Гіхман Йосип Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіхман Йосип Ілліч
Й.І. Гіхман
Й.І. Гіхман
Народився 26 травня 1918(1918-05-26)
Умань, Київська губернія, УНР
Помер 30 липня 1985(1985-07-30) (67 років) або 30 вересня 1985(1985-09-30) (67 років)
Київ, Українська РСР
Країна СРСР СРСР
Діяльність математик
Alma mater Фізико-математичний факультет Київського університетуd
Галузь теорія ймовірностей та математична статистика
Заклад НАН України, ДонНУ, КНУ імені Тараса Шевченка і Інститут прикладної математики і механіки НАН України
Звання професор
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Боголюбов Микола Миколайович
Аспіранти, докторанти Ядренко Михайло Йосипович, Бондарєв Борис Володимировичd[1], Дороговцев Анатолій Якович[1], Albert Danielovich Shatashvilid[1], Hartmut Heckendorffd[1], Bernward Frohnd[1], Leonid Shaikhetd[1], Aleksandr Andreevich Ilyashenkod[1], Igor Ivanovich Ezhovd[1], V. V. Bakland[1], Портенко Микола Іванович[1], Li Shi Lind[1], Hojakbar Mansurovd[1], H. Hekvendorfd[1], Serhij Yakovych Makhnod[1], Agnessa Petrivna Gatund[1], Andrij Jurijovych Shevlyakovd[1], Anatoly Skvortsovd[1], Yakiv Solomonovych Brodskyd[1], Tetyana Piasetskad[1], Iryna Kadyrovad[1], Boris Lukacherd[1], Leonid Alexandrovich Zuevd[1], Anatoly Taraskind[1], Yury Gaurovd[1], Olexandr Kolodijd[1], Serhij Anatolijovych Melnykd[1], Serhij Savenkod[1], Mykhailo Karabashd[1], Tetyana Kravetsd[1], Olexandr Chanid[1] і Victor Klepikovd[1]
Членство НАН України
Нагороди

Йо́сип Іллі́ч Гі́хман (26 травня 1918, Умань, Київська губернія — 30 липня 1985, Київ[джерело?] (за іншими даними — Донецьк)[2]) — радянський український математик. Доктор фізико-математичних наук (1956), професор (1959). Член-кореспондент Академії наук Української РСР (з 1965). Учасник Великої Вітчизняної війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Умань Київської губернії (нині — Черкаська область України).

У 1939 році закінчив Київський університет. Брав участь у Німецько-радянській війні 1941—1945. В 1945 вступив у ВКП(б).

Протягом 19461948 працював у Київському автодорожному інституті, протягом 19471965 — в Київському університеті.

З 1956 — доктор фізико-математичних наук, з 1959 — професор.

В 1964 році Й. І. Гіхман та А. В. Скороход завершили роботу над першим в російськомовній літературі підручником з теорії випадкових процесів «Введение в теорию случайных процессов». Цей підручник двічі видавався у видавництві «Наука» (1965, 1978 р.р.) і перекладений англійською, французькою, польською, німецькою, угорською і китайською мови.

В 1965 році був обраний членом-кореспондентом Національної академії наук України по Донецькому відділенню і переїхав до Донецька, де очолив відділ теорії ймовірностей в новоствореному Донецькому обчислювальному центрі АН УРСР (з 1970 — Інститут прикладної математики та механіки АН УРСР) та кафедру теорії ймовірностей в новоствореному Донецькому університеті.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Основні дослідження стосуються теорії ймовірностей, математичної статистики та теорії диференціальних рівнянь. Зробив істотний внесок у розвиток теорії стохастичних диференціальних рівнянь.

В теорії випадкових процесів ввів та дослідив загальне стохастичне диференціальне рівняння. Отримав низку загальних результатів з теорії випадкових процесів та стохастичних диференціальних рівнянь, відкрив принцип усереднення для стохастичних рівнянь, дослідив нелінійні стохастичні коливання.

Розвиваючи методи теорії марковських процесів, отримав низку важливих результатів з математичної статистики, зокрема дослідив критерій узгодженості Колмогорова та х-критерії узгодженості за наявності параметрів, які визначають емпірично.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Гихман И. И., Скороход А. В. Введение в теорию случайных процессов. М., 1965.
  • Гихман И. И., Скороход А. В. Стохастические дифференциальные уравнения. К.: Наукова думка, 1968. 354 с.
  • Стохастические дифференциальные уравнения и их применения. — К.: Наук. думка, 1982. (у співавторстві).
  • Теория случайных процессов. У 3-х т. — К.: Наук. думка, 1971—1975 (у співавт.);
  • Введение в теорию случайных процессов. — М.: Наука, 1965. (у співавт.);
  • Теория вероятностей и математическая статистика. — К.: Вища школа, 1979, 1988.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж Математична генеалогія — 1997.
  2. М. І. Портенко. ГІ́ХМАН Йосип Ілліч. Енциклопедія Сучасної України: електронна версія.