Гірничотехнічна рекультивація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
A large pit of coal
в 2006
A seeded field
в 2008
Поверхня вугільної копальні до і після рекультиваційних робіт.

Гірничотехні́чна рекультива́ція (рос. горнотехническая рекультивация, англ. mine reclamation, mine rehabilitation; нім. bergtechnische Rekultivierung f (Wiederurbarmachung f, Wiederurbarmachen n) — комплекс гірничотехнічних робіт з відновлення природного ландшафту, зміненого внаслідок відкритої розробки родовищ.

Завдання гірничотехнічної рекультивації — підготовка порушених земель до передачі їх у використання сільському або лісному господарствам.

Основні об'єкти гірничотехнічної рекультивації: відвали розкривних порід і вироблені простори кар'єрів, мулонакопичувачі та шламовідстійники.

Рекультивація порушених земель[ред.ред. код]

Рекультивована площа «Neue Landschaft Ronneburg» в Німеччині після відкритих розробок корисних копалин.
Докладніше: Рекультивація

Рекультива́ція пору́шених земе́ль — комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.

Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.

Найпоширеніший спосіб рекультивації — нанесення на поверхню відвалів ґрунту шаром 30-50 см.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]