Гірські вершини Північної Македонії
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Македонія — це переважно гірська країна, середня висота якої становить 832 метри[1]. Гори на території країни можна поділити на дві групи: Шаррський гірський масив (Динарський масив) та Осогово-Беласичний гірський масив (Родопський масив). Гори гірського масиву Шара характеризуються тим, що це молоді гори з гострими вершинами, тоді як гори в хребті Осогово-Беласиця — це старе гніздо з округлими вершинами.
- Царський гірський хребет починається на крайній північно-західній частині Македонії, продовжується по західній частині країни, а потім через західний Вардар і Пелагонію гірський хребет закінчується в південно-західній і південній частині країни. Серед цих гірських хребтів виділяються масиви Шара, Кораби, Бистра, Стогово, Сухий ліс, Вет, Галичиця, Ябланиця, Баба, Нідже та Кожуф. Найвища точка цього гірського масиву та в Македонії загалом — вершина Великого Кораба (2,753 м) масиву Кораб.
- Гірський хребет Осогово-Беласик починається на північному сході країни і простягається вздовж східної частини країни, включаючи гори в групі східних Вардарів. Серед найбільш відомих масивів цього ареалу — Осогово, Плачковиця, Малешево — Власький масив, Огразден та Беласиця. Найвищою точкою цього гірського масиву є вершина Руен (2,225 м) на масиві Осоговська Планина.
Термінологія[ред. | ред. код]
У літературі терміни «гора», «гірський хребет», «гірська вершина» та «гірська система» часто ототожнюються як однакові.
- Гора. Загальноприйнятого визначення терміна «гора» не існує, тому висоту, дальність, рельєф, схил, відокремленість та безперервність зазвичай приймають за критерії опису. В Оксфордському словнику англійської мови термін «гора» визначається як «природна висота поверхні Землі, яка круто піднімається над навколишньою територією і досягає висоти, яка панує по відношенню до навколишніх».[2]
- Гірський хребет. Термін «гірський хребет» означає місце на земній корі з помітними розломами чи складками. Водночас зі зміщенням земної кори масив зберігає свою внутрішню будову і рухається в цілому. Термін також належить до групи гір, що складається з такої форми. Крім того, термін часто визначають як основну масу окремої гори. Масив — це менший компонент кори тектонічної плити і вважається четвертою за величиною рушійною силою в геоморфології .[3]
- Гірський хребет. Термін «гірський хребет» означає географічну область, що складається з геологічно пов'язаних гір.
- Гірська система . Термін «гірська система» визначається як сукупність гірських хребтів, що належать до певної місцевості.
Відповідно до наведених визначень, горами в Македонії можна вважати наступні: Кітка, Дешат і Баба Сах, гірські хребти Мокра, Осогово та Шар-Планина, гірський хребет Шара-Кораб-Дешат-Крчин-Стогово-Караорман та гірська система Цар-Піндо.
Список гір Македонії[ред. | ред. код]
У наступній таблиці наведено огляд гір Македонії відповідно до їх найвищої точки на території країни. Якщо гора є частиною більшого гірського масиву, вона записується у відповідну колонку.
| Гора | Найвища точка | Висота | Гірський хребет | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Кораб | Голем Кораб | 2.753 м | Корабський Масив |  |
| 2 | Шар-гора | Тітов-Врх | 2.747 м | _%D0%BE%D0%B4_%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0_%D0%A8%D0%B8%D1%98%D0%B0.JPG)
| |
| 3 | Баба | Пелістер | 2.601 м | 
| |
| 4 | Якубиця | Солунська Глава | 2.540 м | Мокра | .JPG)
|
| 5 | Нідже | Каймакчалан | 2.521 м | Нідже Масив | центар |
| 6 | Карадзива | Карадзива | 2.472 м | Мокра | 
|
| 7 | Перчулица | Перчулица | 2.423 м | Мокра | |
| 8 | Дешат | Велівар | 2.373 м | Корапськи Масив | _06.jpg)
|
| 9 | Крчин | Голем Крчин | 2.343 м | Корапски Масив | 
|
| 10 | Стогово | Голем Рид | 2.273 м | Стоговски Масив | центар |
| 11 | Галичиця | Кота[а] | 2.265 м | 
| |
| 12 | Ябланиця | Чорний камінь | 2.258 м | 
| |
| 13 | Осогово | Руен | 2.252 м | Осоговський Масив | 
|
| 14 | Сува гора | Мирска Вода | 2.179 м | Мокра | центар |
| 15 | Даутиця | Даутиця | 2.178 м | Мокра | 
|
| 16 | Кожуф | Зелен Брег | 2.166 м[б] | 
| |
| 17 | Бистра | Медениця | 2.163 м | Бистрин Масив | 
|
| 18 | Челоїца | Добра Вода | 2.062 м | Добра Вода | 
|
| 19 | Плакенська гора | Сталев Камен | 1.998 м | Бигла | 
|
| 20 | Голешниця | Лисець | 1.935 м | Мокра | 
|
| 21 | Влахіна | Кадиица | 1.932 м | Малешево-влахінський Масив | 
|
| 22 | Кудлата | Шошков Камен | 1.917 м | Добра Вода | 
|
| 23 | Илінськя гора | Лиска | 1.908 м | Бигла | 
|
| 24 | Беласиця | Тумба[в] | 1.881 м | 
| |
| 25 | Сува Гора | Дупен Камен | 1.857 м | Сува Гора | 
|
| 26 | Козяк | Балтова Чука | 1.823 м | Ниџев Масив | центар |
| 27 | Малешево | Джеймі Тепе | 1.801 м | Малешево-влахінський Масив | 
|
| 28 | Караорман | Орлі | 1.794 м | Стоговськи Масив | 
|
| 29 | Бушева гора | Мусица | 1.788 м | Бушевски Масив | центар |
| 30 | Дукат | Аниште[г] | 1.786 м | ||
| 31 | Лубен | Кафчал | 1.762 м | Бушевський Масив | 
|
| 32 | Лопушник | Стог | 1.754 м | Бистрин Масив | |
| 32 | Плачковиця | Лисец | 1.754 м | 
| |
| 34 | Бабуна | Козяк | 1.746 м | Бабуна | центар |
| 35 | Огражден | Огражденець | 1.744 м | ||
| 36 | Соловей | Соловей | 1.714 м | Стоговський Масив | |
| 37 | Билино | Чупино Брдо | 1.703 м | Билино | 
|
| 38 | Баба Сач | Голем Сач | 1.698 м | Бушевски Масив | |
| 39 | Дрен | Ливада | 1.663 м | Дрен | 
|
| 40 | Бигла | Голем Камен | 1.656 м | Бигла | |
| 41 | Скопска Црна Гора | Рамно | 1.651 м | 
| |
| 42 | Китка | Китка | 1.588 м | Мокра | 
|
| 43 | Вишешниця | Чаве | 1.557 м | Дрен | 
|
| 44 | Синковиця | Пасадзиковська Чука | 1.544 м | Осоговський Масив | |
| 45 | Голак | Чавка | 1.538 м | Голак | |
| 46 | Теля | Вели (вершина) | 1.535 м | Бигла | |
| 47 | Букович | Тепе | 1.528 м | ||
| 48 | Древеник | Кале | 1.494 м | ||
| 49 | Селечка гора | Висока | 1.471 м | центар | |
| 50 | Облаковська гора | Бел Камен | 1.430 м | ||
| 51 | Злато | Злато (гірська вершина) | 1.422 м | Бабуна | 
|
| 52 | Готен | Грамадник | 1.420 м | ||
| 53 | Осой | Крстец Тепе | 1.401 м | Сува Гора | 
|
| 54 | Герман | Модра Глава | 1.390 м | Билино | 
|
| 55 | Средна | Беяз Тепе | 1.348 м | 
| |
| 56 | Козяк | Перен | 1.326 м | Билино | |
| 57 | Плавиця | Плавиця | 1.297 м | Осоговський Масив | 
|
| 58 | Пречна гора | Високи | 1.293 м | ||
| 59 | Обозна | Ястреб | 1.273 м | Голак | |
| 60 | Жеден | Водени Камен | 1.264 м | центар | |
| 61 | Серта | Вовк | 1.159 м | Серта | 
|
| 62 | Клепа | Клепа | 1.149 м | 
| |
| 63 | Водно | Крстовар | 1.066 м | 
| |
| 64 | Градешка гора | Вершник | 1.031 м | Серта | |
| 65 | Плавуш | Кара Тепе | 997 м | Серта | |
| 66 | Смрдеш | Єлешниця | 971 м | Файл:Смрдеш гора 01.JPG | |
| 67 | Манговиця | Асаниця | 874 м | ||
| 68 | Градиштанська гора | Градиште | 861 м | 
| |
| 69 | Руен | Ланиште | 775 м | 
| |
| 70 | Богословець | Іван-Хілл | 755 м | 
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Милевски, И.. «Уште нешто интересно за географијата на Македонија [Архівовано 21 вересня 2019 у Wayback Machine.]». Идеографија. 11 март 2012.
- ↑ Gerrard, A.J. (1990). Mountain Environments: An Examination of the Physical Geography of Mountains. Cambridge, Mass: MIT Press. ISBN 978-0262071284. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Allen, 2008, Time scales of tectonic landscapes and their sediment routing systems, Geol. Soc. Lon. Sp. Pub., v. 296, стр. 7–28.
Посилання[ред. | ред. код]
- Скільки гір є в Республіці Македонія? [Архівовано 15 жовтня 2019 у Wayback Machine.]