Давня легенда. Коли сонце було богом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Давня легенда. Коли сонце було богом
Stara baśń: Kiedy słońce było bogiem
Жанр історичний фільм, драма, фентезі
Режисер Єжи Гофман
Кінокомпанія Zodiak Jerzy Hoffman Film Production Sp. z o.o.
Мова  польська мова
Країна  Польща
Рік  2003
IMDb ID 0380726

Давня легенда. Коли сонце було богом (пол. Stara baśń: Kiedy słońce było bogiem) — художній історичний фільм польського режисера Єжи Гофмана, випущений 2003 року. Історію про одвічні людські пристрасті — жадобу до влади і кохання — знято за мотивами однойменного історичного роману Юзефа Крашевського.

У фільмі чудово показані язичницькі обряди слов'ян, суспільний устрій та побут, зокрема, і демократичні традиції приймати суспільно важливі рішення на віче, обирати князя.

Сюжет[ред.ред. код]

Дев'яте століття нашої ери, сто років до прийняття Польщею християнства. Земек (Зємовіт), юний мисливець і воїн, нащадок славетного роду П'ястів, закоханий в прекрасну Дзіву, дочку селянина Віца, але не може одружитися з нею, оскільки батько Дзіви ще під час її народження пообіцяв віддати її в жриці бога Свентовіта.

У відчаї Земек приєднується до повсталих проти несправедливості, що чиниться на польській землі безжалісним князем Попєлем (Богдан Ступка), який знищив усіх своїх родичів для того, щоб його син успадкував владу в країні.

Історичні невідповідності[ред.ред. код]

  • Сюжет фільму є узагальненням історичного життя слов'ян і не зображує реальну історичну подію чи особу. Проте, польські історичні хроніки початку ХІІ-XIV століть повідомляють легенду про якогось Попєла, або Помпіліуша Хотишка, який княжив у ІХ сторіччі в граді (фортеці) Крушвіці на озері Гопло і якого боги покарали за порушення клятви: його живим з'їли миші.[1] У сучасному польському місті Крушвиця Куявсько-Поморського воєводства збереглась до нашого часу «Мишача башта», яку місцеве передання повязує з легендарним Попєлем.[Джерело?]
  • У історії Польщі та України відомий князь Мазовецький з іменем Земовіт І, одружений з дочкою короля Русі Данила Галицького Предславою.[2] Відомі також інші пізніші князі з іменем Земовит із польської династії П'ястів. Однак події фільму відбуваються на кілька століть раніше, ніж жили усі ці князі Земовіти.
  • У необізнаного з язичницькими віруваннями слов'ян глядача може скластися враження, що поляни шанували як верховного бога сонце. Насправді ж сонце було лише одним з багатьох інших богів.[3]
  • Згадувана як автор ідеї підпалу за допомогою голубів руська княгиня Ольга жила у X столітті, тобто на 100 років пізніше від описуваних подій.

Цікавинки[ред.ред. код]

Двічі у фільмі згадується Русь-Україна. Один раз — негативно, коли Земеку пропонують утікати або до вікінгів, або до «трусливих, на Русь». Вдруге — позитивно, коли воєвода під час облоги граду князя використовує голубів для підпалу будівель і розповідає, що цим способом руська княгиня Ольга здобула непокірне місто.

Цитати[ред.ред. код]

  • Не є гідним влади той, хто цією владою зловживає. (Епіграф)

Актори[ред.ред. код]

  • Міхал Жебровський,
  • Богдан Ступка,
  • Маріна Александрова,
  • Даніель Ольбрихський,
  • Єва Вішневська,
  • Єжи Трела

Примітки[ред.ред. код]

  1. Польська хроніка Галла Аноніма ХІІ ст. (Cronicae et gesta ducum sive principum Polonorum)
  2. Полонська-Василенко Н. Історія України. — К.:Либідь,1992. — С.202
  3. Лозко Г. Українське народознавство. - Тернопіль: Мандрівець, 2011.