Гіріджа Прасад Коїрала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіріджа Прасад Коїрала
неп. गिरिजा प्रसाद कोइराला
Girija P koirala.jpg
Народився 20 лютого 1925(1925-02-20)
Saharsa districtd, Kosi divisiond, Біхар, Британська Індія
Помер 20 березня 2010(2010-03-20)[1] (85 років)
Катманду, Непал
·синдром поліорганної недостатностіd
Громадянство
(підданство)
Flag of Nepal.svg Непал
Діяльність політик
Alma mater Kirori Mal Colleged, Делійський університет і Adarsha Higher Secondary Schoold
Посада Member of the Parliament of Nepald
Партія Непальський конгресd
Конфесія Індуїзм
Батько Krishna Prasad Koiralad
Брати, сестри  • Матріка Прасад Койрала, B. P. Koiralad і Tarini Prasad Koiralad
Діти Sujata Koiralad

Гиріджа Прасад Коїрала (गिरिजा प्रसाद कोइराला, 20 лютого 1925, Таді, Сахарса, Біхар, Британська Індія — 20 березня 2010, Катманду, Непал) — непальський політичний діяч, прем'єр-міністр Непалу з 26 травня 1991 до 30 листопада 1994 з 15 квітня 1998 до 31 травня 1999 року, з 22 березня 2000 до 26 липня 2001 і з 27 квітня 2006 до 18 серпня 2008, після відмови від влади короля Г'янендра з 15 січня 2007 по 23 липня 2008 — виконувач обов'язків Президента Непалу[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 лютого 1925 року в Британській Індії. Закінчив Делійський університет у місті Делі, Індія.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У 1947 році розпочав свою політичну кар'єру в профспілках.

У 1948 році заснував Nepal Mazdoor Congress, пізніше перейменований в Непальський конгрес тред-юніонів. Брав участь у створенні партії Непальський Конгрес.

У 1952—1960 рр. — голова партії Непальський Конгрес в провінції Моранґ.

У 1960—1967 рр. — був ув'язнений за звинуваченням у підготовці повалення короля Махендра.

До 1979 року після звільнення разом з іншими партійними активістами перебував в політичному вигнанні в Індії.

У 1975—1991 рр. — генеральний секретар партії Непальський конгрес.

На перших демократичних виборах в 1991 р обраний до Установчих зборів (парламент) Непалу.

У 1991—1994 рр. — обраний прем'єр-міністром Непалу. У ці роки були прийняті рішення про лібералізацію освіти, засобів масової інформації та охорони здоров'я, засновані ряд вищих навчальних та медичних закладів. Наприклад, за сприяння уряду КНР була відкрита онкологічна клініка в Бхаратпур.

У 1998—1999 рр. — вдруге на посаді прем'єр-міністра спочатку в уряді меншості, а потім в коаліції з Комуністичною партією Непалу.

У 2000—2001 рр. — прем'єр-міністр Непалу, після того як з групою своїх прихильників домігся відставки Крішни Прасад Бхаттараї, що призвело до перемоги Непальського Конгресу на парламентських виборах. У цей період активізувалася громадянська війна з маоїстською комуністичною партією, уряд звинувачувався в корупції. Після розстрілу короля Бірендри і членів його сім'ї під вантажем обвинувачень в нездатності поліпшити стан справ в країні йде у відставку.

У 2002—2007 рр. — Непальський конгрес був розколотий: ліве крило на чолі з Шер Бахадур Деуба створило окрему партію Непальський конгрес (демократичний); консервативне крило продовжував очолювати Гіріджа Коїрала.

У 2006—2008 рр. — прем'єр-міністр Непалу, затверджений коаліцією семи партій[3][4].

У 2007—2008 рр. — після введення в дію тимчасової Конституції, — одночасно виконував обов'язки глави держави.

У відставці[ред. | ред. код]

Після червневих виборів 2008 року в Установчі збори пропонувався Непальським конгресом на посаду прем'єр-міністра, однак перемогла в ході голосування Об'єднана комуністична партія Непалу (маоістська), яка відкинула цю пропозицію. Заснував демократичний фронт, який об'єднує політичні сили, які виступають за зміцнення демократії та лібералізацію політичного життя у Непалі.

Помер 20 березня 2010 року у місті Катманду, Непал[5].

Примітки[ред. | ред. код]