Гірчанка нечуйвітрова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гірчанка нечуйвітрова
Picris hieracioides Sturm34.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Cichorioideae
Триба: Cichorieae
Рід: Гірчанка (Picris)
Вид: P. hieracioides
Біноміальна назва
Picris hieracioides
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Picris hieracioides
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Picris hieracioides
EOL logo.svg EOL: 509379
IPNI: 237846-1
ITIS logo.svg ITIS: 38248
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 212690

Гірча́нка нечуйві́трова[1], гірку́ша нечуйві́трова[2] (Picris hieracioides) — вид рослин з родини айстрових, поширений у помірній Євразії, Індії, Непалі, Бутані.

Опис[ред. | ред. код]

Дворічна трав'яниста рослина 30–75 см заввишки. Щетиниста рослина. Стеблові листки широколанцетні, 0.5-6 см шириною. Суцвіття розчепірене. Кошики численні, в щитковидно-волотистому суцвіття, під час цвітіння і плодоношення до 1.5 см завдовжки і 1.5 см шириною; листочки обгортки вкриті паутинистим пушком і жорсткими волосками на спинці, на краях війчасті. Квітки яскраво-жовті, відгин віночка в 2–3 рази довший від трубочки. Сім'янки жовтуваті або світло-бурі, 3 мм довжиною, серповидно вигнуті[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у помірній Євразії, Індії, Непалі, Бутані; натуралізований в ПАР, Канаді, США[3][4][5].

В Україні вид зростає на полях, у сухих засмічених місцях, чагарниках, на схилах — на всій території (за винятком Криму) звичайний. Бур'ян[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Picris hieracioides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 368. (рос.)(укр.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 01.05.2019.  (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 01.05.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 01.05.2019.  (англ.)