Гірча кминолиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гірча кминолиста
Selinum carvifolia eF.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Еудікоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Apioideae
Триба: Selineae
Рід: Гірча (Selinum)
Вид: Гірча кминолиста
Біноміальна назва
Selinum carvifolia
(L.) L., 1762
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Selinum carvifolia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Selinum carvifolia
EOL logo.svg EOL: 483080
IPNI: 848204-1
ITIS logo.svg ITIS: 507168
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 223577

Гірча кминолиста[1][2] (Selinum carvifolia) — вид трав'янистих рослин родини окружкові (Apiaceae), поширений у Європі.

Опис[ред. | ред. код]

ілюстрація

Багаторічна рослина 30–100 см. Рослина гола. Стебла з гострими вузько крилатими ребрами. Листки довгасто-трикутно-яйцюваті; прикореневі й нижні стеблові — на довгих черешках, з короткими піхвами, тричі-чотири рази перисторозсічені, 10–15 см завдовжки; частки останнього порядку яйцюваті, глибоко розсічені на довгасто-лінійні кінцеві часточки, верхні листки дрібніші. Суцвіття — складний зонтик. Зонтики на верхівці стебел і гілок до 7 см в діаметрі, з 15–25 борознистими променями; обгортки немає або вона складається з 1–2 листочків, які рано опадають; обгорточки — з багатьох лінійних, на краю вузько-біло-плівчастих листочків. Віночок радіально симетричний, білий, 3–4 мм шириною; пелюсток 5, виїмкові, кінчик вигнутий всередину. Чашолистки відсутні. Тичинок 5. Плоди (2-секційні схизокарпії) широко еліптичні, з 5 крилоподібними ребрами[2][3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі від Португалії й о. Британія до Уралу; за іншими джерелами росте також у зх. Сибіру й Казахстані[4][5][6].

В Україні вид зростає на лісових галявинах, галявинах, вологих луках — у Закарпатті, Карпатах, на Поліссі та в Лісостепу б. м. звичайно; на півдні Степу рідко[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Selinum carvifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 235, 236. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Процитовано 05.03.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 05.03.2019.  (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 05.03.2019.  (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 05.03.2019.  (англ.)