Гісоп
| Гісоп | |
|---|---|
| |
| Гісоп лікарський | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Підродина: | Nepetoideae |
| Триба: | Mentheae |
| Рід: | Гісоп (Hyssopus) L. |
 Вікісховище: Hyssopus
| |
Гісоп (лат. Hyssópus) — рід рослин родини глухокропивові (глухокропивові).
Ботанічний опис[ред. | ред. код]
Багаторічні сильно пахучі трави або напівчагарник 50–60 см заввишки з лінійними або довгастими листками.
Стебла гіллясті, чотиригранні, порожнисті, коротко запушені біля основи.
Листки темно-зелені, майже сидячі, супротивні, ланцетні, довжиною 2–4 см, шириною 4–9 см. Мають приємний аромат та гіркувато-пряний смак.
Квітки неправильні (зигоморфні), здебільшого сині, у верхівковому колосоподібному суцвітті. Дрібні, двогубі, лілові, темно-блакитні, рожеві або білі, розташовані по 3–7 штук у пазухах листків. Цвіте з червня до вересня.
Плід розпадається на чотири чотиригранно-яйцеподібних темно-коричневих горішки.
Поширення й екологія[ред. | ред. код]
Представники роду поширені у Середземномор'ї, Малій, Середній та Центральній Азії[1][2].
Росте у степах, на сухих горбах, кам'янистих схилах. Посухостійкий.
У культурі віддає перевагу добре освітленим ділянкам з пухкими ґрунтами. Погано росте на заболочених ділянках з ґрунтовими водами. Легко дичавіє.
Значення та застосування[ред. | ред. код]
З листя гісопу отримують ефірну олію, яка застосовується у медицині, лікерному виробництві та парфумерії, як прянощі вживається у кулінарії. Листя заготовляють та сушать на початку бутонізації. Використовують гісоп у салатах, супах, м'ясних та овочевих стравах, при засолюванні огірків та томатів.
Гісоп у культурі[ред. | ред. код]
Гісоп згадується у Біблії (Вих 12:22) як рослина, яка використовувалася як кропило (його стебла, зв'язані у пучок, були зручні для кроплення предметів рідиною).
Види[ред. | ред. код]
Раніше у складі роду налічували понад 50 видів, за сучасними уявленнями рід включає 7 видів[3]:
- Hyssopus ambiguus (Trautv.) Iljin ex Prochorov. & Lebel
- Hyssopus cuspidatus Boriss.
- Hyssopus latilabiatus C.Y.Wu & H.W.Li
- Hyssopus macranthus Boriss.
- Hyssopus officinalis L. типовий[4] — Гісоп лікарський [syn. Hyssopus angustifolius M.Bieb. — Гісоп вузьколистий]
- Hyssopus seravschanicus (Dubj.) Pazij
- Hyssopus subulifolius (Rech.f.) Rech.f.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kew World Checklist of Selected Plant Families
- ↑ Spotlight on Hyssop. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 16 вересня 2008.
- ↑ The Plant List: Hyssopus [Архівовано 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Інформація про рід Гісоп на сайті ING
Посилання[ред. | ред. код]
- Ісоп [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 555. — 1000 екз.
- Гісоп // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Опис гісопа (рос.)
- Гісоп лікарський [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7. (рос.)
|