Гітарні скати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гітарні скати
Час існування: Еоцен — наш час
Rhina ancylostoma
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Скати (Batoidea)
Ряд: Скатоподібні (Rajiformes)
Родина: Гітарні скати (Rhinobatidae)
J. P. Müller & Henle, 1837
Роди
Дивитись текст.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Rhinobatidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Rhinobatidae
ITIS logo.svg ITIS: 160813
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7860
Fossilworks: 63019

Гітарні скати (Rhinobatidae) — родина скатів ряду Скатоподібні (Rajiformes). Ці скати за формою тіла мають певну подібність до струнних музичних інструментів. В Англії й США їх називають «риба-гітара», в Австралії — «акула-банджо», у Франції — «морська скрипка».

Опис[ред.ред. код]

Представники цієї родини витягнуті, їхнє тіло ще не таке сплюснуте, як у інших скатів. У них ще не атрофувалися два спинних плавця, що знаходяться далеко позаду, а також анальний плавець без хвостового шипа. Паща пристосована до їжі, що складається з ракоподібних і молюсків з численними дрібними і тупими зубами.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Вони живуть у тропічній зоні узбережь всіх океанів і заходять іноді в опріснені естуарії. Гітарні скати проводять своє життя, повільно плаваючи біля дна або лежачи на піщаному або мулистому ґрунті, у якому вони можуть частково закопуватися. Вони настільки малоактивні, що дозволяють навіть схопити себе за хвіст руками. Під час плавання ці скати використають як рушій хвіст, а не грудні плавці, як це роблять інші скати. Їхня їжа складається із дрібних риб, ракоподібних, молюсків й інших донних тварин, яких вони розгризають своїми закругленими невеликими зубами. Біля берегів Індії гітарні скати попадаються зграями й приносять деяку шкоду устричним банкам. Вони мають невелике значення в місцевому промислі деяких країн, наприклад в Індії, Китаї, Перу й у ряді інших районів.

Біля атлантичних берегів Америки досить звичайний гітарний скат плямистий (Rhinobatos lengitinosus), що досягає довжини близько 75 см. Як й інші гітарні скати, він належить до яйцеживородящих видів і самиця приносить 6 дитинчат за один приплід. Плямистий скат зустрічається на глибині від 0,3 до 18 м. В Індійському й Тихому океанах зустрічається скат Шлегеля (Rhinobatos schlegeli), що іноді попадається й у південній частині Японського моря біля берегів Кореї і Японії. Він досягає 87 см завдовжки й має деяке промислове значення, тому що м'ясо його вважається делікатесним, а плавці дуже цінуються для готування супу. Цей вид населяє й прибережні води. Самиця приносить до десятка дитинчат.

Класифікація[ред.ред. код]

Родина містить 53 види у 11 родах:[1]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Rhinobatidae Froese, R. and D. Pauly. Editors. 2009. FishBase. World Wide Web electronic publication. www.fishbase.org, version (10/2009).

Посилання[ред.ред. код]

  • Joseph S. Nelson: Fishes of the World. John Wiley & Sons, 2006, ISBN 0-471-25031-7.
  • Kurt Fiedler: Lehrbuch der Speziellen Zoologie. 2. Band. 2. Teil. Gustav Fischer Verlag, Jena 1991, ISBN 3-334-00339-6.