Гістаміновий рецептор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рецептори гістаміну є класом рецепторів, пов'язаних з білком G, які зв'язують гістамін як свій первинний ендогенійний[en] ліганд.[1][2]

Відомо чотири рецептори гістаміну:

Гістамінові рецептори
Рецептор Механізм функція Антагоністи
H1 Gq
H2 Gs
цАМФ2+
H3 Gi
  • Зменшує вивільнення нейромедіаторів ацетилхоліну, серотоніну та норадреналіну в ЦНС
  • Пресинаптичні ауторецептори
  • Антагоністи Н3-рецепторів
    • АБТ-239
    • Ципроксифан
    • Клобенпропіт
    • Тіоперамід
H4 Gi

У різних видів існує кілька варіантів зрощення H3. Хоча всі рецептори є 7-трансмембранними g-білковими рецепторами, H1 і H2 за своєю діяльністю значно відрізняються від H3 і H4.

H1 викликає посилення гідролізу PIP2, H2 стимулює секрецію шлункової кислоти, а H3 опосередковує зворотне інгібування гістаміну.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hill SJ, Ganellin CR, Timmerman H, Schwartz JC, Shankley NP, Young JM, Schunack W, Levi R, Haas HL (1997). International Union of Pharmacology. XIII. Classification of histamine receptors. Pharmacol. Rev. 49 (3): 253—78. PMID 9311023.
  2. Ravhe, Infant Sagayaraj; Krishnan, Arunkumar; Manoj, Narayanan (January 2021). Evolutionary history of histamine receptors: Early vertebrate origin and expansion of the H3-H4 subtypes. Molecular Phylogenetics and Evolution. 154: 106989. doi:10.1016/j.ympev.2020.106989. ISSN 1095-9513. PMID 33059072.
  3. Hofstra CL, Desai PJ, Thurmond RL, Fung-Leung WP (2003). Histamine H4 receptor mediates chemotaxis and calcium mobilization of mast cells. J. Pharmacol. Exp. Ther. 305 (3): 1212—21. doi:10.1124/jpet.102.046581. PMID 12626656.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]