Давид Солунський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давид Солунський
Народився 450
Межиріччя, Ірак
Помер 540
Салоніки, Візантійська імперія
У лику преподобний

Давид Солунський (V століття — бл. 540, Салоніки) — грецький святий, шанований у лику преподобних. Пам'ять у Православній церкві проголошується 26 червня (за юліанським календарем).

Давид прийняв постриг у монастирі святих мучеників Феодора і Меркурія. У другій половині V століття він прийшов у місто Салоніки, де оселився в курені під мигдалевим деревом. Давид провів у своєму курені близько 70 років, віддаючись аскетичним вправам. Димитрій Ростовський в житії Давида повідомляє, що він безболісно міг брати в руки палаюче вугілля:

Одного разу він взяв у руки розжарене вугілля і, поклавши на нього фіміам, постав перед царем і кадив на нього, при чому руки його анітрохи не постраждали від вогню. Побачивши це, цар здивувався і вклонився угоднику Божому в ноги.

— Димитрій Ростовський. Житія святих (26 червня)

Шанувався місцевими жителями як чудотворець. Помер близько 540 р.

Мощі Давида Солунського зберігаються в Салоніках у монастирі святої Феодори. У місті йому присвячений кафолікон монастиря Латому. Частку мощей преподобного Давида було передано митрополитом Солунським Пантелеїмоном у дар Вознесенській Давидовій пустині.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Святині монастиря[недоступне посилання]