Давид Сарнов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давид Сарнов
рос. Давид Абрамович Сарнов
DavidSarnoff 1922.jpg
вересень 1922 року
Народився 27 лютого 1891(1891-02-27)
Узляни
Помер 12 грудня 1971(1971-12-12) (80 років)
Мангеттен, Нью-Йорк
Поховання Кенсіко
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
США США
Національність єврей
Діяльність підприємець, інженер
Знання мов англійська[1]
Заклад Корпорація RCA, NBC, Фонд братів Рокфелерів
Роки активності з 1906
Посада президент компанії
Військове звання бригадний генерал
Конфесія юдаїзм
Батько Абрам Сарнов
Мати Лія
Родичі Юджин Лайонс
У шлюбі з Лізета Германт (1894—1974)
Діти (3) Томас Уорен Сарнов,
Едвард Сарнов,
Роберт Вільям Сарнов
Нагороди
Медаль Опору defaultМедаль Опору
Легіон Заслуг (Офіцер) (США)

Дави́д Абра́мович Сарно́в (рос. Дави́д Сарно́в, англ. David Sarnoff; 1891—1971) — американський зв'язківець і бізнесмен, один із засновників радіо- та телемовлення в США.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в єврейській родині Абрама та Лії Сарнових у містечку Узляни Ігуменського повіту Мінської губернії (нині село в Пуховицькому районі Мінської області Білорусі). У 1900 р. разом із батьком (та трьома братами з однією сестрою) переїхав до США. Навчався у хедері. Був вуличним продавцем газет після занять в Освітньому альянсі[en].

У 15-річному віці отримав роботу посильного в комерційній компанії (англ. Commercial Cable Company), вивчив азбуку Морзе і в 1906 р. вступив на роботу у Нью-Йорку як телеграфіст у телеграфну компанію (англ. Marconi Wireless Telegraph Company of America).

14 квітня 1912 р. він прийняв радіотелеграму про катастрофу лайнера «Титанік» й три доби підтримував зв'язок з рятувальниками. Врешті з-за цього завоював велику популярність, швидко просувався по службі та незабаром став інструктором, потім помічником головного інженера й комерційним директором компанії. Першим висловив ідею створення комерційного радіоприймача.

З 1919 р. працював у корпорації з виробництва радіоелектронної апаратури «RCA», з 1922 р. — її віце-президент, з 1930 р. — президент, в 1947—1970 рр. — голова ради директорів. У 1926 р. заснував «Національну радіомовну компанію» (NBC). З початку 1920-х років був радником десяти президентів США. У 1928 р. створив експериментальну телестанцію.

Під час Другої світової війни служив консультантом з питань комунікації при генералові Дуайтові Ейзенхауері, отримав звання бригадного генерала в Сигнальному корпусі США[en] (1941—1945).

Давид Сарнов організував регулярне телемовлення в США (з 1939 р.). Під його керівництвом створена система кольорового телебачення, сумісна з чорно-білим (у 1949 р.), зроблено запис телепередачі відеомагнітофоном (у 1956 р.), знятий перший телевізійний художній відеофільм (у 1964 р.). Президент США Ліндон Джонсон, який знав його багато років, сказав у 1964 р.:

« Ніхто краще не демонструє геніальність американської системи. Його зріст від хлопчиська-імігранта до керівника державного масштабу — це винятковий та одночасно надихаючий рекорд. «

Брав участь у створенні систем космічного зв'язку, комп'ютеризації США. Міжнародний інститут інженерів-електриків заснував премію з його ім'ям за досягнення в галузі електроніки (у 1959 р.).

Він помер 12 грудня 1971 року. Похований у мавзолеї на кладовищі Кенсіко[en] в Валхалі, невключеної території (англ. Hamlet) в межах міста Маунт-Плезант у штаті Нью-Йорк.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. а б Fowle, Farnsworth (10 January 1974). «Mrs. David Sarnoff Dies at 79; Widow of Broadcasting Pioneer [Архівовано 20 червня 2020 у Wayback Machine.]». The New York Times. p. 40. Retrieved 15 October 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

  • (рос.) Анатолий Вейценфельд. Отец телерадиовещания // «Звукорежиссёр»: журнал. — 2005. — № 7. — С.74—78. — ISSN 0236-4298.
  • (рос.) Иванян Э. А., Энциклопедия российско-американских отношений. XVIII—XX века. — М.: Международные отношения, 2001. — 696 с. — ISBN 5-7133-1045-0.

Посилання[ред. | ред. код]