Дабог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дабог — міфологізований образ земного царя у південнослов'янській міфології. Як і Дажбог у східних слов'ян, Дабог — той, хто дає, дарує. Місцем існування цього бога вважалась висока гора, що підтверджує культ гір у давніх слов'ян. Високі недоступні гори, куди не могла ступити людина, вселяли їй жах та незрозумілі явища, які відбувалися тоді, легше всього було пояснити діями могутніх сил, начебто мешкаючих на вершинах гір під хмарами.

Літературна цитата:

«

Ідея божества, така незрозуміла у наш час, у своєму первородному вигляді є лише думкою про фізичні сили всесвіту... Ось чому істота, яку називають богом, було то вітром, то вогнем, то водою, всіма стихіями почергово. То це було сонце, то зорі, то планкти, то матерія всього видимого світу, всесвітом загалом; абстрактні метафізичні якості, такі як простір, час, рух і розумний початок.

Оригінальний текст (рос.)
Идея божества, такая неясная в наше время, в своём первоначальном виде есть лишь мысль о физических силах вселенной... Вот почемусущество, называемое богом, было то ветром, то огнём, то водой, всеми стихиями попеременно. То это было солнце, то звёзды, то планеты, то материя всего видимого мира, вселенной в целом; то отвлечённые метафизические качества, такие, как пространство, время, движение и разумное начало.
»