Давид (Качахідзе)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Митропролит Давид
Давид (Качахидзе).jpg
Митрополит Давид (Качахідзе)
Митрополит Батумський і Шемокмедський
6 червня 1930 — 19 березня 1935
Церква: Грузинська православна церква
Єпископ Вінницький,
вікарій Подільської єпархії
14 лютого 1914 — 30 вересня 1917
Церква: РПЦ
Попередник: Борис (Шипулін)
Наступник: Амвросій (Полянський)
 
Альма-матер: Духовна Академія,
Ім'я при народженні: Євфимій Окропіровіч Качахідзе
Народження: 15 жовтня 1872
Імертинська єпархія
Смерть: 19 березня 1935
Кутаїсі, Грузія
Чернецтво: 25 жовтня 1897
Єп. хіротонія: 4 листопада 1902
Давид у Вікісховищі?

Митропролит Давид (в миру Євфимій Окропіровіч Качахідзе; 15 жовтня 1872 - 19 березня 1935) - єпископ Грузинської православної церкви, митрополит Батумський і Шемокмедскій.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 жовтня 1872 року в родині протоієрея Імеретинської єпархії.

Поступив в Казанську духовну академію. 25 жовтня 1897, будучи студентом третього курсу, прийняв чернечий постриг з нареченням імені Давид, а 21 листопада того ж року був висвячений у сан ієродиякона. 8 травня 1898 був висвячений у сан ієромонаха.

Закінчив академію в 1899 році зі ступенем кандидата богослов'я і 26 серпня того року був призначений інспектором шкіл Товариства відновлення православного християнства на Кавказі.

10 листопада 1900 був призначений викладачем грузинської мови в Телавському духовному училищі.

З 10 березня 1902 року - помічник наглядача Мінгрельського духовного училища в Ново-Сенакі.

Потім служив наглядачем духовних училищ, з 20 жовтня 1903 року - Солікамського, а з 25 листопада того ж року - Полоцького.

14 травня 1905 був призначений ректором Вітебської духовної семінарії з возведенням у сан архімандрита.

З 25 серпня 1906 року - ректор Донської духовної семінарії в Новочеркаську.

4 листопада 1907 був хіротонізований на єпископа Алавердського, вікарія Грузинської єпархії.

17 квітня 1912 призначений єпископом П'ятигорським, вікарієм Владикавказьської єпархії.

14 лютого 1914 переведений на Вінницьке вікаріатство Подільської єпархії.

У 1917 році приєднався до самопроголошеної автокефальної Грузинської Православної Церкви і 1 жовтня того ж року був призначений в її складі єпископом Урбнісскій.

23 листопада 1921 йому було доручено управління Чкондідською і Шемокмедською єпархією, а 29 квітня 1922 року він був затверджений на цій кафедрі.

За деякими даними в 1923-1924 роках згадується єпископом Батумським.

З 9 березня 1924 року - знову єпископ Алавердський, тепер як правлячий архієрей.

1 листопада того ж року йому було доручено управління Кутаїською і Гаенатською єпархією.

За постановою Католікоської Ради від 3 листопада 1926 року був переміщений на Ацкурську кафедру з дорученням також тимчасового управління Урбніською єпархією.

За постановою тимчасового управління Грузинської Церкви від 3 січня 1927 залишений на Кутаїській і Гаенатській кафедрі з возведенням у сан митрополита.

За постановою Католікоського Синоду від 6 червня 1930 переміщений на Батумську і Шемокмедську кафедру.

Помер 19 березня 1935 в Кутаїсі і 23 березня був похований у місцевій Петропавлівській церкві.

Посилання[ред. | ред. код]