ДОТ № 508 (КиУР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 50°35′31″ пн. ш. 30°17′41″ сх. д. / 50.5919861° пн. ш. 30.2949028° сх. д. / 50.5919861; 30.2949028

Руїни ДОТу № 508

ДОТ № 508 — довготривала оборонна точка, що входила до складу першої лінії оборони київського укріпленого району (КиУР). Руїни ДОТу № 508 розташовані в лісі неподалік с. Мощун.

Історія[ред. | ред. код]

ДОТ № 508 у системі оборони 13-го БРО КиУР

Споруда практично однотипна ДОТ № 503, має 1 поверх та 3 кулеметних амбразури, належить до оборонних споруд типу «М2». Тобто ДОТ міг витримати 1 влучення 152-мм гаубиці. ДОТ побудували у 1931 році у глибині оборони для підтримки оборонних споруд на передньому краї (як, наприклад, ДОТ № 502). Організаційно ДОТ № 508 входив до складу 13-го батальйонного району оборони (БРО) КиУРа, що прикривав район сіл Горенка — Мощун. Узагалі у порівнянні з 1-м батальйонним районом оборони, де оборонні споруди часто були віддалені одна від одної та не прикривали одна одну вогнем (див. ДОТ № 481, ДОТ № 487), споруди 13-й БРО були щільно розташовані на місцевості та повністю контролювали своїми кулеметами дану ділянку оборони[1].

З початком Німецько-радянської війни гарнізон самої оборонної точки складався з бійців 161-го окремого кулеметного батальйону КиУР. До 24—25 серпня 1941 року ДОТ перебував у тилу радянських військ, бо фронт пролягав західніше.

Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, ДОТ № 508 не мав бойового контакту із супротивником. Вдень 18 вересня війська 37-ї армії Південно-Західного фронту розпочали за наказом відхід з КиУРа та міста Київ. Гарнізони ДОТ КиУР належали до останніх, хто відходив на лівий берег Дніпра, серед них був і гарнізон оборонної точки № 508. Вдень 19 вересня передові загони 71-ї піхотної дивізії німців зайняли територію 13-го БРО без бою, затримуючи лише дезертирів-червоноармійців та перебіжчиків[2]. Обставини знищення споруди невідомі. Можливо її знищили німецькі сапери під час зачистки КиУР, вже після 19 вересня 1941 року, а можливо її підірвано під час боїв 1943 року.

Сьогодення[ред. | ред. код]

ДОТ повністю зруйновано.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
  2. А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1