Давидченко Антон Володимирович
| Антон Давидченко | |
|---|---|
|
| |
| Народився |
2 жовтня 1985 (37 років) Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Діяльність | громадський діяч, сепаратист |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Родичі | Артем Давидченко (брат) |
| У шлюбі з | так |
Дави́дченко Анто́н Володи́мирович (нар. 2 жовтня 1985, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український колабораціоніст з Росією. Лідер організації «Молодіжна єдність» (рос. Молодежное единство), організатор проросійських мітингів в Одесі 2 травня 2014 року.
Життєпис[ред. | ред. код]
Антон Давидченко народився в Одесі. У 2008 році закінчив Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, здобувши освітньо-кваліфікаційний рівень магістра історії. По закінченню вступив до аспірантури університету. Під час навчання працював консультантом PR-агенції «Q-5». У вересні 2008 року став Головою Одеської обласної громадської організації «Колокол». З 2010 по 2012 рік був членом Національної спілки журналістів України.
Наприкінці 2011 року громадська організація «Колокол» під керівництвом братів Давидченків була замішана у сприянні меру Одеси Олексію Костусєву у відчуджені 46 соток земельних ділянок на березі моря в районі Відради, в результаті чого одне з найулюбленіших місць відпочинку одеситів опинилося в руках підставних осіб[1].
Організаціям Давидченка приписують співпрацю з багатьма відомими політсилами. Зокрема, він співпрацював зі скандально відомим одеським депутатом Ігорем Марковим, беручи участь у штурмі будівлі УВС 23 жовтня 2013 року після арешту Маркова[2]. За часів управління Міністерством освіти та науки України Дмитром Табачником, Давидченко обіймав посаду заступника Голови громадської ради при профільному міністерстві[3].
Під час проросійських виступів в Україні у лютому-березні 2014 року радикальна організація «Молодіжна єдність», що підпорядковувалася Антону Давидченку, стала основною рушійною силою проросійського руху в Одесі. Під прикриттям ідей недопущення у місто радикальних українських націоналістів та «бандерівців», Давидченко закликав до федералізації України та відділення Одещини до новоствореного регіону. 28 лютого активісти «Молодіжної єдності» спільно з невідомими побили журналістів, що прийшли до мерії на засідання представників координаційних рад[4]. 1 березня ними було влаштоване зібрання поблизу Куликового поля, на якому мітингувальники висловили свій протест політиці центральної влади і підтримку народу Криму та новому керівництву півострова. Крім того, вони вимагали надання російській мові статусу другої державної, федералізації країни і т. д[5]. 3 березня того ж року Давидченко з однодумцями узяв штурмом будівлю Одеської ОДА, після чого над нею було піднято прапор Росії[6]. Як зауважив пізніше сам Антон — підняття «триколора» було провокацією, за яку він відповідальності не несе[7].
17 березня 2014 року Антона Давидченка було затримано співробітниками СБУ[8]. Під будівлею Управління Служби безпеки зібрався мітинг його прихильників, які вимагали відпустити Давидченка з-під варти. За словами адвоката активіста, його одразу ж вивезли з Одеси до Києва. Матір Антона перед телекамерами пообіцяла спалити себе біля пам'ятника Дюку[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Давидченко помогал Костусеву отобрать у одесситов 46 соток в Отраде (рос.). «Думская.net». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ Милиция шлет повестки участникам ночного бунта на допрос по делу Маркова (рос.). «Сегодня». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ Табачнику хотят пожаловаться на поборы в одесских школах (рос.). «Сегодня». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ На крыльце мэрии молодчики Давидченко напали на журналиста 048.ua (рос.). «048.ua». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ В Одесі сепаратисти мітингують за федералізацію і другу державну. «Українська правда». Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ Проросійські активісти взяли штурмом ОДА. «LB.ua». Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ Підняття російського прапора біля Одеської ОДА — це провокація — Давидченко. «Новини Одеси». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ В Одесі затримали організатора більшості акцій «за Росію» — ЗМІ. «Українська правда». Архів оригіналу за 17 квітня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- ↑ Мать Давидченко пообещала устроить самосожжение (рос.). «Вести». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографічна довідка Антона Давидченка. Сайт Міністерства освіти і науки України. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
- Штрихи к портрету активиста Давидченко (рос.). «Свободная Одесса». Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |