Горно-Бадахшанська автономна область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горно-Бадахшанська автономна область

тадж. Вилояти Мухтори Кӯҳистони Бадахшон

Адм. центр місто Хорог
Країна Таджикистан Таджикистан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ошська область ?
Номерний знак 04РТ
Населення
 - повне 214 300 осіб (2015[1])
 - густота 3,34 осіб/км²
Етнікон тадж. бадахшонӣ, тадж. помирӣ, рос. памирцы, рос. бадахшанцы, тадж. помириҳо, тадж. бадахшониҳо і рос. бадахшанец
Площа
 - повна 64 100 км²
Висота
 - максимальна 7495 м
(пік Ісмаїла Самані)
 - мінімальна 7496 м
Часовий пояс UTC+6
Дата заснування 2 січня 1925
Голова Хукумату Кадир Касім
Код ISO 3166-2 TJ-GB

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Горно-Бадахшанська автономна область

Го́рно-Бадахша́нська автономна область (ГБАО, тадж. Вилояти Мухтори Кӯҳистони Бадахшон) — адміністративна одиниця Таджикистану, яка займає 44,9 % площі території країни. Є частиною історичної області Бадахшан.

Історія[ред. | ред. код]

Автономна область була утворена 2 січня 1925 року. Після створення 1929 року Таджицької РСР, до неї було приєднано і ГБАО. Протягом 1950-их багатьох памірців, мешканців області, було примусово переселено до південно-західного Таджикистану. Коли 1992 року у Таджикистані вибухнула громадянська війна, місцева влада односторонньо оголосила незалежність від республіки Таджикистан. Під час громадянської війни багато памірців ставали об'єктами вбивства серед ворогуючих груп, ГБАО стала бастіоном для опозиції. Пізніше місцева влада відмовилося від своїх сепаратистських закликів.

Географія[ред. | ред. код]

На території автономної області знаходяться одні з найвищих гір світу — Памір. Найвищими вершинами є три семитисячника — Пік Незалежності (колись Пік Леніна, 7134 м, на кордоні з Киргизстаном), Пік Ісмаїла Самані (колишній Пік Комунізму), 7495 м) та Пік Корженевської (7105 м).

Транспорт[ред. | ред. код]

Тільки автодороги сполучають автономну область із зовнішнім світом. Хорог-Ош та Хорог-Душанбе є частинами Памірського шосе. Третя дорога з Хорогу в Китай через перевал Кульма вельми важка. Від Пакистану автономну область відокремлює вузька, але майже непрохідна частина Афганістану — Ваханський коридор.

Населення[ред. | ред. код]

Рік Населення,
осіб
Міське населення,
осіб
Сільське населення,
осіб
1989 160900 20200 140700
1995 188000 24300 163700
1996 191400 24800 166600
1997 195100 25200 169900
1998 199700 26800 172900
1999 203900 27200 176700
2000 206200 27400 178800
2001 207400 27600 179800
2002 208300 27800 180500
2003 208800 27800 181000
2004 209500 - -
2005 206800 - -
2006 206400 - -
2007 206200 27500 178700
2008 203000 27600 175400
2009 203700 27700 176000
2010 204800 27800 177000
2011 206500 28100 178400
2012 208500 28400 180100
2013 210200 28600 181600
2014 212100 - -
2015 214300 - -

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Автономна область поділяється на 7 районів та 1 місто (Хорог):

Район Площа,
км²
Населення,
осіб (2010[2])
Населення,
осіб (2013[3])
Центр Джамоати Населені
пункти
Розташування
місто Хорог 23,1 28100 28600 Хорог - 3
Ванцький район 4430,5 30800 31300 Ванч 6 57
Дарвозький район 2824,5 21000 21500 Калаїхум 4 57
Ішкашимський район 3656,0 29700 30300 Ішкашим 7 45
Мургабський район 38442,2 13800 14000 Мургаб 6 24
Рошткалинський район 4260,0 24400 25100 Рошткала 6 106
Рушанський район 5870,7 23800 24300 Рушан 7 43
Шугнанський район 4560,0 34400 35100 Вахдат 7 62

Література[ред. | ред. код]

  • Hoeck, Tobias; Droux, Roman; Breu, Thomas; Hurni, Hans; Maselli, Daniel (2007). Rural energy consumption and land degradation in a post-Soviet setting – an example from the west Pamir mountains in Tajikistan. Energy for Sustainable Development. 11 (1): 48–57. doi:10.1016/S0973-0826(08)60563-3. 
  • Robinson, Sarah; Guenther, Tanya (2007). Rural Livelihoods in Three Mountainous Regions of Tajikistan. Post-Communist Economies. 19 (3): 359–378. doi:10.1080/14631370701312352. 
  • Robinson, Sarah; Whitton, Mark; Biber-Klemm, Susette; Muzofirshoev, Nodaleb (2010). The Impact of Land-Reform Legislation on Pasture Tenure in Gorno-Badakhshan: From Common Resource to Private Property?. Mountain Research and Development. 30 (1): 4–13. doi:10.1659/MRD-JOURNAL-D-09-00011.1. 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. Процитовано 15 січня 2016. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 15 січня 2016. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 15 січня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]