Гіхман Йосип Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіхман Йосип Ілліч
Й.І. Гіхман
Й.І. Гіхман
Народився 26 травня 1918(1918-05-26)
Умань
Помер 30 липня 1985(1985-07-30) (67 років)
Київ[джерело?] (за іншими даними — Донецьк
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність математик
Alma mater Київський університет імені Т. Шевченка
Сфера інтересів теорія ймовірностей та математична статистика
Заклад Київський університет імені Т. Шевченка, Інститут прикладної математики та механіки АН УРСР, Донецький державний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Боголюбов Микола Миколайович
Відомі учні М. Й. Ядренко, А. Я. Дороговцев, М. І. Портенко, Б. В. Бондарєв та ін.
Член НАН України
Нагороди

Йо́сип Іллі́ч Гі́хман (26 травня 1918, Умань, Київська губернія — 30 липня 1985, Київ[джерело?] (за іншими даними — Донецьк)) — радянський український математик. Доктор фізико-математичних наук (1956), професор (1959). Член-кореспондент Академії наук Української РСР (з 1965). Учасник Великої Вітчизняної війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Умань Київської губернії (нині — Черкаська область України).

У 1939 році закінчив Київський університет. Брав участь у Німецько-радянській війні 1941—1945. В 1945 вступив у ВКП(б).

Протягом 19461948 працював у Київському автодорожному інституті, протягом 19471965 — в Київському університеті.

З 1956 — доктор фізико-математичних наук, з 1959 — професор.

В 1964 році Й. І. Гіхман та А. В. Скороход завершили роботу над першим в російськомовній літературі підручником з теорії випадкових процесів «Введение в теорию случайных процессов». Цей підручник двічі видавався у видавництві «Наука» (1965, 1978 р.р.) і перекладений англійською, французькою, польською, німецькою, угорською і китайською мови.

В 1965 році був обраний членом-кореспондентом Національної академії наук України по Донецькому відділенню і переїхав до Донецька, де очолив відділ теорії ймовірностей в новоствореному Донецькому обчислювальному центрі АН УРСР (з 1970 — Інститут прикладної математики та механіки АН УРСР) та кафедру теорії ймовірностей в новоствореному Донецькому університеті.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Основні дослідження стосуються теорії ймовірностей, математичної статистики та теорії диференціальних рівнянь. Зробив істотний внесок у розвиток теорії стохастичних диференціальних рівнянь.

В теорії випадкових процесів ввів та дослідив загальне стохастичне диференціальне рівняння. Отримав низку загальних результатів з теорії випадкових процесів та стохастичних диференціальних рівнянь, відкрив принцип усереднення для стохастичних рівнянь, дослідив нелінійні стохастичні коливання.

Розвиваючи методи теорії марковських процесів, отримав низку важливих результатів з математичної статистики, зокрема дослідив критерій узгодженості Колмогорова та х-критерії узгодженості за наявності параметрів, які визначають емпірично.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Гихман И. И., Скороход А. В. Введение в теорию случайных процессов. М., 1965.
  • Гихман И. И., Скороход А. В. Стохастические дифференциальные уравнения. К.: Наукова думка, 1968. 354 с.
  • Стохастические дифференциальные уравнения и их применения. — К.: Наук. думка, 1982. (у співавторстві).
  • Теория случайных процессов. У 3-х т. — К.: Наук. думка, 1971—1975 (у співавт.);
  • Введение в теорию случайных процессов. — М.: Наука, 1965. (у співавт.);
  • Теория вероятностей и математическая статистика. — К.: Вища школа, 1979, 1988.

Література[ред. | ред. код]