Гірськолижний спорт на зимових Олімпійських іграх 1980
| Гірськолижний спорт на XIII Зимових Олімпійських іграх | |
 | |
| Місце проведення | Гора Вайтфейс[en] Вілмінгтон |
|---|---|
| Дати | 14–23 лютого |
| Кількість дисциплін | 6 |
| Учасників | 174 з 30 країн |
| ← 1976 | 1984 → |
| Гірськолижний спорт на зимових Олімпійських іграх 1980 
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Гігантський слалом | чоловіки | жінки | ||
| Слалом | чоловіки | жінки | ||
| Швидкісний спуск | чоловіки | жінки | ||
Змагання з гірськолижного спорту на зимових Олімпійських іграх 1980 року тривали з 14 до 23 лютого року[1][2] на горі Вайтфейс[en] поблизу містечка Вілмінгтон, на північний схід від Лейк-Плесіда[3][4].
У змаганнях взяли участь 174 гірськолижники (108 чоловіків та 66 жінок) з 30 країн. Розіграно 6 комплектів нагород – слалом, гігантський слалом та швидкісний спуск серед чоловіків та жінок[3].
По 2 золоті медалі, в слаломі та гігантському слаломі, виграли швед Інгемар Стенмарк і Ганні Венцель з Ліхтенштейну. Ганні Венцель могла повторити рекорд Тоні Зайлера і Жана-Клода Кіллі, яким вдавалося виграти на одних Олімпійських іграх всі гірськолижні дисципліни, що були в програмі, але їй завадила Аннемарі Мозер-Прелль, яка випередила Венцель у швидкісному спуску[3].
Це була остання зимова Олімпіада, коли змагання з гірськолижного спорту входили в залік чемпіонату світу. Після 1980 року чемпіонати світу проводили завжди окремо. Нагороди в комбінації (результати в слаломі та швидкісному спуску перераховували за спеціальною очковою системою) вручили лише в заліку чемпіонату світу, а до олімпійської програми комбінацію внесли лише через 8 років на Іграх у Калгарі.
Чемпіони та призери[ред. | ред. код]
Таблиця медалей[ред. | ред. код]
| Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  Ліхтенштейн (LIE) | 2 | 2 | 0 | 4 |
| 2 |  Австрія (AUT) | 2 | 1 | 1 | 4 |
| 3 |  Швеція (SWE) | 2 | 0 | 0 | 2 |
| 4 |  ФРН (FRG) | 0 | 2 | 0 | 2 |
| 5 |  США (USA) | 0 | 1 | 0 | 1 |
| 6 |  Швейцарія (SUI) | 0 | 0 | 3 | 3 |
| 7 | .svg){kind=small} Канада (CAN) | 0 | 0 | 1 | 1 |
 Франція (FRA) | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Загалом (8 збірних) | 6 | 6 | 6 | 18 | |
Джерело:[1]
Чоловіки[ред. | ред. код]
| Дисципліна | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Швидкісний спуск |
 Леонгард ШтокАвстрія |
1:45.50 | Петер Вірнсбергер Австрія |
1:46.12 |  Стів ПодборскіКанада |
1:46.62 |
| Гігантський слалом |
 Інгемар СтенмаркШвеція |
2:40.74 |  Анді ВенцельЛіхтенштейн |
2:41.49 | Ганс Енн Австрія |
2:42.51 |
| Слалом |
Інгемар Стенмарк Швеція |
1:44.26 |  Філ МареСША |
1:44.76 |  Жак ЛютіШвейцарія |
1:45.06 |
Джерело:[1]
Жінки[ред. | ред. код]
| Дисципліна | Золото | Срібло | Бронза | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Швидкісний спуск |
Аннемарі Мозер-Прелль Австрія |
1:37.52 | Ганні Венцель Ліхтенштейн |
1:38.22 | Марі-Терез Надіґ Швейцарія |
1:38.36 |
| Гігантський слалом |
Ганні Венцель Ліхтенштейн |
2:41.66 |  Ірене ЕпплеЗахідна Німеччина |
2:42.12 |  Перрін ПеланФранція |
2:42.41 |
| Слалом |
Ганні Венцель Ліхтенштейн |
1:25.09 | Кріста Кінсгофер Західна Німеччина |
1:26.50 | Еріка Гесс Швейцарія |
1:27.89 |
Джерело:[1]
Опис траси[ред. | ред. код]
| Дата | Спуск | Висота старту |
Висота фінішу |
Перепад висот |
Довжина спуску |
Середній нахил |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Чет 14 лют | Швидкісний спуск - чоловіки | 1313 м | 481 м | 832 м | 3.009 км | 27,7% |
| Нед 17 лют | Швидкісний спуск - жінки | 1181 м | 481 м | 700 м | 2.698 км | 25,9% |
| Пон 18 лют | Гігантський слалом - чоловіки (1-й спуск) | 876 м | 481 м | 395 м | 1.354 км | 29,2% |
| Вів 19 лют | Гігантський слалом - чоловіки (2-й спуск) | 876 м | 481 м | 395 м | 1.303 км | 30,3% |
| Сер 20 лют | Гігантський слалом - жінки (1-й спуск) | 845 м | 481 м | 364 м | 1.231 км | 29,6% |
| Чет 21 лют | Гігантський слалом - жінки (2-й спуск) | 876 м | 512 м | 364 м | 1.315 км | 27,7% |
| П'ят 22 лют | Слалом - чоловіки (2 спуски) | 876 м | 667 м | 209 м | 0.549 км | 38,1% |
| Суб 23 лют | Слалом - жінки (2 спуски) | 845 м | 667 м | 178 м | 0.465 км | 38,3% |
Країни-учасниці[ред. | ред. код]
У змаганнях з гірськолижного спорту на Олімпійських іграх у Лейк-Плесіді взяли участь спортсмени 30-ти країн. Китай, Коста-Рика і Кіпр дебютували в цьому виді спорту[1].
|
|
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е The Official Report of the XIIIth Olympic Winter Games Lake Placid 1980 - Official Results (PDF). Lake Placid Organizing Committee. LA84 Foundation. 1980. Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2017. Процитовано 3 січня 2014.
- ↑ а б Kidd, Billy (February 1980). The Alpine courses. Skiing. с. 113. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ а б в Alpine Skiing at the 1980 Lake Placid Winter Games. Sports Reference. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ Johnson, William Oscar (11 лютого 1980). The Downhill: Majesty and Madness. Sports Illustrated. (Olympic preview). с. 84. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 19 січня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- FIS-Ski.com [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] - results - 1980 Olympics - Lake Placid, NY, USA
- FIS-Ski.com [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] - results - 1980 World Championships - Lake Placid, NY, USA
- Whiteface Mountain [Архівовано 19 січня 2022 у Wayback Machine.] – official site
| |||||
| |||||||||||