ДСТУ EN 54

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

ДСТУ EN 54 — серія Державних стандартів України «Системи пожежної сигналізації», які впроваджують в Україні серію EN 54 Європейського комітету зі стандартизації (CEN). Стандарти внесено на розгляд технічним комітетом ТК25 «Пожежна безпека та протипожежна техніка»[1] та затверджено наказами Держспоживстандарту України.[2]

Серія стандартів встановлює вимоги до компонентів систем пожежної сигналізації, їх об'єднання в систему та правила встановлення та експлуатування систем пожежної сигналізації у будівлях й інших спорудах. Також стандарти встановлюють методи випробовування та критерії функціонування, на підставі яких можна оцінити відповідність вимогам.

Частини стандарту[ред.ред. код]

Нижче наведено перелік частин, прийнятих в Україні. Наприкінці назви кожного стандарту в дужках подано номер та рік прийняття відповідного стандарту EN. Позначка IDT означає тотожний переклад стандарту.

  • ДСТУ EN 54-1:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 1. Вступ (EN 54-1:1996, IDT)
  • ДСТУ EN 54-2:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 2. Прилад приймально-контрольний пожежний (EN 54-2:1997, IDT)
  • ДСТУ EN 54-3:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 3. Оповіщувачі пожежні звукові (EN 54-3:2001, IDT)
  • ДСТУ EN 54-4:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 4. Устатковання електроживлення (EN 54-4:1997, IDT)
  • ДСТУ EN 54-5:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 5. Сповіщувачі пожежні теплові точкові (EN 54-5:2000, IDT)
  • ДСТУ EN 54-7:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 7. Сповіщувачі пожежні димові точкові розсіяного світла, пропущеного світла або іонізаційні (EN 54-7:2000, IDT)
  • ДСТУ EN 54-10:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 10. Сповіщувачі пожежні полум'я точкові (EN 54-10:2002, IDT)
  • ДСТУ EN 54-11:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 11. Сповіщувачі пожежні ручні (EN 54-11:2001, IDT)
  • ДСТУ EN 54-12:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 12. Сповіщувачі пожежні димові лінійні пропущеного світла (EN 54-12:2002, IDT)
  • ДСТУ EN 54-13:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 13. Вимоги щодо систем та оцінювання сумісності (EN 54-13:2001, IDT)
  • ДСТУ EN 54-14:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування, і технічного обслуговування
  • ДСТУ EN 54-16:2012 Системи пожежної сигналізації. Частина 16. Устатковання керування та індикації мовленнєвого оповіщування (EN 54-16:2008, IDT)
  • ДСТУ EN 54-17:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 17. Ізолятори короткого замикання (EN 54-17:2005, IDT)
  • ДСТУ EN 54-18:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 18. Пристрої вводу-виводу (EN 54-18:2005, IDT)
  • ДСТУ EN 54-20:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 20. Сповіщувачі пожежні димові аспіраційні (EN 54-20:2006, IDT)
  • ДСТУ EN 54-21:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 21. Пристрої передавання пожежної тривоги та попередження про несправність (EN 54-21:2006, IDT)
  • ДСТУ EN 54-24:2012 Системи пожежної сигналізації. Частина 24. Компоненти систем мовленнєвого оповіщування. Гучномовці
  • ДСТУ EN 54-25:2010 Системи пожежної сигналізації. Частина 25. Компоненти системи, які використовують радіозв'язок (EN 54-25:2008, IDT)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Технічні комітети стандартизації України. УкрНДНЦ. 2012-06-26. Процитовано 2014-01-10. 
  2. Перелік організацій, що разом з ТК25 брали участь у підготовці стандарту й номер та дата наказу, яким йому надано чинності, зазначені на сторінці II відповідного стандарту.