Гішин
| село Гішин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Ковельський район |
| Громада | Ковельська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07060190050062877 |
| Основні дані | |
| Населення | 380 |
| Площа | 1,51 км² |
| Густота населення | 251,66 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45022 |
| Телефонний код | +380 3352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°18′17″ пн. ш. 24°46′34″ сх. д. / 51.30472° пн. ш. 24.77611° сх. д.Координати: 51°18′17″ пн. ш. 24°46′34″ сх. д. / 51.30472° пн. ш. 24.77611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
166 м |
| Водойми | річка Турія |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Шкільна, 5, с. Доротище, Ковельський р-н, Волинська обл., 45022 |
| Карта | |
  Гішин | |
 Гішин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Гі́шин — село в Україні, у Ковельській міській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 380 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Турія.
На схід від села розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Прирічний».
Історія[ред. | ред. код]
У 1906 році село Гушин Несухоїзької волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 12 верст, від волості 10. Дворів 62, мешканців 519[1].
Пам'ятка архітектури[ред. | ред. код]
В селі знаходиться пам'ятка архітектури національного значення — збудована у 1567 році церква святого великомученика Димитрія Солунського (охоронний номер № 1029), яка є найдавнішою пам'яткою дерев'яної архітектури Волині[2][3].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 364 особи, з яких 171 чоловік та 193 жінки.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 381 особа.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,74 % |
| російська | 0,26 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 жовтня 2019.
- ↑ Офіційний сайт Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації. Пам’ятки містобудування і архітектури Волинської області. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 24 грудня 2011.
- ↑ Справочник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (том 2 ст.83) [Архівовано 20 березня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Чи доживе гішинська церква до свого 500-річчя?
- Найстаріша дерев'яна церква Волині в небезпеці [Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||