Гіхман Йосип Ілліч

Гіхман Йосип Ілліч
Й.І. Гіхман
Народився	26 травня 1918(1918-05-26)  Умань, Київська губернія, УНР
Помер	30 липня 1985(1985-07-30) (67 років) або 30 вересня 1985(1985-09-30) (67 років)  Київ, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	математик
Alma mater	Фізико-математичний факультет Київського університетуd
Галузь	теорія ймовірностей та математична статистика
Заклад	АН УРСР ДонНУ КНУ імені Тараса Шевченка Інститут прикладної математики і механіки Національної академії наук України
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Боголюбов Микола Миколайович
Аспіранти, докторанти	Ядренко Михайло Йосипович Бондарєв Борис Володимировичd Дороговцев Анатолій Якович Albert Danielovich Shatashvilid Hartmut Heckendorffd Bernward Frohnd Leonid Shaikhetd Aleksandr Andreevich Ilyashenkod Igor Ivanovich Ezhovd V. V. Bakland Портенко Микола Іванович Li Shi Lind Hojakbar Mansurovd H. Hekvendorfd Serhij Yakovych Makhnod Гатун Агнеса Петрівнаd Andrij Jurijovych Shevlyakovd Anatoly Skvortsovd Yakiv Solomonovych Brodskyd Tetyana Piasetskad Iryna Kadyrovad Boris Lukacherd Leonid Alexandrovich Zuevd Anatoly Taraskind Yury Gaurovd Olexandr Kolodijd Serhij Anatolijovych Melnykd Serhij Savenkod Mykhailo Karabashd Tetyana Kravetsd Olexandr Chanid Victor Klepikovd
Членство	НАНУ
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди	Премія НАН України імені М. М. Крилова

Йо́сип Іллі́ч Гі́хман (26 травня 1918, Умань, Київська губернія — 30 липня 1985, Київ^{[джерело?]} (за іншими даними — Донецьк)) — радянський український математик. Доктор фізико-математичних наук (1956), професор (1959). Член-кореспондент Академії наук Української РСР (з 1965). Учасник Великої Вітчизняної війни.

Біографія

Народився в місті Умань Київської губернії (нині — Черкаська область України).

У 1939 році закінчив Київський університет. Брав участь у Німецько-радянській війні 1941—1945. В 1945 вступив у ВКП(б).

Протягом 1946–1948 працював у Київському автодорожньому інституті, протягом 1947–1965 — в Київському університеті.

З 1956 — доктор фізико-математичних наук, з 1959 — професор.

В 1964 році Й. І. Гіхман та А. В. Скороход завершили роботу над першим в російськомовній літературі підручником з теорії випадкових процесів «Введение в теорию случайных процессов». Цей підручник двічі видавався у видавництві «Наука» (1965, 1978 р.р.) і перекладений англійською, французькою, польською, німецькою, угорською і китайською мовами.

В 1965 році був обраний членом-кореспондентом Національної академії наук України по Донецькому відділенню і переїхав до Донецька, де очолив відділ теорії ймовірностей в новоствореному Донецькому обчислювальному центрі АН УРСР (з 1970 — Інститут прикладної математики та механіки АН УРСР) та кафедру теорії ймовірностей в новоствореному Донецькому університеті.

Науковий доробок

Основні дослідження стосуються теорії ймовірностей, математичної статистики та теорії диференціальних рівнянь. Зробив істотний внесок у розвиток теорії стохастичних диференціальних рівнянь.

В теорії випадкових процесів ввів та дослідив загальне стохастичне диференціальне рівняння. Отримав низку загальних результатів з теорії випадкових процесів та стохастичних диференціальних рівнянь, відкрив принцип усереднення для стохастичних рівнянь, дослідив нелінійні стохастичні коливання.

Розвиваючи методи теорії марковських процесів, отримав низку важливих результатів з математичної статистики, зокрема дослідив критерій узгодженості Колмогорова та х-критерії узгодженості за наявності параметрів, які визначають емпірично.

Нагороди та премії

• Премія імені М. М. Крилова (1970; разом з А. В. Скороходом)
• Державна премія УРСР (1982)
• Орден «Знак Пошани»

Наукові праці

• Гихман И. И., Скороход А. В. Введение в теорию случайных процессов. — Москва : Наука, 1965. — 567 с.(рос.)
• I. I. Gikhman, A. V. Skorokhod. Introduction to the theory of random processes. — W. B. Saunders Co, 1969. — 516 с.(англ.)
• Теория случайных процессов. У 3-х т. — К.: Наук. думка, 1971—1975 (у співавт.);
• Гихман И. И., Скороход А. В. Стохастические дифференциальные уравнения. К.: Наукова думка, 1968. 354 с.
• Стохастические дифференциальные уравнения и их применения. — К.: Наук. думка, 1982. (у співавторстві).
• Гихман И. И., Скороход А. В., Ядренко М. В. Теория вероятностей и математическая статистика. — Київ : Вища школа, 1988. — 436 с.(рос.)

Література

• Гіхман Йосип Ілліч. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• М. І. Портенко. Гіхман Йосип Ілліч [Архівовано 30 вересня 2017 у Wayback Machine.]. // Енциклопедія сучасної України (електронне видання).
• Королюк В. С., Митропольский Ю. А., Скороход А. В. Иосиф Ильич Гихман (к шестидесятилетию со дня рождения) // Успехи математических наук. 1978. Том 33, выпуск 5(203). С. 205—208. (рос.)
• Бородін О., Бугай А. Біографічний словник діячів у галузі математики. К., «Радянська школа», 1973.
• Теорія ймовірностей та математична статистика: міжнародний науковий збірник. Вип. 50, 1994. С. 1 — 5.