планується розробляти переважно підземним способом до глибини 200 м від поверхні. Дрібним кар'єром будуть відпрацьовані перші 1.4 млн т руди. Потужність гірничо-збагачувального підприємства визначена в 7 т платиноїдів на рік. Руди перероблятимуть на збагачувальній фабриці. Очікується, що в одній тонні концентрату буде до 200 г МПГ, в тому числі 59 % платини (близько 120 г), 30 % паладію (60 г) і 10 % родію (20 г). Обслуговуючий персонал рудника становитиме 1 200 чоловік, в тому числі 10—15 фахівців (включаючи геологів) компанії Aquarius Platinum Ltd.[17]

Алмазодобувна промисловість[ред. | ред. код]

Одна з найстаріших галузей гірничої промисловості ПАР. До 30-х рр. 20 століття країна міцно займала 1-е місце в світовому видобутку алмазів, як в кількісному, так і вартісному вираженні (в 1928 на її частку припадало 57 % сукупного видобутку). Але далі, по мірі зростання видобутку в Бельгійському Конго її частка стала падати (в 1938 лише 11 %).

Після 2-ї світової війни видобуток істотно збільшився. У 1987 за обсягом видобутку алмазів ПАР займала 3-є місце серед промислово розвинених капіталістичних країн.

Максимальний рівень видобутку (10,3 млн карат) досягнуто у 1983.

Близько 45 % алмазів — сировина для ювелірної промисловості. Кімберлітові трубки забезпечують близько 90 % видобутку.

Основні алмазодобувні підприємства в кінці ХХ століття — «Прем'єр» і «Фінч», крім того — «Бюлтфонтейн», «Весселтон», «Де-Бірс» і «Дютойтспан».

Видобуток ведеться в основному підземним способом, система розробки камерна з магазинуванням руди і видачею її через рудоспуски на транспортні горизонти. За ХХ століття з трубки «Прем'єр» видобуто близько 100 млн карат алмазів. На підприємстві «Фінч» з початку розробки трубки (1965) видобуто понад 50 млн карат алмазів. Алмазоносні розсипи розробляють дражним способом в районі Намакваленду.

Головний продуцент алмазів в ПАР — концерн «Де Бірс» («De Beers»), на частку якого припадає близько 94 % сумарного видобутку.

У 1996 продаж алмазів приніс країні 10 % загальної суми експортних надходжень. Незважаючи на вихід в 1990-ті роки на світовий ринок алмазів Росії і Анголи, південноафриканська компанія «Де Бірс» як і раніше відіграє головну роль в контролюванні світових цін і виробництві алмазів.

ПАР на початку XXI століття займає 4-е місце у видобутку алмазів (після Ботсвани, Росії, Анголи). У ПАР основна кількість алмазів добувається на корінних родовищах, що належать корпорації De Beers: Венішія (Venetia), Фінш (Finch), Прем'єр (Premier), Коффіфонтейн (Koffiefontein) і рудниках групи Кімберлі. Майже на всіх цих підприємствах видобуток у 2000 р мав позитивну динаміку.

У 1998 р. провідна світова компанія De Beers Cons. Mines у ПАР видобувала алмазів у вартісному вираженні на 900 млн дол. Компанія реконструювала підприємство Premier із збільшенням продуктивності до 3 млн карат/рік вартістю 1,5 млрд рандів. В той же час світовий видобуток алмазів в 1998 р. у вартісному вираженні становив 6,7 млрд дол.[18]

De Beers планує збільшити видобуток алмазів в ПАР з 10 млн кар. у 2002 до 12 млн у 2003.[19]

З початку 1990-х років на Атлантичному побережжі ПАР розвивається видобуток з глибоководних морських розсипів, область поширення яких обіймає практично весь континентальний шельф ПАР.

ПАР — активний учасник «Руху Кімберлі» — групи країн, що об'єдналися з метою вирішення проблеми «алмазів конфлікту» — алмазів, які добуваються і розповсюджуються з «гарячих точок» Африки та інших регіонів світу.

Гірничохімічна промисловість[ред. | ред. код]

ПАР — один з основних виробників флюориту на континенті (5 % від світового).

Родовляють розробляють відкритим і підземним (родовище Оттосхуп) способами.

Флюорит експортується в США, Японію і ФРН. Забезпеченість загальними і підтвердженими запасами при рівні виробництва 1997 р. складає, відповідно (років) — 166 і 140. Крім того, з гірничохімічної сировини в країні добувають також барит, пірит і кам'яна сіль.

Фосфоритова промисловість[ред. | ред. код]

Фосфоритова промисловість ПАРв кінці ХХ століття (1998) представлена головно видобувною та переробною компанією Foskor, дочірньою державної Industrial Development (IDC). Роботи сконцентровані на комплексі Фалаборва в Північній провінції, складеному на 95 % піроксенітом, 3 % фосфоритом і 2 % карбонатитом. На підприємствах компанії переробка руди становить приблизно 16 млн т/рік і хвостів збагачення міднорудних підприємств компанії Palabora 10 млн т/рік з виробництвом 3 млн т фосфоритових концентратів. Foskor спільно з IDC планують будівництво підприємства з переробки хвостів збагачення піроксеніту і Cu — руд з виробництвом глинозему (330 тис. т/рік), оксиду магнію (300 тис. т/рік) і сульфату калію (230 тис. т/рік). Родовища фосфатів експлуатують в районі Пхалаборва відкритим способом із застосуванням циклічно-потокової технології.

Основне гірничотранспортне обладнання — мехлопати і пересувні конвеєри.

Видобуток нерудної індустріальної сировини[ред. | ред. код]

На території ПАР розробляють родовища азбесту, вермікуліту, мінералів андалузитової групи, графіту, польового шпату, сухарних глин та інших видів індустріальної сировини — бентонітових глин, сірих вогнетривких глин, каоліну, нефелінового сієніту, тальку, пірофіліту.

Промисловість нерудних будівельних матеріалів[ред. | ред. код]

Промисловість нерудних будівельних матеріалів видобуває і переробляє карбонатні гірські породи, які використовують для виробництва цементу.

Родовища розробляють відкритим способом.

Основні райони видобутку зосереджені поблизу великих індустріальних міст — Йоганнесбурґа, Кейптауна, Дурбана та інших.

Більша частина продукції цементних заводів споживається всередині країни, невелика кількість експортується в прикордонні райони Зімбабве і Ботсвани. В провінції Оранжева добувають вапняк, в провінції Трансвааль — доломіт. Ґраувакка, як сировина для щебеню, добувається відкритим способом неподалік Кейптауна.

Найбільший район видобутку покрівельних сланців розташований поблизу міста Свартрюххенс (провінція Трансвааль). Родовища експлуатують відкритим способом. Більша частина (60 %) продукції експортується.

На території ПАР видобувають також природний камінь (граніт, сланці, мармур, кварцити) для виробництва облицювальних матеріалів. Найбільший обсяг видобутку гранітів — в кінці ХХ століття (1997—1998) він становив близько 970—950 тис. т/рік. Попитом користуються чорні і блакитні граніти, що добуваються в західних і східних районах Бушвелдського комплексу.

Розробка ведеться відкритим способом.

Блоки оконтурюють шпурами і відділяють клинами.

Мармур видобувають в районі Намакваленд. За декоративними якостями він аналогічний відомому каррарському.

Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів[ред. | ред. код]

Координацію видобутку мінеральної сировини здійснює Гірнича палата. Вона ж відповідає за проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, підготовку кадрів для галузі, відає питаннями найму робочої сили, визначення ставок заробітної плати. У її компетенцію входить також збагачення і збут уранової сировини, афінаж золота і срібла.

Збір, обробка і публікація даних про стан в гірничодобувній промисловості знаходяться у веденні Гірничого бюро Міністерства гірничої справи та енергетики. Дослідження в галузі геології, гірничої справи ведуть в південноафриканському національному інституті гірничої справи і металургії (заснований 1934) у місті Йоганнесбурґ. Фахівців з гірничої справи готують в університетах у Вітватерсранді (заснований у 1922) і Преторії (заснований у 1908), крім того є декілька технічних коледжів, що випускають гірничих інженерів.

Контактна інформація[ред. | ред. код]

South Africa. Council for Geoscience (Geological Survey of South Africa), Privat Bag X112, Pretoria 0001;

Phone: +27-12-841-1911;
Fax: +27-12-841-1221/1203;
E-mail: nfrick@lithix.pwv.gov.za;
http: //www.geoscience.org.za/

Council for Scientific and Industrial Research (CSIR), Earth, Marine and Atmospheric Science and Technology, P. O. Box 395, Pretoria 0001;
Phone: 27-12-841-3455~6 27-12-841-2262, 2200;
Fax: 27-12-804-1354 27-12-841-3789.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Coaltrans Mag. — 2001. — 16, № 1. — Р. 8
  2. дані World Nuclear Association
  3. Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 61
  4. Mining J. — 2002. — 339, № 8693. — Р. 25—27
  5. Skill. Mining Rev. — 1999. — 88, 5. — Р. 4 —13
  6. а б Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 58—59
  7. World Gold (Gr. Brit.). — 1999. — 2, 5. — Р. 11—12.
  8. «Золото 2001: Обзор рынка» / ЗАО «НБЛзолото», Gold Fields Mineral Services Ltd. М., 2001
  9. World Gold (Gr. Brit.). — 2002. — 5, № 6. — Р. 76
  10. World Gold (Gr. Brit.). — 2002. — 5, № 3. — Р. 5.
  11. African Mining. 2002. V. 7, № 3
  12. Mining Annual Review 2002
  13. Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 55, 57
  14. African Mining. 2001. V. 6, № 2
  15. Platinum 2001 / Johnson Matthey. London, 2001
  16. African Mining. 2002. V. 7
  17. African Mining. 2003. V. 8
  18. Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 57—58
  19. Rapaport TradeWire

Джерела[ред. | ред. код]