Давид Албахарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давид Албахарі
серб. Давид Албахари
Народився15 березня 1948(1948-03-15)[1][2][…]
Печ, Автономний край Косово і Метохія, ФНРЮ
Помер30 липня 2023(2023-07-30)[4] (75 років)
Белград, Сербія[4][5]
Країна Югославія
 Сербія
Діяльністьперекладач, мовознавець, письменник
Сфера роботилітературна діяльністьd[6] і перекладацтво[d][6]
Alma materФакультет філології Белградського університетуd, факультет філософії Белградського університетуd, Земунська гімназіяd і Белградський університет
Роки активностіз 1973
Жанрпоезія
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв
ДітиNatan Albaharid
Нагороди
CMNS: Давид Албахарі у Вікісховищі

Давид Албахарі (серб. Давид Албахари, 15 березня 1948 — 30 липня 2023) — сербський письменник, який проживає в Канаді. Албахарі переважно пише романи та оповідання, які часто є автобіографічними.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сефардській сім'ї. Девід Албахарі вивчав англійську літературу та мову в Загребі. Першу збірку оповідань «Сімейний час» опублікував у 1973 році. Він став популярним у літературних колах завдяки своїй четвертій книзі «Опис смерті», за яку він отримав премію імені Іво Андрича.

У 1991 році Давид Албахарі став президентом Федерації єврейських громад Югославії і працював над евакуацією єврейського населення із Сараєво. У 1994 році переїхав із сім’єю до Калгарі, де і досі живе. Він продовжує писати та публікувати сербською мовою.

Став членом Сербської академії наук і мистецтв на кафедрі мов і літератури 2 листопада 2006 року.[7]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Його предком є ​​Нісім Албахарі, якого нагородив Орденом Народного героя Йосип Броз Тіто 27 листопада 1953 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Збірки оповідань

[ред. | ред. код]
  • 1973 — Сімейний час (серб. Породично време)
  • 1978 — Звичайні історії (серб. Обичне приче)
  • 1982 — Опис смерті (серб. Опис смрти)
  • 1984 — Фрас у сараї (серб. Фрас у шупи)
  • 1988 — Простота (серб. Једноставност)
  • 1993 — Плащ (серб. Пелерина)
  • 1994 — Вибрані історії (серб. Изабране приче)
  • 1999 — Незвичайні історії (серб. Необичне приче)
  • 2003 — Друга мова (серб. Други језик)
  • 2006 — Тіні (серб. Сенке)
  • 2008 — Щовечора в іншому місті (серб. Сваке ноћи у другом граду)
  • 2017 — 21 історія щастя (серб. 21 прича о срећи)

Романи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ а б https://www.facebook.com/groups/54690396838/permalink/10160381937301839/?mibextid=Nif5oz
  5. ↑ Preminuo književnik David Albahari — 2023.
  6. ↑ а б Czech National Authority Database
  7. ↑ Библиографија Давида Албахарија. САНУ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24. 1. 2018.
  8. ↑ Добитник Нинове награде 1996. године. Вести. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 24. 1. 2018.
  9. ↑ Награда Златни сунцокрет. Наслови. Процитовано 24. 1. 2018.[недоступне посилання з вересня 2019]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Давид_Албахарі&oldid=41092762