Давид (Мікеланджело)
 |
|
| Давид | |
|---|---|
| Творець: | Мікеланджело Буонарроті |
| Час створення: | 1501—1504 |
| Розміри: | 5,17 м |
| Матеріал: | Мармур |
| Зберігається: | Флоренція, Італія |
| Музей: | Академія витончених мистецтв |
Дави́д — шедевр епохи Відродження, мармурова скульптура Мікеланджело, створена протягом 1501 — 1504 рр. Статуя зображає біблійного персонажа Давида перед вирішальним двобоєм із филистимлянином Голіафом. Молодий пастух, майбутній цар Ізраїлю, зосереджено дивиться на свого невидимого супротивника, готуючись до битви. Скульптуру було встановлено 8 вересня 1504 році на площі Синьйорії у Флоренції[а], й з того часу скульптура трактувалася як символ Флорентійської республіки, а згодом — цілої епохи Ренесансу.
Історія[ред. • ред. код]
За кілька десятиліть до створення статуї, поблизу Каррари було добуто велику мармурову брилу. Цей блок протягом тривалого часу зберігався у церкві Санта-Марія-дель-Фйоре, і був призначений для створення скульптури, присвяченої біблійному герою Давидові.
Роботи зі створення скульптури розпочалися 16 серпня 1500 року[1], коли старшина цеху вовнярів, якому належала брила, вирішив передати її Мікеланджело. Брила була складною для обробки через те, що до нього з брилою пробували працювати також Агостіно ді Дуччо та Антоніо Росселіно[2].
Зберігання[ред. • ред. код]
У 1991 році нижня частина статуї була пошкоджена неврівноваженою особою з молотком[3]. Зразки мармуру, отримані ученими через цей інцидент, дозволили визначити місце його видобутку. Виявилось, що цей мармур містить багато мікроскопічних отворів, через що його стан погіршується швидше, порівняно з іншими видами мармуру. Тому з 2003 по 2004 роки було проведено перше велике очищення статуї з 1843 року. Деякі фахівці виступали проти очищення водою, побоюючись подальшого погіршення. Реставрація пам'ятника була проведена під керівництвом доктора Франка Фалетті[4].
У 2008 році з метою кращого збереження мармуру було запропоновано ізолювати статую від впливу вібрацій, спричинених кроками туристів в Галереї Академії у Флоренції[5].
Примітки[ред. • ред. код]
- а. ^ Рішення про розташування приймала спеціальна комісія, до якої входило 30 флорентійських громадян, серед яких було багато митців, зокрема Леонардо да Вінчі та Сандро Ботічеллі
Посилання[ред. • ред. код]
- ↑ И. Смирнова. искусство/Микеланджело Буонарроти/ «Европейское исскуство на Яндекс словарях». Процитовано 4 лютого 2012.
- ↑ ««Давид» Микеланджело — шедевр Итальянского Возрождения». Архів оригіналу за 2013-07-20. Процитовано 2012-02-04.
- ↑ Cowell, Alan. «Michelangelo's David Is Damaged». New York Times, 1991-09-15. Retrieved on 2008-05-23.
- ↑ Eric Scigliano. «Inglorious Restorations. Destroying Old Masterpieces in Order to Save Them.» Harper's Magazine. August 2005, 61-68.
- ↑ Michelangelo's David 'may crack'. BBC News, 2008-09-19. Retrieved on 2008-09-19.
Джерела[ред. • ред. код]
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Давид (Мікеланджело)- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К.: Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М.: Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
- Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин: Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
- Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К.: Юніверс, 2006. — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5.
- William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
